ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

_{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34}

У Х В А Л А

За позовом   ОСОБА_1

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесінформ-Т"

треті особи:  Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва

                     Печерська районна у місті Києві державна адміністрація

про                визнання недійсними установчих документів

                                                                                                            суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача:         ОСОБА_1.;          

від відповідача:     не з'явились;

від третіх осіб:      1. Ткач С.С. (довіреність № 17276/9/10-209 від 26.12.2007р.);

                              2. не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання установчих документів ТОВ "Укрбізнесінформ-Т"  недійсними з моменту їх складання, а саме з 03.11.2006р.. Також позивач просив суд визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Укрбізнесінформ-Т" № 100008640 з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість з 26.12.2006р., визнати недійсними всі первинні фінансово-господарські документи, які видані з 03.11.2006р..

Ухвалою суду від 29.02.2008р. до участі у справі в якості третіх осіб залучено ДПІ у Печерському районі міста Києва, Печерську районну у м. Києві державну адміністрацію в особі державного реєстратора.

Позов, що розглядається судом у справі 11/85 має бути залишеним без розгляду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частиною першою статті 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня отримання позовної заяви.

Ненадання позивачем витребуваних судом відомостей, документів перешкоджає всебічно та об'єктивно встановити обставини справи, повно дослідити обґрунтованість позовних вимог по справі, прийняти правильне та обґрунтоване рішення в межах встановлених процесуальних строків.

У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право  на захист своїх прав і законних інтересів.  Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів  інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта   господарювання  або   споживачів;   визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;  відновлення  становища, яке існувало  до  порушення  прав  та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Пунктом 4 ч.2 ст. 54 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до ч.4 ст.84 ГПК України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. При задоволенні позову в  резолютивній частині рішення вказуються: найменування сторони, на користь якої  вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення.

Відповідно до поданої позовної заяви заявлені вимоги про визнання установчих документів ТОВ "Укрбізнесінформ-Т" недійсними з моменту їх складання, а саме з 03.11.2006р., визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Укрбізнесінформ-Т" № 100008640 з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість з 26.12.2006р., визнання недійсними всіх первинних фінансово-господарських документів, які видані з 03.11.2006р..

Задоволення таких позовних вимог унеможливлене вимогами статті 84 ГПК України, згідно з якою господарський суд може визнати недійсними саме конкретні документи.

          Відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійним вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

На вимоги ухвал суду письмових обґрунтувань щодо заявлених позовних вимог із зазначенням переліку конкретних документів, в тому числі установчих, які мають бути визнані недійсними позивачем не надано.

Вимоги ухвал суду від 15.04.2008р., 28.05.2008р., 26.06.2008р. позивачем не виконані, поважних причин, що призвели до неможливості подання до суду протягом тривалого строку (двох місяців розгляду справи) позивачем не повідомлено. Ухвалою від 26.06.2008р. позивача попереджено, що при ухиленні від виконання вимог ухвали та участі в судовому засіданні відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України позов буде залишено без розгляду.

Відповідно до п. 5.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита.

Подані в якості доказів сплати державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за поданою позовною заявою, в якій порушено провадження у справі 11/85 квитанції залучені до позовних матеріалів у ксерокопіях.

Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України. Господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету може і повинен витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про що зазначається в ухвалі (зазначені вимоги містяться також у п. 5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98р. № 02-5/78 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

          З урахуванням наведених положень, судом були витребувані від позивача оригінали доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (довідка Головного управління Державного казначейства у м. Києві, що підтверджує надходження до бюджету державного мита сплаченого при поданні позову, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу тощо), про що відповідно викладалось в ухвалах суду від 15.04.2008р., 28.05.2008р., 26.06.2008р..

          В силу положень ст. 4-5 ГПК України рішення, ухвали постанови, що приймаються господарськими судами є обов'язковими до виконання на усій території України.

Ненадання суду належних доказів сплати державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно положень передбачених п. 4, 6 ст. 63 ГПК України. Однак, оскільки вказані обставини встановлені судом вже після порушення провадження у справі, відповідно зважаючи на невиконання вимог суду щодо надання належних доказів сплати державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, викладених в ухвалах суду від 15.04.2008р., 28.05.2008р., 26.06.2008р., позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Згідно п.5 частини першої ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, позивач має право звернутись до суду в загальному порядку, суд вважає що позов має бути залишеним без розгляду.

            Керуючись п.5 ч. 1 ст. 81, ст. 86  ГПК України, господарський суд, -         

УХВАЛИВ:

          Позов ОСОБА_1  залишити без розгляду.

            Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                           І.В. Усатенко