ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 9/101 | 04.07.08 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Укрространс»
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Диліжанс»
Про стягнення 3900,00 грн.
Суддя Жирнов С.М.
Представники:
від позивача: Слюсар Т.В. - № 02/08-1772 від 27.06.2008 р.
від відповідача: не з»явились.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 3900,00 грн. основного боргу на підставі Договору транспортної експедиції по Україні № 25/01-1 від 25.01.2007 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2008 р. порушено провадження у справі № 9/101 та призначено її розгляд на 23.06.2008 р.
19.06.2008 р. до суду було повернуте поштове відправлення з ухвалою суду від 06.06.2008 р. з відміткою пошти: «за зазначеною адресою не знаходиться».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2008 р. у зв»язку з нез»явленням відповідача в судове засідання та неподанням сторонами витребуваних ухвалою суду від 06.06.2008 р. документів розгляд справи відкладено на 04.07.2008 р.
Позивач в судовому засіданні 04.07.2008 р. подав суду копії Довідки Головного управління статистики у Сумській області № 1318 з ЄДРПОУ та ліцензії серії АВ № 310891 Головної державної інспекції на автомобільному транспорті щодо позивача, копії листа відповідачу (без номера, без дати) з копією фіскального чеку № 4861 від 05.12.2007 р.
Відповідач в судове засідання 04.07.2008 р. також не з»явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог суду не подав та не надіслав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ :
Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Поштове відправлення з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 06.06.2008 р. було направлено відповідачу за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Довідки з ЄДРПОУ Серії АВ № 371260. Вищезазначене поштове відправлення повернулось до суду з відміткою пошти: «за зазначеною адресою не знаходиться».
За таких обставин суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкладання розгляду справи та його недоцільність, а рівно про можливість розгляду останньої за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
25.01.2008 р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Укрространс», визначеним як Перевізник, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Диліжанс», визначеним як «Експедитор»був укладений Договір транспортної експедиції по Україні № 25/01 –1 (надалі за текстом –«Договір»).
Відповідно до п. 1.1 Договору Експедитор доручає, а Перевізник приймає на себе зобов»язання по організації перевезення та експедирування вантажів різними видами транспорту, як в межах України, так і поза її межами, а також по забезпеченню виконання комплексу операцій, пов»язаних з перевезенням та експедируванням вантажів Експедитора у відповідності до Договору.
Кожне перевезення оформлюється додатком до Договору у вигляді заявки на транспортний засіб з подальшим підписанням акту приймання –передання виконаних робіт та послуг, виставленням рахунку на оплату, податкових накладних, які є невід»ємною частиною Договору (п. 1.3).
Згідно загального правилу, визначеного у п. 3.1 Договору, розрахунки здійснюються за оригіналами наступних документів: товарно –транспортної накладної, рахунка, акта виконаних робіт, податкової накладної (якщо Перевізник є платником ПДВ), інших документів, зазначених у заявці на транспортний засіб, на протязі 5 банківських днів. Перевізник та Експедитор можуть домовитись про інші строки проведення розрахунків, які можуть вказуватись в заявках на транспортний засіб або у протоколах узгодження ціни.
Відповідно до п. 3.3 Договору підтвердженням виконання перевезення за Договором є транспортні документи (товарно –транспортні накладні), які надаються Перевізником.
На твердження позивача, ним були надані відповідачу послуги з перевезення автомобільним транспортом за маршрутом Рубіжне –Пирятин, Рубіжне –Новотроїцьке на загальну суму 3900,00 грн. згідно заявок № 1 та № 2 від 02.07.2007.року (надалі за текстом –«заявки»), укладених на підставі спірного Договору. Факт надання відповідачу вищезазначених послуг з перевезення позивач підтверджує товарно –транспортними накладними серії 10 ААА № 032900 від 02.07.2007 р. та серії 10 ААА № 032776 від 02.07.2007 р.
У графі «Порядок розрахунків»наведених заявок встановлено, що розрахунок здійснюється по оригіналам товарно –транспортних накладних, акта виконаних робіт, податкової накладної, рахунка –фактури на протязі 3 –5 банківських днів.
З огляду на вказаний порядок розрахунків позивач у позовній заяві вказує, що ним вищезазначені документи були направлені відповідачеві. Наведене позивач підтверджує доданою до позовної заяви своєю «Вимогою на суму три тисячі дев»ятсот грн. 00 коп.», направленою згідно фіскального чеку № 1644 від 23.10.2007 р. на адресу відповідача, та наданим у судовому засіданні 04.07.2008 р. листом відповідачу (без номера, без дати) з фіскальним чеком № 4861 від 05.12.2007 р.
Позивач вважає, що оскільки відповідач за послуги з перевезення на загальну суму 3900,00 грн. згідно спірних заявок не розрахувався, то вказана сума підлягає до примусового стягнення з відповідача у судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Між сторонами по справі укладено Договір транспортної експедиції по Україні № 25/01-1 від 25.01.2007 р., який разом із заявками № 1 та № 2 від 02.07.2007.року, як його невід»ємними частинами, фактично є договором транспортного експедирування.
Договір на транспортне експедирування (глава 65 Цивільного кодексу України) є одним із видів договору про надання послуг, якому присвячено главу 63 Цивільного кодексу України. Положення останньої мають загальний характер для всіх видів договорів про надання послуг, а, отже, застосовуються і до договору на транспортне експедирування.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов»язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов»язаних з перевезенням вантажу.
Виконання договору транспортного експедирування полягає у здійсненні сторонами всіх прав та виконанні ними всіх обов»язків, передбачених договором.
Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов’язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 538 ЦК України взаємні зобов»язання за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає із закону, звичаїв ділового обороту, договору або змісту зобов»язання.
Позивачем здійснені автоперевезення за маршрутом Рубіжне –Пирятин, Рубіжне –Новотроїцьке на загальну суму 3900,00 грн. на виконання заявок № 1 та № 2 від 02.07.2007.року, що підтверджується товарно –транспортними накладними серії 10 ААА № 032900 від 02.07.2007 р. та серії 10 ААА № 032776 від 02.07.2007 р.
Предметом позовної заяви позивач визначив стягнення заборгованності по розрахункам з боку відповідача за отримані транспортно-експедиційні послуги відповідно до заявок № 1 та № 2 від 02.07.2007.року.
Судом встановлено, що розрахунки за послуги з автоперевезення відповідно до графи «Порядок розрахунків»спірних заявок здійснюються на протязі 3 –5 банківських днів по оригіналам товарно –транспортних накладних, акта виконаних робіт, податкової накладної, рахунка –фактури. Отже, підстава для здійснення відповідачем розрахунків за спірними заявками –це наявність у нього оригіналів вказаних документів.
Фактично у «Вимозі на суму три тисячі дев»ятсот грн. 00 коп.»(надалі за текстом –«Вимога»), яку позивач направив згідно фіскального чеку № 1644 від 23.10.2007 р. на адресу відповідача, позивач зазначив, що «Всі необхідні для розгляду даної претензії документи у Вас маються», але жодного доказу на таке своє твердження а ні в тексті вказаної вимоги, а ні в судовому засіданні позивач не зазначив та не надав (які конкретно «всі необхідні … документи … маються»?, в копіях чи оригіналах ?, коли та яким чином були направлені відповідачеві, що станом на час отримання останнім Вимоги вже «маються»у нього ?). А тому Вимога не приймається судом в якості доказу виконання позивачем вимог графи «Порядок розрахунків»щодо направлення відповідачеві вказаних в останній оригіналів документів.
Наданий позивачем у судовому засіданні 04.07.2008 р. лист відповідачу (без номера, без дати) з фіскальним чеком № 4861 від 05.12.2007 р. також не приймаються судом в якості доказу виконання позивачем вимог графи «Порядок розрахунків»щодо направлення відповідачеві вказаних в останній оригіналів документів, оскільки у наведеному листі позивач тільки вказує про направлення відповідачеві товарно –транспортних накладних, рахунка –фактури, податкової накладної, однак не зазначає при цьому: в оригіналах чи копіях направляються вказані документи.
Отже, будь-яких доказів в розумінні ст. 34 ГПК України щодо виконання позивачем вимог, передбачених графою «Порядок розрахунків»спірних заявок, та доведення наявності з боку відповідача порушень договірних умов про своєчасну оплату позивачем суду не подано.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов»язання є його невиконання чи виконання в порушення умов, визначених змістом зобов»язання.
Встановлене судом свідчить про недоведеність позивачем підставності свого звернення за примусовим стягненням 3900,00 грн., факту виконання своїх обов»язків за заявками, а тому суд визначає, що у нього не виникло право на такий позов.
При таких обставинах у задоволенні позову про стягнення з відповідача 3900,00 грн. основного боргу на підставі Договору транспортної експедиції по Україні № 25/01-1 від 25.01.2007 р. та заявок № 1 та № 2 від 02.07.2007.року до нього, позивачу належить відмовити повністю.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 538, 610, 629, 929 ЦК України, Господарський суд міста Києва –
В И Р І Ш И В:
1. У позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя | С.М. Жирнов |
Дата підписання 08.07.2008 р.