УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

54001,  м.  Миколаїв,  вул.  Садова,  2а,  тел. 35-91-36

Справа № 33ц 588 - кс/2007.                        Головуючий першої інстанції Волошина Н.Л..

Категорія 13.                                                 Доповідач апеляційної інстанції Гайсюк О.В..

Доповідач касаційної інстанції Лисенко П.П.

УХВАЛА

іменем України.

30 жовтня 2007 року.                                                                                         м.  Миколаїв

Колегія    суддів    судової   палати    у    цивільних    справах    апеляційного    суду Миколаївської області в складі:

Лисенка П.П.,  Колосовського С. Ю.,  Данилової О.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким,  що втратив право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності в ньому без поважних причин понад 6 місяців та у зв'язку з вибуттям на постійне проживання в інше жиле приміщення і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права на проживання в квартирі й користування нею,  за касаційною скаргою ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 7 липня 2005 року,

встановила:

27 квітня 2004 року ОСОБА_1 пред'явила зазначений позов.

Його обґрунтовувала тим,  що їй на праві приватної власності за спадкуванням належить квартира АДРЕСА_1.

її брат,  відповідач по справі,  з 1985 року значиться зареєстрованим в ній,  проте з того

ж часу там не проживав і не проживає зараз.

Перешкод в користуванні житлом йому ніколи і ніхто не чинив.

Посилаючись на зазначене і на наявність у брата іншого житла,  де він і мешкає зі своєю сім'єю,  просила позов задовольнити.

13 серпня 2004 року ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов про визнання за ним права на проживання у спірній квартирі й користування нею,  оскільки у свій час саме він її отримував як член житлово-будівельногб кооперативу,  а потім передав батькові,  залишаючись зареєстрованим в ній.

Посилаючись на відсутність законних підстав для позбавлення його права на житло,  просив зустрічний позов задовольнити.

Рішенням місцевого Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 березня 2005 року первісний позов задоволено на підставі п. 2  ст.  48 Закону України "Про власність" та  ст.  150 ЖК України,  а у зустрічному позові відмовлено за його недоведеністю.

Скасовуючи це рішення,  колегія суддів судової палати апеляційного суду Кіровоградської області у своєму рішенні від 7 липня 2005 року дійшла тих же висновків щодо результату розгляду справи,  проте підставою задоволення первісного позову і відмови у зустрічному - назвала ч. 2  ст.  107 й 156 ЖК України.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду України з касаційною скаргою,  в якій просять скасувати рішення апеляційної інстанції й передати справу на новий розгляд суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального законодавства.

Колегія суддів дійшла висновку,  що підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні,  виходячи з наступного.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у зустрічному,  місцевий суд виходив з того,  що ОСОБА_1 за законних підстав є власницею спірної квартири,  а тому реєстрація в ній особи,  яка не є членом її сім'є,  обмежує право власника на вільне володіння,  користування та розпорядження об'єктом власності,  що недопустимо.

Скасовуючи це рішення і ухвалюючи нове про задоволення первісного позову і відмову у зустрічному,  апеляційний суд виходив з того,  що у справі достатньо доказів тому,  що ОСОБА_2 має інше постійне місце проживання,  а саме,  будинок АДРЕСА_2,  де і мешкає із членами своєї сімї.

Тому його і слід визнати таким,  що втратив право користування жилим приміщенням у зв'язку з вибуттям на постійне проживання в інше жиле приміщення.

Відповідно до ч. 2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що рішення апеляційної інстанції ухвалено з додержанням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права,  а

також відсутні передбачені  ст.  338 ЦПК України підстави для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд суду першої інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій.

Керуючись  ст.  ст.  332,  336 ЦПК України та Законом України від 22 лютого 2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ",  колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області,  -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 відхилити.

Рішення  колегії судців  судової  палати  у  цивільних  справах  апеляційного  суду Кіровоградської області від 7 липня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.