Головуючий у 1 інстанції - Грищенко Є.І.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2013 року справа №805/1807/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,
секретар судового засідання Білоцерковець Д.О.,
з участю представника позивача Нікульникова Д.О.,
представників відповідача Лобатої О.В., Безручко Г.В., Чернікової Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі № 805/1807/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар альянс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тар альянс» (далі ТОВ «Тар альянс») звернувся до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби ( далі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС), в якому просив: скасувати податкові повідомлення-рішення, а саме:
податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС №0000151520/23184/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, яким зменшено ТОВ «Тар альянс» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 127 003 грн.;
податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС № 0000141520/23182/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, яким зменшено ТОВ «Тар альянс» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступник періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 409 947 грн.;
податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС № 0000121520/23186/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, яким збільшено ТОВ «Тар альянс» суму грошового зобов'язання за платежем: збір за користування радіочастотним ресурсом України, код 19070000 в сумі двісті дванадцять грн. 38 коп. (за основним платежем 179,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 32,84 грн.);
податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС № 0000131520/23181/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року яким збільшено ТОВ «Тар альянс» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб та штрафні (фінансові санкції), код платежу 11020500, триста сорок дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім грн. дев'яносто одна копійка (за основним платежем 315 472 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 34 125,91 грн.);
податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС № 0000111520/23188/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, яким збільшено ТОВ «Тар альянс» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000, у сумі п'ять мільйонів десять тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 75 копійок (за основним платежем 4 616 364,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 394 117,75 грн.);
податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, яким зменшено ТОВ «Тар альянс» суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 374 190 грн. за І квартал 2012 року;
податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС № 0000081520/4009/10/15-17-2 від 13 лютого 2013 року, яким збільшено ТОВ «Тар альянс» суму грошового зобов'язання за платежем: Податок на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000, у сумі чотири мільйона дев'ятсот вісімдесят сім тисяч двадцять дев'ять гривень 75 копійок (за основним платежем 4593716,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами 393313,75 грн.);
податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС № 0000071520/1040/10/15-17-2 від 13 лютого 2013 року, яким зменшено ТОВ «Тар альянс» суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2353518 грн. за І квартал 2012 року ((т. 1 а. с. 2а-19,. т.5 а. с.3-9).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року зазначені позовні вимоги ТОВ «Тар альянс» задоволені частково, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС: №0000151520/23184/10/15-17-2, №0000141520/23182/10/15-17-2, №0000121520/23186/10/15-17-2, №0000131520/23181/10/15-17-2 від 23.10.2012 року та №0000081520/4009/10/15-17-2, №0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Тар альянс» 4 588 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень) судових витрат (т. 14 а. с. 178 - 189).
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду через порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (т. 14 а. с. 193-221).
Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить, залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення ( т.14 а. с. 228 - 238).
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби в зв'язку з проведеною реорганізацією замінено на належного відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників в м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, наполягали на її задоволенні.
Представник позивача підтримав надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін як обґрунтовану та законну.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги та заперечення на неї і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 08.06.2012 року до 24.09.2012 року СДПІ у м. Донецьку була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року до 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року до 31.03.2012 року. Результати вказаної перевірки були відображені в акті про результати планової виїзної перевірки №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012 року (т. 1 а. с. 45-191).
За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов до висновку про порушення ТОВ «Тар альянс»:
1) п. 1.23, п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, пп. 5.2.5 п.5.2 ст. 5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 пп.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями);
2) пп.14.1.13 (б), 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп.44.1 ст. 44, п. 135.1, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, пп.138.10.2, 138.10.3, 138.10.4 п.138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.144.1 ст.144, п.146.11, 146.12 ст.146, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України ( далі ПК України);
3) пп.14.1.13 (б), 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп.44.1 ст. 44, п. 135.1, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, пп.138.10.2, 138.10.3, 138.10.4 п.138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.144.1 ст.144, п.146.11, 146.12 ст.146, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 ПК України;
4) п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 абз. „а" п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, 200.3, ст.200 ПК України
5) п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 абз. „а" п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, 200.3, п.200.4 ст.200 ПК України;
6) п.1ст.13.2., п.2.ст13.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями);
7) п.3.4 ст.3, пп.4.3.20 п.4.3 ст.4, пп.8.1.1 п. 8.1 ст.8, абз. а) п. 17.2 ст.17, абз. а) п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV зі змінами та доповненнями;
8) п. 51.1 ст. 51, п. 119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, пункту 3.2, пункту 3.4. Порядку заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та сум утриманого з них податку затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020 зареєстрованого в Мінюсті України від 13.01.2011 року №46/18784;
9) п.6 та п.7 ст.57 Закону України від 01.06.2000 року № 1770 - III «Про радіочастотний ресурс України» (із змінами та доповненнями) за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010, та п.319.1 ст.319, п.321.4 ст.321 Податкового кодексу України за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року;
Позивачем на акт перевірки були подані заперечення, які були розглянуті податковим органом, акт перевірки був залишений без змін (т.2 а. с. 54-77).
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 23 жовтня 2012 року були прийняті наступні податкові повідомлення - рішення: №0000151520/23184/10/15-17-2 (т. 1 а. с. 37); № 0000141520/23182/10/15-17-2 (т. 1 а. с. 38); № 0000121520/23186/10/15-17-2 (т. 1 а. с. 39); № 0000131520/23181/10/15-17-2 (т. 1 а. с. 40); № 0000111520/23188/10/15-17-2 (т. 1 а. с. 41); № 0000101520/23187/10/15-17-2 (т. 1 а. с. 42), які позивачем оскаржені в адміністративному порядку до ДПС України. За наслідками розгляду скарг ДПС України (т. 2 а. с. 78 -103, 122-138) залишив скарги позивача без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення відповідача без змін.
ТОВ «Тар альянс» подані повторні скарги, за наслідками розгляду яких ДПС України прийняті рішення № 1607/6/10-2115 від 01.02.2013 року (т. 2 а. с. 139-149) та № 1601/6/10-2115 від 01.02.2013 року (т. 2 а. с. 150-151). якими податкові повідомлення-рішення відповідача №0000151520/23184/10/15-17-2, №0000141520/23182/10/15-17-2, №0000121520/23186/10/15-17-2, №0000131520/23181/10/15-17-2 від 23.10.2012 року залишені без змін, а податкові повідомленні-рішення 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 року скасовані в частині визначення ТОВ «Тар альянс» податку на прибуток та зменшення товариству від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за рахунок зменшення перевіркою валових витрат на суми орендної плати за землю. Також у відповідній частині були скасовані штрафні санкції по податку на прибуток.
Листом від 13.02.2013 року № 4011/10/15-17-2 відповідач у м. Донецьку повідомив ТОВ «Тар альянс», що раніше прийняті податкові повідомлення - рішення №0000111520/23188/10/15-17-2, №0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 року відповідно до п. 5.3 Наказу Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236 вважаються відкликаними (т. 5 а. с. 11).
Того ж дня відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення №0000081520/4009/10/15-17-2 та № 0000071520/4010/10/15-17-2 (т. 5 а.с. 12-13).
Податковим повідомленням-рішенням № 0000081520/4009/10/15-17-2 від 13.02.2013 року позивачу була збільшена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 4593716 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 393313, 75 грн.
Податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 року у розмірі 2353518 грн.
Спірними обставинами у справі є правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, винесених СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС: № 0000151520/23184/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, № 0000141520/23182/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, № 0000121520/23186/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року № 0000131520/23181/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, № 0000111520/23188/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, № 0000081520/4009/10/15-17-2 від 13 лютого 2013 року, № 0000071520/1040/10/15-17-2 ((т. 1 а. с. 2а-19,. т.5 а. с.3-9).
Зі змісту акту перевірки №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012 року встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000151520/23184/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 127003 грн. стали наступні обставини та висновки перевіряючих.
Відповідач встановив, що до складу податкового кредиту за грудень 2011 року ТОВ «Тар альянс» віднесено суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні послуг (оренда офісних приміщень за адресою: м. Донецьк - 83001, вул.Університетська, буд.2А) у підприємства ПАТ «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) відповідно до договору оренди від 01.10.2011року №12 у сумі податку на додану вартість 1171,92 грн. У єдиному державному реєстрі відсутні відомості про представництво або філію ТОВ «Тар альянс» у м. Донецьку. Посадові особи відповідача дійшли до висновку, що на підставі отриманих первинних документів (акти виконаних робіт, рахунки-фактури) не можливо встановити доцільність оренди додаткового приміщення та подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс».
Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Тар альянс» у березні 2012 року неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість ( далі ПДВ) по наданих консультаційних та юридичних послугах, отриманих від Адвокатської фірми «Головань і Партнери» відповідно до договору про надання послуг від 04.01.2010 року №207/88 на суму 11666,67 грн. Зазначено, що у ТОВ «Тар альянс» крім актів надання послуг (які не містять обсягу виконаних юридичних послуг), відсутні будь-які інші документи, що підтверджують фактичне отримання юридичних (консультаційних та адвокатських) послуг від АФ «Головань і партнери», а тому винагорода сплачена ТОВ «Тар альянс» за консультаційні послуги АФ «Головань і партнери» не пов'язана з господарською діяльністю підприємства. Відповідач вважає, що на підставі отриманих первинних документів не можливо встановити подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс».
Також в акті вказано, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту за березень 2012 року суми податку на додану вартість по отриманих послугах з оренди вагонів - цистерн у ТОВ «Хімекс Лімітед» (ЄДРПОУ 30075981) на суму 91533,33 грн. В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Тар альянс» щомісячно орендує у ТОВ «Хімекс Лімітед» вагони-цистерни (старі, нові, пековози) на підставі договору оренди майна від 01.11.2007р. №11/11-2007 ЦС із додатковими угодами і додатками. Згідно наданих до перевірки первинних документів неможливо встановити участь у господарській діяльності саме цих вагонів-цистерн, оскільки акти виконаних робіт містять інформацію лише про вид вагонів - цистерн (старі, нові, пековози) та вартість орендної плати по кожному з видів вагонів, термін оренди - 1 місяць, кількість орендованих вагонів. Первинні документи не містять в собі даних про обсяги робіт (перевезень), здійснених вказаними вагонами-цистернами, відсутня інформація, який саме вантаж або рідину перевозили вказані вагони - цистерни, внаслідок чого, на думку відповідача, не можливо встановити доцільність витрат на оренду (а також включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні даної послуги) саме цих вагонів-цистерн, оскільки не можливо встановити повноту та обсяги їх участі в господарській діяльності підприємства. З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що акти виконаних робіт не містять повної інформації про зміст та обсяги господарської операції податківці дійшли висновку, витрати, пов'язані з орендою цистерн не підтверджено документально.
Також однією з підстав для прийнятого повідомлення-рішення став висновок акту перевірки про те, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ з придбання послуг перевезення у ТОВ «РТП-Інвест» в частині перевезень вантажів (пеку кам'яновугільного), здійснених автомобілем з державним номером АР2350ВО, та автомобілями, в'їзди яких на територію ТОВ «СРЗ» не підтверджені документально, на загальну суму ПДВ 19041, 82 грн. в березні 2012 року. Відповідно до бази даних УДАІ ГУМВС України у Донецькій області за державним номером АР2350ВО з 10.11.2009 року зареєстрований легковий автомобіль HYUNDAI i30. На думку перевіряючих, перевезення вантажів вагою більше ніж 35 тон вказаним автомобілем, є не можливим. Крім того зазначено, що місцем розвантаження вантажу (пеку кам'яновугільного) визначено ТОВ «СРЗ» (ЄДРПОУ 32183383). Відповідно до інформації, зазначеної в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ» встановлена часткова невідповідність даних первинних документів ТОВ «Тар альянс», а саме: товарно-транспортних накладних відомостям, зафіксованим в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ». Так, в'їзди автомобілів на територію ТОВ «СРЗ» в ті дати, які зазначені в первинних документах, частково не підтверджені.
Крім того, в акті перевірки відповідачем зроблений висновок про те, що ТОВ «Тар альянс» було занижено податкове зобов'язання за березень 2012 року на суму 3229, 75 грн. при здійсненні операцій з безоплатного забезпечення молоком, кефіром, питною водою та чаєм працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, підприємством не нараховані податкові зобов'язання на суму поставки. Зазначено, що ТОВ «Тар альянс» здійснював операції з безоплатного забезпечення вказаними продуктами працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, не нараховуючи на суму поставки податкові зобов'язання з ПДВ. В акті перевірки посадові особи податкового органу на підставі аналізу ст. 185 та 189 ПК України дійшли висновку про те, що в конкретному випадку безоплатне постачання продуктами лікувально-профілактичного харчування певних категорій працівників з важкими та шкідливими умовами праці є операціями по продажу таких товарів, а тому являється об'єктом оподаткування ПДВ та при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.
Відповідно до акту перевірки №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012 року підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000141520/23182/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року стали висновки, аналогічні тим, які були при прийнятті податкового повідомлення - рішення №0000151520/23184/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, але за інший період (з липня 2010 року до березня 2012 року). З аналогічних підстав відповідач в своєму рішенні №0000141520/23182/10/15-17-2 зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3409947, 00 грн. та застосував фінансові санкції у розмірі 662540,00 грн.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000121520/23186/10/15-17-2 від 23.10.2012 року на суму 212,38 грн. (179,54 - основний платіж, 32,84 - фінансові санкції) відповідно до акта перевірки від 01.10.2012 року №412/15-17-2/33853132 стали наступні обставини та висновки.
З цього приводу в акті зазначено, що за період з 01.07.2010 року до 31.03.2012 року підприємством задекларовано збір за користування радіочастотним ресурсом України у сумі 179,54 грн. Встановлено, що підприємство має 4 дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів. За період з 01.07.2010 року до 31.03.2012 року збір за користування радіочастотним ресурсом України підприємством нараховувався і сплачувався в бюджет за 2 дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів. На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що в порушення п.6 та п.7 ст.57 Закону України від 01.06.2000 року № 1770 - III «Про радіочастотний ресурс України» (із змінами та доповненнями) за період з 01.07.2010 року до 31.12.2010 року, та п.319.1 ст.319 та п.321.4 ст.321 ПК України за період з 01.01.2011 року до 31.03.2012 року сума заниженого збору склала 179,54 грн., в тому числі за період з 01.07.2010 року до 31.12.2010 року у сумі 47,52 грн., за період з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року у сумі 87,00 грн., за період з 01.01.2012 року до 31.03.2012 року у сумі 27,62 грн.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000131520/23181/10/15-17-2 від 23.10.2012 року на суму 349597,91 грн. (315472 - основний платіж, 34125, 91 грн. - фінансові санкції) стали висновки в акті перевірки про те, що ТОВ «Тар альянс» у період з 01.07.2010 року до 31.12.2011 року в порушення п.2. ст.160 ПК України не утримувало податок з доходів нерезидента при виплаті доходу компанії «LITWIN» (Франція) у сумі 315472, 33 грн., у тому числі за 2010 рік - 154406,66 грн., у І кварталі 2011 - 64062,93 грн., за ІІ квартал 2011р.- 64873,58 грн., у ІІІ кварталі 2011 - 32 129,15 грн. у розмірі 15% при виплаті доходу (за розробку документації, необхідної для подальшого оформлення дозвільних документів по очисці нафталіну для ТОВ «Тар альянс» на виробничому майданчику за адресою: вул. Літке, 38, м. Стаханов, Луганська область, Україна) на підставі договору про надання послуг від 09.03.2011 року №H57039-2 з LITWIN (Франція), оскільки позивачем надана до перевірки довідка про підтвердження статусу нерезидента «LITWIN SA» (Франція) за 2011року. На момент підписання акту перевірки довідка про підтвердження статусу нерезидента LITWIN (Франція) за 2010 та 2011 роки не надана.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення 0000081520/4009/10/15-17-2 від 13.02.2013 року на суму 4987029,75 грн. (4593716 грн. - основний платіж, 393313, 75 грн. - фінансові санкції) стали наступні висновки акту перевірки, в якому зроблений висновок про те, що ТОВ «Тар альянс» у період з 01.07.2010 року до 31.12.2011 року не включено до складу валових доходів суми послуг безоплатно наданих робітникам підприємства та представникам інших підприємств та організацій, чим занижено суму доходів на загальну суму 280895, 65 грн. Податківцями встановлено, що у період з 01.07.2010 року до 31.12.2011 року ТОВ «Тар альянс» надавало робітникам підприємства та представникам інших організацій безоплатні послуги з організації харчування під час прийому делегацій, безоплатні послуги проживання у готелі та інші безкоштовні послуги на загальну суму 280895, 65 грн. Відповідач на підставі аналізу норм пп. 1.23 ст. 1, 4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України №334/94-ВР, пп. 14.1.13(б), пп. 14.1.203 п.14.1 ст. 14, п. 135.1 ст. 135, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, пп.153.2.1, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 ПК України дійшов висновку про те, що фізичні особи (робітники ТОВ «Тар альянс» та представники інших підприємств і організацій), які безкоштовно отримували послуги з безоплатного харчування, проживання у готелі та інші послуги від позивача протягом 2010 - 2011 років, не є платниками податку на прибуток, внаслідок чого до них слід застосовувати положення підпунктів 7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України №334/94-ВР та з 01.04.2011 року положення пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 ПК України щодо визначення доходу від продажу товарів (до якого у цілях оподаткування прирівнюються й операції з безоплатної передачі товарів) за цінами не меншими, ніж звичайні ціни на такі товари, роботи, послуги. Звичайною у даному випадку є ціна придбання ТОВ «Тар Альянс» зазначених послуг у сторонніх організацій.
Наступною підставою для прийняття вказаного спірного повідомлення-рішення став висновок податкового органу про те, що ТОВ «Тар альянс» до суми витрат віднесено суми витрат по найму офісних приміщень (оренда офісних приміщень за адресою: м. Донецьк - 83001, вул.Університетська, буд.2А) у тому числі на 341000, 47 грн. по ПП «Нерухомість та Побут». Вказано, що у єдиному державному реєстрі відсутні відомості про представництво або філію ТОВ «Тар альянс» у м. Донецьку. Посадові особи відповідача дійшли до висновку, що на підставі отриманих первинних документів (акти виконаних робіт, рахунки-фактури) не можливо встановити доцільність оренди додаткового приміщення та подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс». У наданих до перевірки табелях обліку робочого часу за період з 01.07.2010 року до 31.03.2012 року зазначені співробітники, проведені у табелі обліку робочого часу по структурному підрозділу - управління м. Горлівка (табель підписаний інспектором по кадрам - Петренко О.І. та начальником ДСПУП Мільчаковою О.В.), табеля обліку робочого часу по офісу у м. Донецьку відсутні. Під час перевірки наказів про відрядження та звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт встановлено, що у періоді з 01.07.2010 року до 31.03.2012 року відрядження у м. Донецьк на вказаних співробітників ТОВ «Тар Альянс» не оформлювалися, наказ по підприємству про організацію робочих місць в офісі у м. Донецьку та перелік обов'язків працюючих там осіб відсутній.
Також відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ «Тар альянс» завищено валові витрати на суму консультаційних послуг за ІV квартал 2010 року за договором №01-07-2008 від 15.07.2008 року з ФОП ОСОБА_10 на суму 117824,04 грн. Податковий орган зазначив, що відповідно до актів виконаних робіт, позивач отримав консультаційні послуги в області транспортної обробки вантажів, підготовки та оформленню документів для відправки готової продукції та здійснення контролю процесу завантаження суден на причалах ТОВ «СРЗ», код за ЄДРПОУ 32183383 готової продукції замовника на загальну суму 117824,04 грн. Відповідач зазначив, що сума консультаційних послуг ФОП ОСОБА_10 в області транспортної обробки вантажів, підготовки та оформленню документів для відправки готової продукції та здійснення контролю процесу завантаження суден на причалах ТОВ «СРЗ» готової продукції замовника, обрахована та визначена на підставі обсягів (тонн) готової продукції ТОВ «Тар альянс», яка була відвантажена у 2008-2009 роках. Позивач не надав документальне підтвердження відвантаження продукції у кількості 20466,98 тон (відвантаження у дати, відповідні датам актів про надання зазначених послуг), а тому відсутнє підтвердження фактичного отримання зазначених послуг від ФОП ОСОБА_10 саме у цьому обсязі та не проведення цих послуг у бухгалтерському обліку у відповідних періодах 2008-2009 років (відповідні первинні документи та журнали ордери вже перевірені, тому підприємством відмовлено у їх наданні).У бухгалтерському обліку ці операції відображені кореспонденцією рахунків: Д-т 93 «Витрати на збут», К-т 631 «Розрахунки з постачальниками».
У якості додаткової підстави в акті перевірки зазначено, що до складу витрат (валових витрат) за період з 01.07.2010 року до 31.03.2012 року ТОВ «Тар альянс» включено суми, сплачені за юридичні (консультаційні та адвокатські) послуги Адвокатській фірмі «Головань і партнери» (ЄДРПОУ 24639623) за договором від 04.01.2010 року №207/88 на загальну суму 1 378 221,32 грн. Відповідачем вказано, що у ТОВ «Тар альянс» крім актів надання послуг (які не містять обсягу виконаних юридичних послуг), відсутні будь-які інші документи, що підтверджують фактичне отримання юридичних (консультаційних та адвокатських) послуг від АФ «Головань і партнери», а тому винагорода сплачена ТОВ «Тар альянс» за консультаційні послуги АФ «Головань і партнери» не пов'язана з господарською діяльністю підприємства. На підставі отриманих первинних документів не можливо встановити подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс».
Також підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення 0000081520/4009/10/15-17-2 став висновок податкового органу в акті перевірки про те, що позивачем неправомірно включено до складу витрат (валових витрат) за період з 01.07.2010 року до 31.03.2012 року витрати по отриманих послугах з оренди вагонів - цистерн у ТОВ «Хімекс Лімітед» (ЄДРПОУ 30075981) на загальну суму 15368434,07 грн. В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Тар альянс» щомісячно орендує у ТОВ «Хімекс Лімітед» вагони-цистерни (старі, нові, пековози) на підставі договору оренди майна від 01.11.2007 року №11/11-2007 ЦС із додатковими угодами і додатками. Згідно наданих до перевірки первинних документів не можливо встановити участь у господарській діяльності саме цих вагонів-цистерн, оскільки акти виконаних робіт містять інформацію лише про вид вагонів - цистерн (старі, нові, пековози) та вартість орендної плати по кожному з видів вагонів, термін оренди - 1 місяць, кількість орендованих вагонів. Первинні документи не містять в собі даних про обсяги робіт (перевезень), здійснених вказаними вагонами-цистернами, відсутня інформація, який саме вантаж або рідину перевозили вказані вагони - цистерни, внаслідок чого не можливо встановити доцільність витрат на оренду (а також включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні даної послуги) саме цих вагонів-цистерн, оскільки не можливо встановити повноту та обсяги їх участі в господарській діяльності підприємства. Податківці зазначили, що з огляду на вищевикладене та враховуючи те, що акти виконаних робіт не містять повної інформації про зміст та обсяги господарської операції, - витрати, пов'язані з орендою цистерн документально не підтверджені.
Також перевіряючи особи відповідача зазначили, що позивачем неправомірно включено до складу витрат (валових витрат) за період з 01.07.2010 року до 31.03.2012 року з придбання послуг перевезення у ТОВ «РТП-Інвест» в частині перевезень вантажів (пеку кам'яновугільного), здійснених автомобілем з державним номером АР2350ВО та автомобілями, в'їзди яких на територію ТОВ «СРЗ» не підтверджені документально, на загальну суму 13189134, 84 грн. Відповідно до бази даних УДАІ ГУМВС України у Донецькій області за державним номером АР2350ВО з 10.11.2009 року зареєстрований легковий автомобіль HYUNDAI i30, тому перевезення вантажів вагою більше ніж 35 тон вказаним автомобілем не є можливим. Також зазначено, що місцем розвантаження вантажу (пеку кам'яновугільного) визначено ТОВ «СРЗ» (ЄДРПОУ 32183383). Відповідно до інформації, зазначеної в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ» встановлена часткова невідповідність даних первинних документів ТОВ «Тар альянс», а саме: товарно-транспортних накладних відомостям, зафіксованим в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ». В'їзди автомобілів на територію ТОВ «СРЗ» в ті дати, які зазначені в первинних документах, частково не підтверджені.
Іншою підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок в акті перевірки про завищення ТОВ «Тар альянс» витрат операційної діяльності у ІІІ кварталі 2011 року на суму 835389,04 грн. Перевіряючі вказують, що до перевірки надано: акт приймання виконаних робіт по капітальному ремонту тепловозу серії ТГМ 4 (інвентарний номер 1272) від 19.09.2011 року на суму 835389,04 грн. та ПДВ 167077,81 грн., акт технічного приймання від 19.09.2011 року, дефектний акт від 29.07.2011 року, акт приймання-передачі ремонтно-непридатних запасних частин, рахунок-фактура від 01.08.2011 року №83 на суму 125 000 грн. та ПДВ 25 000 грн., рахунок-фактура від 19.09.2011 року №92 на суму 710389,04 грн. та ПДВ 142077,81 грн. У бухгалтерському обліку, у вересні 2011 року року, ця операція відображена наступною проводкою: Д-т 23 «Виробництво», К-т 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» на суму 835 389,04 грн. У податковому обліку цю суму включено до витрат операційної діяльності по рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)». При перевірці інвентарної картки тепловозу серії ТГМ 4 (інвентарний №1272), відомостей нарахування амортизації та інших документів, встановлено, що ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» не збільшено первісну вартість цього основного засобу на суму витрат, пов'язаних із проведеним капітальним ремонтом. Під час аналізу податкових декларацій за 2 квартал, 2-3 квартал та 2-4 квартал 2011 року встановлено, що сума ліміту (10%) поліпшень на звітний (податковий) рік складає 2 430 483,00 грн. (таблиця 3. «Сума витрат на ремонт та поліпшення основних засобів відповідно до пункту 146.12 статті 146 розділу ІІІ Податкового кодексу України» Додатку АМ до Декларації). Фактично суму 10% ліміту ТОВ «Тар Альянс» використано у 2 кварталі 2011 року у повному обсязі та віднесено на витрати звітного (податкового) періоду у 2 кварталі та наростаючим підсумком у 2-3 кварталі та 2-4 кварталі 2011 року, у тому числі у складі: загальновиробничих витрат 2287038 грн., адміністративних витрат 20555 грн. та витратах на збут 122890 грн. Таким чином відповідач дійшов до висновку, що суми ремонтів основних засобів, що перевищують зазначений 10% ліміт повинні відноситися на збільшення первісної вартості основних засобів, з віднесенням суми витрат на ремонт на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт (п.146.11 ст.146 Податкового кодексу України) та підлягають амортизації.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року стали висновки відповідача, аналогічні тим, які були при прийнятті податкового - рішення відповідача №0000081520/4009/10/15-17-2 від 13.02.2013 року. З аналогічних підстав відповідач в своєму рішенні №0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року зменшив суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платником на прибуток у розмірі 2353518 грн.
Встановлені спірні правовідносини врегульовані Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про радіочастотний ресурс України», нормами Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР ( далі Закон №334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Законом №334 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку» ( абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закон №334).
Пунктом 5.11 ст. 5 вказаного закону, передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
За змістом п. 11.2 ст. 11 Закону №334 встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із врахуванням змін та доповнень, далі Закон №168), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
За змістом пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
За приписами пп.14.1.27 та пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно положень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України 138.1. витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають:
собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;
витрати банківських установ, до яких відносяться:
а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;
б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;
в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;
г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;
ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;
д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);
є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;
ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;
з) інші витрати, передбачені цим розділом.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п.п.139.1.9 п. 139.1ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Згідно п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України)
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Згідно п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
За приписами п.201.10 зазначеної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно п.201.12 ст.201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Відповідач в акті перевірки відповідач не посилається на не підтвердження сум ПДВ, які віднесені до податкового кредиту, відповідними податковими накладними або вантажними митними деклараціями. Недоліків оформлення податкових накладних відповідачем не встановлено.
Частиною першою ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі Закон № 996) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закон № 996).
Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, про що зазначено ) стаття 1 зазначеного Закону).
З огляду на аналіз зазначених вище норм законів, висновків відповідача та встановлених обставин у справі суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про часткове задоволення позову.
Щодо висновку податкового органу про те, що ТОВ «Тар альянс» неправомірно не включило до складу валових доходів суми послуг, безоплатно наданих робітникам підприємства та представникам інших підприємств та організацій, чим занизило суму доходів на загальну суму 319930, 65 грн.
Згідно з п. 1.31 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який розповсюджувався на спірні правовідносини протягом 2010 року безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
В силу п. 1.31 ст. 1 вказаного Закону №334 операції з безоплатного надання послуг відносяться до продажу результатів робіт (послуг).
Згідно з п. 1.43 цього Закону валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт послуг).
Відповідно до п. 5 П(с)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 29.11.99 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу.
Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами ( п. 14.1.56 ПК України).
Отже, при наданні безоплатної послуги обов'язок для суб'єкта господарювання по податковому зобов'язанню по прибутку виникає лише у випадку, коли така безоплатна послуга пов'язана з доходом (збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу). В даному випадку ТОВ «Тар альянс» дохід не отримало. Крім того, виконавцями послуг з безоплатного харчування, проживання у готелі та інших послуг були іншими особами.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, позивач правомірно не включив вказані суми до складу доходів.
Щодо висновків СДПІ у м. Донецьку ДПС стосовно господарських операцій з оренди приміщення у ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ПП «Нерухомість та Побут».
Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено, що за перевіряємий період ТОВ «Тар альянс» було завищено склад валових витрат, що були сплачені при оренді офісних приміщень за адресою: м. Донецьк - 83001, вул.Університетська, буд.2А) у підприємства ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ПП «Нерухомість та Побут» відповідно до договорів оренди на загальну суму 358579, 21 грн., та як наслідок стало підставою для неправомірного включення до складу податкового кредиту суми 65429, 12 грн. Вказаний висновок обґрунтований тим, що у єдиному державному реєстрі відсутні відомості про представництво або філію ТОВ «Тар альянс» у м. Донецьку. Посадові особи відповідача не встановили доцільність оренди додаткового приміщення та подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс». Крім того, під час перевірки наказів про відрядження та звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт встановлено, що у періоді з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року відрядження у м. Донецьк на вказаних співробітників ТОВ «Тар Альянс» не оформлювалися, наказ по підприємству про організацію робочих місць в офісі у м. Донецьку та перелік обов'язків працюючих там осіб відсутній.
За вказаними господарськими операціями позивачем надані: договори найму, додаткові угоди до них, акти приймання - передання послуг, податкові накладні (т. 2 а.с. 207-250, т. 3 а.с. 1-5).
За приписами пп.19-1.1.1 та пп.19-1.1.5 ПК України, органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
ПК України на контролюючі органи не покладено встановлення доцільності або недоцільності здійснення платником податків певних господарських операцій. Доцільність оренди приміщення у ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ПП «Нерухомість та Побут» визначається саме позивачем, яка, згідно пояснень представника позивача, обумовлена необхідністю забезпечення робочим місцем працівників, які мешкають в м. Донецьку та робота яких передбачає перебування у м. Донецьку.
Відповідно до частин 1, 2, та 5 ст.95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Статтею першою Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи;
Згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язані подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про створення відокремленого підрозділу та рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу або повідомлення встановленого зразка про закриття відокремленого підрозділу.
За приписами ч.2 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в Єдиному державному реєстрі серед інших містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи: повне найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу; види діяльності відокремленого підрозділу; прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи на підставі довіреності, у тому числі підписувати договори, їх реєстраційні номери облікових карток платників податків.
Згідно ч.4 ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Отже, наявність орендованого приміщення, яке використовується для забезпечення працівників робочим місцем, поза межами юридичної адреси підприємства не є самостійною підставою для реєстрації відокремленого підрозділу за відсутності передбачених вказаними положеннями ознак філії, представництва (відділення або іншого відокремленого підрозділу).
Згідно з приписами пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до п. «в» п.п. 138.10. 1 п. 138.10.2 ПК України до складу витрат включаються:адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).
Згідно з п 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Аналогічні положення містились у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідачем до суду не надано жодних доказів, які б підтверджували висновки податківців щодо невикористання у власній господарській діяльності орендованого у ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ПП «Нерухомість та Побут» приміщення. Таким чином, такі висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях, є необ'єктивними та безпідставними.
Вимоги відповідача про надання посвідчень про відрядження у м. Донецьк на співробітників ТОВ «Тар Альянс», наказів по підприємству про організацію робочих місць в офісі у м. Донецьку та перелік обов'язків працюючих там осіб в даному випадку є неправомірним. Вказані документи не можуть бути покладені в основу висновку податкового органу, оскільки вони не є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та не містять в собі відомостей про господарську операцію.
З огляду на викладене, позивач правомірно включив до складу валових витрат та податкового кредиту сплачені ПП «Нерухомість та Побут» та ПАТ «Перший український міжнародний банк» кошти.
Щодо висновку про завищення валових витрат на суму консультаційних послуг за ІV квартал 2010 року за договором №01-07-2008 від 15.07.2008 з ФОП ОСОБА_10 у сумі 117824,04 грн.
Відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що сума консультаційних послуг ФОП ОСОБА_10 в області транспортної обробки вантажів, підготовки та оформленню документів для відправки готової продукції та здійснення контролю процесу завантаження суден на причалах ТОВ «СРЗ» готової продукції замовника, обрахована та визначена на підставі обсягів (тонн) готової продукції ТОВ «Тар альянс», яка була відвантажена у 2008-2009 році. Позивач не надав документальне підтвердження відвантаження продукції у кількості 20466,98 тон (відвантаження у дати, відповідні датам актів про надання зазначених послуг), а тому відсутнє підтвердження фактичного отримання зазначених послуг від ФОП ОСОБА_10 саме у цьому обсязі та не проведення цих послуг у бухгалтерському обліку у відповідних періодах 2008-2009 року (відповідні первинні документи та журнали ордери вже перевірені, тому підприємством відмовлено у їх наданні). Відповідно до актів виконаних робіт, позивач отримав консультаційні послуги в області транспортної обробки вантажів, підготовки та оформленню документів для відправки готової продукції та здійснення контролю процесу завантаження суден на причалах ТОВ «СРЗ», код за ЄДРПОУ 32183383 готової продукції замовника на загальну суму 117 824,04 грн. У бухгалтерському обліку ці операції відображені кореспонденцією рахунків:Д-т 93 «Витрати на збут», К-т 631 «Розрахунки з постачальниками».
Під час розгляду справи судами досліджені бухгалтерські довідки від 24.01.2011 року «Ремонт з 631 рахунку без ПДВ за 4 квартал 2010 року, що невключені до валових витрат» та журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за грудень 2010 року. Із зазначених документів вбачається, що позивач не включав до складу валових витрат на суму консультаційних послуг за ІV квартал 2010 року по договору №01-07-2008 від 15.07.2008 з ФОП ОСОБА_10 у сумі 117824,04 грн.
Внаслідок чого висновок податкового органу в цій частині акту перевірки є безпідставним.
Щодо господарських операцій позивача з АФ «Головань і Партнери».
Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що за перевіряємий період ТОВ «Тар альянс» завищено склад валових витрат, які були сплачені за юридичні послуги, отримані від АФ «Головань та партнери» у сумі 1378221,32 грн. та як наслідок стало підставою для неправомірного включення до складу податкового кредиту суми 214038,85 грн.
Вказаний висновок відповідач обґрунтовує тим, що у ТОВ «Тар альянс» крім актів надання послуг (які не містять обсягу виконаних юридичних послуг), відсутні будь-які інші документи, що підтверджують фактичне отримання юридичних (консультаційних та адвокатських) послуг від АФ «Головань і партнери», а тому винагорода сплачена ТОВ «Тар альянс» за консультаційні послуги АФ «Головань і партнери» не пов'язана з господарською діяльністю підприємства. На підставі отриманих первинних документів не можливо встановити подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс».
Судом встановлено, що за господарськими операціями з Адвокатською фірмою «Головань і партнери» позивачем надані: копії договору про надання юридичних послуг №207/88 від 04.01.2010року, додатків до нього та додаткові угоди; акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні (т. 3 а.с. 18-70). Відповідно до цих первинних документів, позивач прийняв від Адвокатської фірми «Головань і партнери» виконані роботи по наданню консультаційних та юридичних послуг для їх подальшого використання в господарській діяльності позивача у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Отже, позивачем надані належні докази правомірності формування податкового кредиту за господарськими операціями з Адвокатською фірмою «Головань і Партнери» на підставі відповідних первинних документів. Обсяг (кількість, об'єм) наданих Адвокатською фірмою «Головань і Партнери» послуг відображений у наданих податкових накладних та в актах прийому-передачі робіт.
Податківці не зазначили в акті, які саме документи повинен додатково надати позивач для підтвердження отримання послуг від Адвокатської фірми «Головань і Партнери».
Відповідач не довів відсутність факту надання позивачу послуг Адвокатською фірмою «Головань і Партнери», так само і не довів тієї обставини, що надані послуги не пов'язані з забезпеченням господарської діяльності позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на те, що винагорода сплачена позивачем за консультаційні послуги Адвокатської фірми «Головань і Партнери» не пов'язана з господарською діяльністю підприємства - не мають належного підтвердження та ґрунтуються на припущеннях.
Щодо висновку відповідача про те, що позивачем неправомірно включено до складу витрат (валових витрат) за перевіряємий період по отриманих послугах з оренди вагонів - цистерн у ТОВ «Хімекс Лімітед» (ЄДРПОУ 30075981) на загальну суму 15368434,07 грн. та як наслідок неправомірність включення до податкового кредиту суми 2912300,41 грн.
Такий висновок податкового органу обґрунтований тим, що згідно наданих до перевірки первинних документів неможливо встановити участь у господарській діяльності саме цих вагонів-цистерн, оскільки акти виконаних робіт містять інформацію лише про вид вагонів - цистерн (старі, нові, пековози) та вартість орендної плати по кожному з видів вагонів, термін оренди - 1 місяць, кількість орендованих вагонів. Первинні документи не містять в собі даних про обсяги робіт (перевезень), здійснених вказаними вагонами-цистернами, відсутня інформація, який саме вантаж або рідину перевозили вказані вагони - цистерни. Таким чином неможливо встановити доцільність витрат на оренду (а також включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні даної послуги) саме цих вагонів-цистерн, оскільки неможливо встановити повноту та обсяги їх участі в господарській діяльності підприємства. Податківці зазначили, що з огляду на вищевикладене та враховуючи те, що акти виконаних робіт не містять повної інформації про зміст та обсяги господарської операції, - витрати, пов'язані з орендою цистерн не підтверджено документально.
Судом встановлено, що по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед», яке буле реорганізоване з Відкритого акціонерного товариства «Хімекс», позивачем надані: договір оренди майна №1/11-2007 ЦС від 01.11.2007р. з додатками, акти прийому-передачі залізничних цистерн та додаткові угоди, податкові накладні (том 3, а.с. 70-159).
Висновки перевіряючих ґрунтуються на не можливості встановити доцільність використання орендованих вагонів-цистерн та відсутності у первинних документах даних про обсяг робіт з перевезення, - є безпідставними та необґрунтованими. Податківці помилково вважають, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Хімекс Лімітед» з оренди вагонів-цистерн повинні відображати обсяги перевезення вказаними вагонами-цистернами.
Згідно договору оренди майна від 01.11.2007 року №11/11-2007 ЦС вагони-цистерни передаються в оренду на певний строк, а не на певну кількість або дистанцію перевезень, та оренда плата залежить від строку користування майном (календарний місяць), а не від інших показників.
Отже, доцільність використання орендованих вагонів-цистерн визначається позивачем, а не податковим органом і на підтвердження реальності використання орендованих у ТОВ «Хімекс Лімітед» вагонів-цистерн позивач надав належні докази.
З урахуванням викладених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку проте, що позивачем правомірно включені до складу валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий період суми по отриманих послугах з оренди вагонів - цистерн у ТОВ «Хімекс Лімітед».
Щодо завищення позивачем валових витрат на транспортно-експедиційні та транспортні перевезення по маршрутах м. Горлівка-м. Маріуполь та м. Стаханов- м. Маріуполь на суму 2837191,00 грн., які надавались у відповідних звітних періодах ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ», ТОВ «У-Транс», ТОВ «РТП Інвест», що в свою чергу потягнуло неправомірне включення до податкового кредиту ПДВ з придбання послуг перевезення у ТОВ «РТП Інвест» на загальну суму 303627, 46 грн.
В обґрунтування вказаного висновку податковий орган посилався на те, що відповідно до бази даних УДАІ ГУМВС України у Донецькій області за державним номером АР2350ВО з 10.11.2009 року зареєстрований легковий автомобіль HYUNDAI i30. Таким відповідач приходить до висновку, що перевезення вантажів вагою більше ніж 35 тон вказаним автомобілем не є можливим. Крім того зазначено, що місцем розвантаження вантажу (пеку кам'яновугільного) визначено ТОВ «СРЗ» (ЄДРПОУ 32183383). Відповідно до інформації, зазначеної в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ» встановлена часткова невідповідність даних первинних документів ТОВ «Тар альянс», а саме: товарно-транспортних накладних відомостям, зафіксованим в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ». Так, в'їзди автомобілів згідно відомостях в товарно-транспортних накладних на територію ТОВ «СРЗ» в ті дати, які зазначені в первинних документах, частково не підтверджені.
За вказаними господарськими операціями з позивачем надані: договори про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом з ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ», ТОВ «У-Транс», ТОВ «РТП Інвест», угоди про тарифи і порядок нарахування оплати за надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, податкові накладні (том 3 а.с. 228).
Крім того, позивачем надані лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Іса Групп» №20/03-12/2 (том 13, а.с.199), якими повідомляється, що в товарно-транспортних накладних з перевезення вантажів позивача зазначений неправильний реєстраційний номер автомобіля - АР2350ВО, правильний реєстраційний номер автомобіля - АР2350ВТ, причеп АР0666ХТ.
До вказаного листа додана копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ 397167 на вантажний силовий тягач MAN TGA 460, реєстраційний номер АР2350ВТ.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання позивача на журнал пропускного режиму ТОВ «СРЗ» як на підставу стверджувати про часткову невідповідність первинних документів позивача є необґрунтованим, оскільки журнал пропускного режиму не є первинним документом на підставі якого здійснюється бухгалтерській та податковий облік, позивач не відповідає за правильність та повноту ведення вказаного журналу, а реальність здійснення господарських операцій підтверджена позивачем наданими до суду першої інстанції первинними документами. Позивач надав належні докази, які підтверджують наявність помилки при зазначенні в товарно-транспортних накладних реєстраційного номера автомобіля АР2350ВО, а не належного АР2350ВТ ( помилка допущена в одній літері), яка не може бути підставою для твердження про відсутність документального підтвердження здійснення перевезень вантажів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що представники відповідача не надали для огляду до суду першої інстанції журнал пропускного режиму ТОВ «СРЗ».
Щодо висновку податкового органу про те, що ТОВ «Тар альянс» завищено витрати операційної діяльності у ІІІ кварталі 2011 року на суму 835389,04 грн.
В акті перевірки стосовно цього питанню перевіряючи ми особами від відповідача зазначено, що до перевірки надано: акт приймання виконаних робіт по капітальному ремонту тепловозу серії ТГМ 4 (інвентарний номер 1272) від 19.09.2011 року на суму 835389,04 грн. та ПДВ 167077,81 грн., акт технічного приймання від 19.09.2011 року, дефектний акт від 29.07.2011 року, акт приймання-передачі ремонтно-непридатних запасних частин, рахунок-фактура від 01.08.2011 року №83 на суму 125 000 грн. та ПДВ 25 000 грн., рахунок-фактура від 19.09.2011 року №92 на суму 710389,04 грн. та ПДВ 142077,81 грн. У бухгалтерському обліку, у вересні 2011 року, ця операція відображена наступною проводкою: Д-т 23 «Виробництво», К-т 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» на суму 835 389,04 грн. У податковому обліку цю суму включено до витрат операційної діяльності по рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)». При перевірці інвентарної картки тепловозу серії ТГМ 4 (інвентарний №1272), відомостей нарахування амортизації та інших документів, встановлено, що ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» не збільшено первісну вартість цього основного засобу на суму витрат, пов'язаних із проведеним капітальним ремонтом. Під час аналізу податкових декларацій за 2 квартал, 2-3 квартал та 2-4 квартал 2011 року встановлено, що сума ліміту (10%) поліпшень на звітний (податковий) рік складає 2 430 483,00 грн. (таблиця 3. «Сума витрат на ремонт та поліпшення основних засобів відповідно до пункту 146.12 статті 146 розділу ІІІ Податкового кодексу України» Додатку АМ до Декларації). Фактично суму 10% ліміту ТОВ «Тар Альянс» використано у 2 кварталі 2011 року у повному обсязі та віднесено на витрати звітного (податкового) періоду у 2 кварталі та наростаючим підсумком у 2-3 кварталі та 2-4 кварталі 2011 року, у тому числі у складі: загальновиробничих витрат 2287038 грн., адміністративних витрат 20 555 грн. та витратах на збут 122 890 грн.
Під час розгляду справи судом було досліджені бухгалтерські довідки «Поліпшення основних засобів за 3 квартал 2011 року, більше 10 % (Ремонти власними силами, ремонти з 631 рахунку, які зняті з витрат)», журнали - ордери і відомості по рахунку 631 Виробництво продукції та послуг за липень,серпень, вересень 2011 року, журнали - ордери і відомості по рахунку 901 Собівартість реалізованої готової продукції за липень,серпень, вересень 2011 року, журнали - ордери і відомості по рахунку 231 Виробництво продукції та послуг за липень,серпень, вересень 2011 року.
Із зазначених документів вбачається, що позивачем не завищено витрати операційної діяльності у ІІІ кварталі 2011 року на суму 835389,04 грн., внаслідок чого висновок акту перевірки податкового органу в цій частині також не знайшов свого підтвердження.
Щодо висновку відповідача про не утримання податку з доходів нерезидента при виплаті доходу компанії «LITWIN» (Франція) за 2010 та 2011 роки.
Відповідач дійшов до висновку, що ТОВ «Тар альянс» у період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року в порушення п.2. ст.160 Податкового кодексу України не утримувало податок з доходів нерезидента при виплаті доходу компанії «LITWIN» (Франція) у сумі 315 472, 33 грн., у тому числі за 2010 рік-154406,66 грн., у І кв. 2011 - 64 062,93 грн., за ІІ кв.2011р.- 64 873,58 грн., у ІІІ кв. 2011 - 32 129,15 грн. у розмірі 15% при виплаті доходу (за розробку документації необхідної для подальшого оформлення дозвільних документів по очистки нафталіну для ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» на виробничому майданчику за адресою: вул. Литке, 38, м. Стаханов, Луганська область, Україна) на підставі договору про надання послуг від 09.03.2011 №H57039-2 з LITWIN (Франція), оскільки позивачем надана до перевірки довідка про підтвердження статусу нерезидента «LITWIN SA» (Франція) за 2011р. На момент підписання акту перевірки довідки про підтвердження статусу нерезидента LITWIN (Франція) за 2010 та 2011 роки рр. не надана.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України ( п.103.2 ПК України).
Відповідно до ч.1 с. 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (дата підписання: 30.01.97 р., дата ратифікації України 03.03.98 р., дата набрання чинності по України 01.11.98 р.) прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно тієї частини, яка відноситься до цього постійного представництва.
Позивачем до суду першої інстанції надані довідки про підтвердження статусу нерезидента LITWIN (Франція) за 2010 та 2011 роки (т. 3 а.с.233,234).
Згідно з контрактом № H57039 від 24.09.2010 року (т. 3 а.с. 235-249) та наданими довідками про підтвердження статусу нерезидента, LITWIN ( Франція) ідентифікаційний SIRET 64204231100125, адреса 13/15 rue Eduard Manet-92500 Rueil Malmaison і «LITWIN SA» (Франція) є однією і тією ж самою особою.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надані позивачем довідки про підтвердження статусу нерезидента за 2010 та 2011 роки видані саме по контрагенту позивача, який є стороною по контракту № H57039 від 24.09.2010 року.
Щодо висновку відповідача про заниження збору за користування радіочастотним ресурсом України у перевіряємому періоді.
В акті перевірки відповідач зазначив, що у період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року підприємством задекларовано збір за користування радіочастотним ресурсом України у сумі 179,54 грн.
В ході перевірки встановлено, що підприємство має 4 дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів. За перевіряємий період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року збір за користування радіочастотним ресурсом України підприємством нараховувався і сплачувався в бюджет за 2 дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів. На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що позивачем збір має сплачуватись за 4 радіоелектронних засобу.
Встановлено, що позивач має 4 дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів (т. 3 а. с. 250, т.4 а. с. 1-3), проте вони видані лише на 2 смуги радіочастоти 154,8500/154,8500 мГц та 154,3625/154,3625.
Згідно з положеннями п.6 та п.7 ст.57 Закону України від 01.06.2000 року № 1770 - III «Про радіочастотний ресурс України», який діяв у період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року інші користувачі сплачують щомісячний збір за користування радіочастотним ресурсом України від дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів. Сума збору за користування радіочастотним ресурсом України визначається платниками самостійно виходячи з розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот, визначеної у ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволі на експлуатацію, по кожному регіону окремо.
Об'єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм ( п.319.1 ст.319 ПК України).
Платники збору обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п. 321.3 ст. 321 ПК України).
Тобто, об'єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастоти, а не радіоелектронні засоби, тому позивач правомірно сплачував збір саме за кількість частот, а не за кількість засобів радіозв'язку.
Щодо висновку про заниження податкове зобов'язання на загальну суму 41554,62 грн. при здійсненні операцій з безоплатного забезпечення молоком, кефіром, питною водою та чаєм працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці.
В акті перевірки податківці дійшли висновку, що безоплатне забезпечення певних категорій працівників з важкими та шкідливими умовами праці лікувально-профілактичним харчуванням, є операцією з продажу такого харчування, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.
Згідно ст. 166 Кодексу законів про працю України на роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти. На роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року №2694-XII (далі - Закон України №2694) охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до ст.7 Закону №2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442.
Видача молока або рівноцінних харчових продуктів здійснюється згідно з нормативними документами, які у порядку, встановленому Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 року №1545-XII, діють на території України в частині, що не суперечить Конституції і законам України, а саме:
- перелік хімічних речовин, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затверджений Міністерством охорони здоров'я СРСР 04.11.1987 року №4430-87;
- порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 року №731/П-13.
Відповідно до п. 1. 4 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» продаж товарів - будь -які операції, здійснені згідно договорів купівлі - продажу, міни, постачання та іншими цивільно - правових договорів, що передбачають передачу право власності на такі товари за компенсацію не залежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Згідно із п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платника податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в т. ч. операції з оплати вартості послуг по договорах оренди (лізінгу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави кредитору для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.
Пунктом 4.2 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» визначено, що в разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати, з частковою оплатою їх вартості грошовими коштами в межах бартерних операцій, здійснення операцій по безоплатній передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат в рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) в межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати, які не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) та не підлягають амортизації, а також пов`язаній з постачальником особі або суб`єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований в якості платника податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін.
Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачання товарів включає в себе передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.
Пунктом 188.1 ст.188 Податкового кодексу України визначено, що у разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
З огляду на наведені норми законів, об'єктом оподаткування з п.185.1 ст.185 ПК України є операції платників податку з постачання товарів, під час яких відбувається передача права користування, розпорядження або володіння між сторонами цивільних, господарських або адміністративних правовідносин. В даному випадку, позивач забезпечує працівників продуктами лікувально-профілактичного харчування в межах трудових правовідносин, а тому вказане забезпечення не є постачанням товару в розумінні Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень 0000151520/23184/10/15-17-2, № 0000141520/23182/10/15-17-2, № 0000121520/23186/10/15-17-2, № 0000131520/23181/10/15-17-2 від 23.10.2012 року та повідомлення - рішення № 0000081520/4009/10/15-17-2, № 0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року, оскільки їх прийняття ґрунтуються на безпідставних висновках акта перевірки №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012 року, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
В решті позовних вимог, в задоволенні яких суд першої інстанції відмовив, постанова суду не оскаржена.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального законів, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Ухвала складена в повному обсязі 2 серпня 2013 року.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст.196, ст. 198 ч.1 п.1, ст.200 ч.1, ст.205 ч.1, ст.206, ст.212, ст.254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі № 805/1807/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар альянс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів за № 0000151520/23184/10/15-17-2, № 0000141520/23182/10/15-17-2, № 0000121520/23186/10/15-17-2, № 0000131520/23181/10/15-17-2 від 23.10.2012 року та податкові повідомлення-рішення №0000081520/4009/10/15-17-2, №0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.
Головуючий суддя Л.А. Василенко
Судді С.В. Білак
Т.Г. Гаврищук
- Номер:
- Опис: скасування податкового повідомлення-рішення №0000151520/23184/10/15-17-2 від 23.10.2012 з ПДВ
- Тип справи: Заява про відновлення втраченого судового провадження
- Номер справи: 805/1807/13-а
- Суд: Донецький окружний адміністративний суд
- Суддя: Василенко Л.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.08.2015
- Дата етапу: 25.12.2015