ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  48/173

25.06.08

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.»

До	Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації

Про	зобов’язання виконати свої зобов’язання за договором № 2110 від 16.02.04р. та видати довідку про повну сплату пайового внеску

                    Суддя Сулім В.В.

Представники:

Від позивача:           Саєнко Ю.М. –пред. за довір.

Від відповідача:           Стецин І.В. –пред. за довір.

У судових засіданнях 17.06.08р. та 19.06.08р. оголошувалася перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.06.08р. за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації про зобов’язання виконати свої зобов’язання за Договором № 2110 від 16.02.04р. та видати Фірмі «Т.М.М.»- ТОВ довідку про повну сплату пайового внеску, оформлену в установленому чинним законодавством порядку, по об’єкту на вул. Звіринецька, 59, у Печерському районі м. Києва.

27.05.08р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі № 48/173 та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.

          Представникам сторонам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

          Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

17.06.08р. Позивач надав суду позовну заяву про зміну предмету позову, в якій просить визнати належним виконання зобов’язань Фірмою «Т.М.М.»- ТОВ згідно договору № 2110 від 16.02.04р.; зобов’язати Головне управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації виконати свої зобов’язання за Договором № 2110 від 16.02.04р. та видати Фірмі «Т.М.М.»- ТОВ довідку про повну сплату пайового внеску, оформлену в установленому чинним законодавством порядку, по об’єкту на вул. Звіринецька, 59, у Печерському районі м. Києва, а також покласти на Відповідача судові витрати.

Позивач надав суду пояснення щодо розрахунку індексу інфляції, в якому зазначає, що сума платежу повинна коригуватися на індекс інфляції, встановлений у тому місяці, в якому сплачується пайовий внесок; Позивач здійснив розрахунок суми недоплати з урахуванням індексу інфляції та сплатив її Відповідачу, виконавши належним чином свої зобов’язання згідно договору № 2110 від 16.02.04р.

19.06.08р. у судовому засіданні Позивач звернувся до суду із клопотанням про відкликання позовної заяви про зміну предмету позову, подану під час судового засідання 17.06.08р.

Відповідач у судовому засіданні 19.06.08р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Позивач всупереч умовам договору визначив суму інфляційних самостійно та невірно; відповідно до п. 3.1.1 договору відповідач мав право нараховувати позивачу пеню у розмірі 0,1 відсоток від нарахованої суми пайового внеску у зв’язку із сплатою сум без врахування індексу інфляції, починаючи з першого платежу; відповідно до ст. 534 ЦК України проведеними Позивачем платежами в першу чергу погашалася неустойка (пеня) у розмірі 0,1% від нарахованої суми; обмеження, встановлене Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», не поширюється на порядок нарахування та сплати пені та інших платежів до бюджетів усіх рівнів.

У судовому засіданні 25.06.08р. Позивач надав пояснення до відзиву, наданого Відповідачем, в якому зазначає, що останній здійснює розрахунок індексу інфляції всупереч договору та норм чинного законодавства, а тому сума його розрахунку є хибною; Відповідач не мав права змінювати самостійно призначення платежу; вимог Відповідача щодо сплати штрафних санкцій (пені) не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2004 року Головне управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації та Фірма «Т.М.М.»- товариство з обмеженою відповідальністю уклали договір № 2110 (надалі –«Договір»), відповідно до п. 1.1 якого предметом Договору є сплата Позивачем пайової участі (внесків) на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (надалі –«Пайовий внесок») у зв’язку з будівництвом житлового будинку з підземними автостоянками та приміщеннями громадського обслуговування на вул. Звіринецькій, 59, у Печерському районі м. Києва.

Розмір Пайового внеску згідно із розрахунками становить 2388,98 тис. грн. (п. 1.2 Договору)

Пунктом 2.1.2 на Позивача покладено обов’язок перерахувати Відповідачу Пайовий внесок у сумі 2388,98 тис. грн. в термін з лютого 2004 року по листопад 2005 року рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору Позивач зобов’язався за три дні до сплати коштів, передбачених п. 2.1.2, одержати у Відповідача розрахунок суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку.

На Відповідача п. 2.2.2 Договору покладено обов’язок протягом трьох днів після подання Позивачем документів, що підтверджують суму сплаченого Пайового внеску в повному обсязі, надати Позивачу довідку, оформлену відповідно до діючого порядку.

Крім того, Відповідач згідно із п. 2.2.3 Договору зобов’язаний здійснювати контроль за стягненням пені, передбаченої п. 3.1.1.

Відповідно до п. 3.1.1 Позивач сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми Пайового внеску за кожну добу прострочення строку сплати, визначеного п. 2.1.2 Договору.

Позивач за Договором здійснив платежі на загальну суму 2533802,93 грн., що підтверджується:

платіжним дорученням № 013622 від 25.02.04р. на суму 108590,00 грн.;

платіжним дорученням № 015049 від 05.04.04р. на суму 108590,00 грн.;

платіжним дорученням № 017276 від 18.06.04р. на суму 108590,00 грн.;

платіжним дорученням № 018447 від 27.07.04р. на суму 108590,00 грн.;

платіжним дорученням № 019434 від 01.09.04р. на суму 108590,00 грн.;

платіжним дорученням № 046720 від 26.12.05р. на суму 1846030,00 грн.;

платіжним дорученням № 492895 від 21.08.07р. на суму 144822,93,00 грн. –суми самостійно нарахованого Позивачем індексу інфляції.

Судом встановлено, що Позивач не звертався до Відповідача за розрахунком суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку.

Надані Позивачем докази свідчать про те, що він допустив порушення договірного зобов’язання, оскільки, по-перше, не сплачував Пайовий внесок згідно із п. 2.1.2 Договору щомісячно, по-друге, не звертався до Відповідача за розрахунку суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку відповідно до п. 2.1.3 Договору, а тому  сплату Пайових внесків Позивач здійснював без урахування індексу інфляції.

Позивач звернувся до Відповідача із листом від 21.05.07р., яким повідомив про виконання у повному обсязі Договору та просив видати довідку, оформлену згідно діючого порядку, протягом трьох днів з дати отримання листа, або надати мотивовану відмову від її видачі.

Листом від 23.05.07р. № 049-18/3648 Відповідач повідомив Позивача, оскільки останній не дотримався вимог договору, то заборгованість його становить 844,55 тис. грн., розрахунок якої направлявся Позивачу листом від 07.08.06р. № 049-08/5424.

Позивач у листі від 01.06.07р. вказав, що штрафні санкції, розрахунок, яких зроблений Відповідачем і направлений листом № 049-08/1204 від 19.02.07р., не може бути застосований, виходячи з вимог ст. 250 ГК України. Крім того, Позивач у цьому листі визнав, що на 01.06.07р. у нього існувала заборгованість по сплаті платежів з урахуванням індексу інфляції у сумі 144822,93 грн.

Відповідач повідомив Позивача листом від 02.08.07р. про те, що Відповідач зараховував грошові кошти, отримані від Позивача, в порядку черговості виникнення зобов’язання, а моментом виникнення заборгованості по сплаті пені є дати погашення суми основного боргу. Таким чином сума нарахованої пені за несвоєчасну сплату часток пайового внеску за лютий 2004 року –червень 2005 року ТОВ «Фірмою «ТММ»сплачено. В силу ст. 258 та ст. 267 Цивільного кодексу України сума пені за несвоєчасну сплату часток пайового внеску за липень-листопад 2005 року не підлягає стягненню.

Листом від 21.08.07р. Позивач повідомив Відповідача про те, що він не згодний із визначеною сумою боргу в розмірі 676,66 тис. грн., оскільки порядок розрахунку цієї суми не відповідає нормам чинного законодавства.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків встановлені ст. 11 Цивільного кодексу України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Рішенням Київської міської ради від 27.02.03р. № 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва»було затверджено Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів.

Пунктом 1.6 Нормативів «Порядок залучення і використання пайових коштів (внесків) інвесторів (забудовників) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва»встановлено, що цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані з залученням і використанням пайових коштів (внесків) інвесторів (забудовників) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва; механізм залучення і використання пайових коштів (внесків) інвесторів (забудовників) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва регулюється цим Порядком, договорами між виконавчим органом Київської міської ради та інвестором, Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ", іншими Законами України. Цим же пунктом встановлено, що порядок поширюється на всіх інвесторів (забудовників), що здійснюють на території міста Києва будівництво (реконструкцію) будь-яких об'єктів незалежно від їх форми власності, крім об'єктів, що споруджуються (реконструюються) на замовлення Київської міської державної адміністрації та (або) органів місцевого самоврядування за кошти державного та міського бюджету, а також при зміні функціонального призначення діючих об'єктів, в тому числі житлових будинків (приміщень) на нежитлові.

Пунктом 1.6.1 Нормативів «Залучення пайових коштів (внесків) інвесторів (забудовників)»передбачено, що пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа або уповноважена нею особа, яка виступає інвестором (забудовником) та (або) оформляє документи на землекористування та дозвіл на будівництво (реконструкцію); документи щодо зміни функціонального призначення діючих об'єктів, в тому числі житлових будинків (приміщень) на нежитлові: а також при наданні земельної ділянки для експлуатації та обслуговування об'єктів, при будівництві (реконструкції) яких документація не була оформлена належним чином (земельні питання не вирішені у встановленому порядку). Пайовий внесок інвестора (забудовника) сплачується у формі грошового внеску або створення необхідної інфраструктури власними силами інвестора (забудовника). Форма сплати пайового внеску інвестора (забудовника) визначається на взаємовигідних засадах на підставі договору між містом (Управлінням) та інвестором (забудовником).

Сторони є особами, які відповідно до вищезазначеного Рішення Київської міської ради зобов’язані укласти та виконати договір про сплату Пайового внеску.

Статтю 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Укладаючи спірний договір сторони погодилися, що Позивач має сплачувати Пайовий внесок частинами –щомісячно рівними частинами. При цьому, Позивач погодився, що Відповідач щомісяця коригує розмір Пайового внеску з врахуванням індексу інфляції від дати розрахунку. Враховуючи положення п.п. 2.1.2 та 2.1.3 Договору, Позивач мав отримувати від Відповідача коригований розрахунок Пайового внеску, тобто до 25 числа кожного місяця.

Суд не погоджується із твердженням Позивача про те, що сума платежу коригується на індекс інфляції, встановлений у тому місяці, в якому сплачується Пайовий внесок. У пунктах 2.1.3 та п. 2.2.1 Договору встановлено, що Відповідач надає Позивачу розрахунок суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку. Отже, при розрахунку суми, яка підлягає сплаті, Відповідач мав нараховувати з урахуванням індексу інфляції, який був би відомий сторонам в момент проведення розрахунку, тобто індекс інфляції за попередній місяць.

У розділі «Розрахунок розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста»Додатку № 2 до Рішення № 271/431 встановлено базову формулу розрахунку розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника):

Вj = Н х S х З х Рмісце х Kо х Іінфл., де

Вj - розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) при реалізації проекту будівництва в j-ій галузі народногосподарського комплексу міста:

Н - норматив розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва для міста в галузі народногосподарського комплексу;

S - загальна площа об'єкта, для якого визначається розмір внеску;

З - зональний коефіцієнт;

Рмісце - коефіцієнт, що враховує кількість збережених та додатково створених робочих місць;

Kо - коефіцієнт, що враховує обсяг інвестицій;

Іінфл. - індекс, що враховує інфляцію з 01.01.2003 до початку місяця, якому здійснюється розрахунок.

Отже, здійснений розрахунок Пайового внеску на момент укладення включає індекс інфляції з 01.01.03р. до початку лютого 2004 року. А тому суд вважає, що розрахунок сум, що підлягає сплаті, має збільшуватися на індекс інфляції, починаючи з індексу інфляції, який був би відомий сторонам за три дня до кінцевого строку сплати місячного платежу.

При цьому суд зазначає, що врахування індексу інфляції при розрахунку сум для сплати не виконує функції відповідальності за порушення договірного зобов’язання, а має на меті здійснення економічного захисту від знецінення суми Пайового внеску внаслідок інфляційних процесів в економіці. Таким чином, у даному випадку індекс інфляції не є господарською санкцією при порушенні господарського зобов’язання, а тому посилання Позивача на ст. 250 Господарського кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України є безпідставними.

Судом встановлено, що Позивач на порушення умов Договору здійснював сплату Пайових внесків із простроченням строків платежів та без урахування індексу інфляції відповідно до п. 2.1.3 Договору. Самостійно нарахований та сплачений Позивачем платіж 21.08.07р. був здійснений з порушенням п.п. 2.1.3 та 2.2.1 Договору та Рішення Київської міської ради від 27.02.03р. № 271/431 –з урахуванням індексу інфляції за місяць, в якому мав бути здійснений платіж.

Враховуючи вищенаведене суд здійснив розрахунок індексу інфляції, які мали сплачуватися разом із щомісячними платежами за Договором.

По платежу, строк сплати якого настав 28.02.04р.

108590,00 грн. х 101,4% - 108590,00 грн. = 1520,00 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.03.04р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% - 108590,00 грн. = 1960,70 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.04.04р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% - 108590,00 грн. = 2402,90 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.05.04р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% - 108590,00 грн. = 3179,85 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.06.04р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% - 108590,00 грн. = 3962,24 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.07.04р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% - 108590,00 грн. = 4750,11 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.08.04р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% - 108590,00 грн. = 4750,11 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.09.04р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% - 108590,00 грн. = 4636,77 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.10.04р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% - 108590,00 грн. = 6108,72 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.11.04р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% - 108590,00 грн. = 8632,09 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.12.04р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% - 108590,00 грн. = 10507,64 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.01.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% - 108590,00 грн. = 13365,99 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.02.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% х 101,7% - 108590,00 грн. = 15439,24 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.03.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% х 101,7% х 101,0% - 108590,00 грн. = 16679,53 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.04.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% х 101,7% х 101,0% х 101,6% - 108590,00 грн. = 18683,84 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.05.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% х 101,7% х 101,0% х 101,6% х 100,7% - 108590,00 грн. = 19574,76 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.06.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% х 101,7% х 101,0% х 101,6% х 100,7% х 100,6% - 108590,00 грн. = 20343,75 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.07.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% х 101,7% х 101,0% х 101,6% х 100,7% х 100,6% х 100,6% - 108590,00 грн. = 21117,35 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.08.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% х 101,7% х 101,0% х 101,6% х 100,7% х 100,6% х 100,6% х 100,3% - 108590,00 грн. = 21506,47 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.09.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% х 101,7% х 101,0% х 101,6% х 100,7% х 100,6% х 100,6% х 100,3% х 100,0% - 108590,00 грн. = 21506,47 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.10.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% х 101,7% х 101,0% х 101,6% х 100,7% х 100,6% х 100,6% х 100,3% х 100,0% х 100,4% - 108590,00 грн. = 22026,86 грн.

По платежу, строк сплати якого настав 28.11.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% х 101,7% х 101,0% х 101,6% х 100,7% х 100,6% х 100,6% х 100,3% х 100,0% х 100,4% х 100,9% - 108590,00 грн. = 23202,41 грн.

По платежу, який Позивач здійснив 26.12.05р.

108590,00 грн. х 101,4% х 100,4% х 100,4% х 100,7% х 100,7% х 100,7% х 100,0% х 99,9% х 101,3% х 102,2% х 101,6% х 102,4% х 101,7% х 101,0% х 101,6% х 100,7% х 100,6% х 100,6% х 100,3% х 100,0% х 100,4% х 100,9% х 101,2% - 108590,00 грн. = 24783,92 грн.

Таким чином, індекс інфляції, який мав сплатити Позивач із щомісячними платежами за Договором, становить 290641,98 грн.:

1520,00 грн. + 1960,70 грн. + 2402,90 грн. + 3179,85 грн. + 3962,24 грн. + 4750,11 грн. + 4750,11 грн. + 4636,77 грн. + 6108,72 грн. + 8632,09 грн. + 10507,64 грн. + 13365,99 грн. + 15439,24 грн. + 16679,53 грн. + 18683,84 грн. + 19574,76 грн. + 20343,75 грн. + 21117,35 грн. + 21506,47 грн. + 21506,47 грн. + 22026,86 грн. + 23202,41 грн. + 24783,92 грн. = 290641,98 грн.

В той же час Позивач сплатив індекс інфляції у розмірі 144822,93 грн., а отже Позивач нарахував та сплатив індекс інфляції не у повному розмірі.

Таким чином, Позивач здійснив розрахунок Пайового платежу з урахуванням індексу інфляції із помилковим застосування індексів інфляції.

Наявні в матеріалах справи докази, зокрема розрахунки надані Позивачем, та інші обставини справи свідчать, що Позивач Пайовий платіж своєчасно в повному обсязі не сплатив, а тому у Позивача на момент розгляду справи наявна заборгованість із сплати індексу інфляції у розмірі 145819,05 грн.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки порушення зобов’язання, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи встановлене судом порушення Позивачем договірних зобов’язань у Відповідача виникло право нарахування пені відповідно до п. 3.1.1 Договору, а також обов’язок здійснювати контроль за стягненням пені (п. 2.2.3 Договору). Згідно із ст. 534 Цивільного кодексу України в разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

В той же час Відповідач не надав доказів того, що ним була нарахована пеня за прострочення виконання Позивачем грошових зобов’язань за Договором, а також не довів застосування ст. 534 Цивільного кодексу України щодо платежів, здійснених Позивачем на підставі Договору.

Посилання Позивача на те, що розмір пені за порушення договірних зобов’язань обмежений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», суд не приймає до уваги, оскільки дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України. Разом з тим, відповідно до Рішення Київської міської ради від 27.02.03р. № 271/431 та п. 2.1.2 Пайовий внесок сплачується до бюджету м. Києва.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 Цивільного кодексу України)

Перебіг позовної давності із стягнення пені за останнім платежем за Договором, строк сплати якого настав 28.11.05р., розпочався 29.11.05р. Таким чином, суд зазначає, що строк позовної давності із стягнення пені сплив 28.11.06р. Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із посиланнями Позивача із зазначеними обставинами.

Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 2.2.2 Договору у Відповідача виникає обов’язок надати Позивачу довідку про сплату Пайового внеску, а у Позивача виникає право вимагати таку довідку лише з моменту повного виконання Позивачем своїх зобов’язань за Договором в частині сплати Пайового внеску з урахуванням індексу інфляції.

Разом з тим, надані сторонами докази та фактичні обставини справи свідчать, що Позивачем не було виконано умови Договору щодо сплати Пайового внеску у повному обсязі, оскільки у Позивача наявна заборгованість із сплати індексу інфляції у розмірі 145819,05 грн.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо зобов’язання Відповідача виконати свої зобов’язання за Договором № 2110 від 16.02.04р. та видати Фірмі «Т.М.М.»- ТОВ довідку про повну сплату пайового внеску, оформлену в установленому чинним законодавством порядку, по об’єкту на вул. Звіринецька, 59, у Печерському районі м. Києва є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що позов Фірми «Т.М.М.»- товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

          1. У задоволенні позову відмовити повністю.

          Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                          В.В.Сулім