РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" листопада 2006 р. | Справа № 3/286-3688 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Західшпон” м. Івано-Франківськ вул. Грушевського 11\40
до відповідача: Бережанського районного відділу УМВСУ в Тернопільській області м. Бережани вул. С.Бандери,8 Тернопільської області
за участю представників сторін:
від позивача: не явився
від відповідача: Стукало М.С. представник по довіреності №5449 від 09.10.2006 року (знаходиться у матеріалах справи)
Суть справи: До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Західшпон” м. Івано-Франківськ вул. Грушевського 11\40 до Бережанського районного відділу УМВСУ в Тернопільській області м. Бережани вул. С.Бандери,8 Тернопільської області, в якій позивач просить стягнути з відповідача 930 грн. матеріальної шкоди та 7000 грн. моральної шкоди , завданої неправомірними діями працівниками відповідача.
Відповідач проти позову заперечує ,посилаючись на те, що вилучення лісоматеріалів було здійснено у відповідності чинного законодавства України ,а тому не має підстав для задоволення позовних вимог позивача.
В порядку ст.20,22,81-1 ГПК України в розпочатому судовому засіданні роз’яснено права представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, та вислухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив наступне:
7 лютого 2006 року водій Кузик В.В. своєю автомашиною марки КАМАЗ державний номер 2558 ІС перевозив лісопродукцію по накладній №13 від 7 лютого 2006 року та наказу про відпуск лісопродукції №18 від 7.02.2006 року виданий приватним підприємцем Унгурян Г.І.
В процесі транспортування вказаних лісоматеріалів автомашина поламалася в м. Бережани Тернопільської області і подальше транспортування його було неможливе. А тому, за вказівкою представника позивача Дурисвіт Я.Б. вказані лісоматеріали були вигружені на території підприємства ДП ЗАТ УРГ „Бережаниагропродукт” з дозволу керівника підприємства
9 лютого 2006 року в Бережанський райвідділ УМВСУ поступила інформація ,про те , що на території підприємства ДП ЗАТ УРГ „Бережаниагропродукт” знаходяться лісоматеріали невідомого походження. Дане повідомлення було зареєстроване у спеціальному журналі ЖРЗПЗ №18 від 11.02.2006 року.
14 лютого 2006 року працівниками відповідача з метою перевірки і збереження затриманої лісопродукції було вилучено вказані лісоматеріали і перевезені на зберігання на склад Бережанського ДЛМГ, про що було складено відповідний акт про вилучення.
14 лютого 2006 року інженером охорони лісу Ковальчуком М.М в присутності працівників відповідача було визначено сортність та кубомасу задержаної лісопродукції, про що було складено відповідний акт.
15.03.2006 року працівниками відповідача було дано дозвіл забрати вилучені лісоматеріали і 17 .03.2006 року позивач забрав тимчасово задержаний лісоматеріал, про що позивачем було надано розписку про отримання вказаного товару.
У відповідності ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази надаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В результаті неодноразових поїздок представника ТзОВ „Західшпон” Дурисвіт Я.Б. із м. Галич Івано –Франківської області в м. Бережани Тернопільської області з метою затриманої лісопродукції було затрачено 930 грн.
Позивачем в судовому засіданні документально не було доведено, що представником ТзОВ „Західшпон” в результаті тимчасового затримання лісоматеріалу було затрачено 930 грн.
При таких обставинах позовні вимоги позивача в частині щодо стягнення 930 грн. документально не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Позивач просить стягнути з відповідача 7000 грн. моральної шкоди, і в обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди ,посилається на наступне:
- незаконні дії працівників міліції ,що виразилися у вилученні лісоматеріалів методом насильства, без будь-яких процесуальних документів про вилучення вказаних лісоматеріалів ;
- неправомірні дії працівників міліції щодо спричинення директору підприємства позивача моральної шкоди ,яка відобразилася в приниженні честі та гідності з сторони працівників міліції , коли вони озброєні не допускали його до тимчасово затриманого товару , принизливо відносилися при поясненні і наданні документів про походження лісоматеріалів та законності його придбання;
- слухи про нібито незаконні операції з лісоматеріалами негативно відобразились на іміджі як директора підприємства, підірвало престиж перед покупцями та постачальниками лісоматеріалів ,негативно вплинули на відносини з партнерами по бізнесу.
- а також незаконні дії працівників міліції суттєво принизили керівника підприємства безпосередньо перед працівниками колективу ТзОВ „Західшпон”.
У відповідності Закону України від 1 грудня 1994 року „Про порядок відшкодування шкоди ,завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання ,попереднього слідства ,прокуратури і суду” та Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди „ Роз’яснення ВАСУ від 29 лютого 1996 року №02-5\95 „Про деякі питання практики вирішення спорів , пов”язаних з відшкодуванням моральної
шкоди „ необхідне документальне підтвердження неправомірних дій працівників міліції та документальних доказів спричинення моральної шкоди юридичній особі.
Оскільки позивач документально не довів що неправомірними діями спричинено ТзОВ „Західшпон” моральної шкоди, яка оцінена в 7 000 грн., а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди документально не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Щодо спричинення моральної шкоди директору підприємства як фізичній особі, то вказані спори не підлягають розгляду в господарських судах України.
Керуючись Конституцією України, Законом України від 1 грудня 1994 року „Про порядок відшкодування шкоди ,завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання ,попереднього слідства ,прокуратури і суду” , Законом України №565-12 „Про міліцію” та Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди „ , Роз’ясненням ВАСУ від 29 лютого 1996 року №02-5\95 „Про деякі питання практики вирішення спорів , пов”язаних з відшкодуванням моральної шкоди „ , ст. ст.43,49,82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1.В позові по даній справі відмовити.
2.На дане рішення, яке не вступило в законну силу сторонами по справі може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного господарського суду на протязі десяти днів з дня його підписання , 13 листопада 2006 року, через місцевий господарський суд Тернопільської області
3.Рішення направити сторонам по справі.
Суддя І.М. Турецький