УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/941/13Головуючий суду першої інстанції:Трубніков Ю.Л.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.

"24" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіКустової І.В.,

СуддівПритуленко О.В., Ломанової Л.О.,

При секретаріМартиненко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Нива» про стягнення заборгованості за договором оренди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Нива» на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 11 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Нива» (далі - ТОВ «Кримська Нива») про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди від 20 грудня 2011 року.

Позов обґрунтований неналежним виконання орендарем умов договору оренди земельної ділянки (паю) площею 6,8 га., розташованої на території АДРЕСА_1 внаслідок чого виникла заборгованість за 2012 рік у сумі 5582 грн., яка складається з заборгованості по орендній платі - 3500 грн. та пені - 2082 грн.

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 11 червня 2013 року позов задоволений частково: стягнуто з відповідача на користь позивача орендну плату за 2011 - 2012 рік у сумі 3500 грн. та пеню у розмірі 156,10 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове - про відмову у позові.

На думку апелянта, суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи у зв'язку з оспорюванням дійсності договору оренди та безпідставно не врахував того, що орендар, виплативши позивачу частину орендної плати, перерахував з цієї суми земельний податок.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення відповідачем умов договору оренди, що є підставою для стягнення на користь позивача суми заборгованості та притягнення його до відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до умов договору.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що завданням цього закону є регулювання відносин щодо оренди землі з метою створення умов для раціонального користування земельною ділянкою, забезпечення захисту прав орендарів та орендодавців. Правові засади оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 3 цього Закону оренда землі - це засноване на договоре, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону (розділ ІХ Перехідних положень Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2011 року між сторонами укладений договір оренди земельної ділянки (паю) площею 6,8 га, лот №88, ділянка № 5, розташованого на землях Ленінської сільської ради АР Крим Ленінського району АР Крим. Пунктами 9 та 11 договору оренди визначено розмір орендної плати у сумі 5000 грн. та встановлено строк оплати до 01 листопада поточного року. Пунктом 14 цього договору передбачено, що у випадку прострочення сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу або на день його погашення (а.с.5). 20 грудня 2011 року земельна ділянка передана у користування орендатора на підставі акта прийому-передачі (а.с.6).

Сторони не заперечують часткового виконання відповідачем договірних зобов'язань та перерахування позивачу орендної плати за 2011 - 2012 рік у сумі 1500 грн.

Відповідно до вимог статей 525,526,629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи вказані обставини справи та вимоги закону, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь орендодавця несплаченої частини орендної плати.

Також колегія судів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення пені у розмірі 156,10 грн.

Відповідно до положень частин 1 та 3 статті 549, пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Враховуючи, що умовами договору оренди від 20 грудня 2011 року передбачена сплата пені у разі несвоєчасного внесення орендної плати, та звертаючи увагу на те, що у спірний період 120% річної ставки НБУ складало 9%, колегія суддів погоджується з розрахунком розміру пені, визначеним судом в межах заявлених вимог (3 500 грн. х 9% /365 днів/100 х 181 день).

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.

Оспорювання орендарем дійсності договору оренди в іншому судовому процесі не звільняє останнього від сплати орендодавцю орендної плати під час існування договірних відносин, а тому посилання апелянта на необґрунтовану відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не має правового значення для вирішення цього спору по суті.

Також не можна погодитися з твердженням апелянта про безпідставне неврахування судом суми податку, який був перерахований орендарем державі, оскільки відповідно до пункту 170.1.1 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної частки (паю) є орендар.

Іншого порядку сплати податків при укладенні договору оренди сторони не визначили.

Отже, доводи апеляційної скарги не містять посилання на правові підстави для скасування рішення Ленінського районного суду АР Крим від 11 червня 2013 року і ухвалення нового рішення відповідно до положень статті 309 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Нива» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

І.В. Кустова О.В. Притуленко Л.О. Ломанова