ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"26" жовтня 2006 р. |
Справа № 3/254-3361 |
16:00
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
при секретарі судового засідання Шляхетці О. В.
Розглянув справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, вул. АДРЕСА_1, смт. Підволочиськ, Тернопільської області
до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі вул. Зелена, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільської області
За участю представників сторін:
Позивача: Приватний підприємець ОСОБА_1., паспорт №НОМЕР_1. Відповідача: Головного державного податкового інспектора з питань юридичної роботи ДПІ у Підволочиському районі Шумило М.П., довіреність №3088/10 від 24.07.2006р.
Суть справи: До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Приватного підприємця ОСОБА_1., вул. АДРЕСА_1, смт. Підволочиськ, Тернопільської області до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі вул. Зелена, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільської області, в якій позивач просить скасувати рішення відповідача від НОМЕР_2, №НОМЕР_3, №НОМЕР_4 з підстав, наведених в позовній заяві.
Позивач - ПП ОСОБА_1. своїм конституційним правом на захист скористався, забезпечив явку в судове засідання заявлений позов підтримує повністю.
Відповідач - ДПІ у Підволочиському районі своїм конституційним правом на захист скористався, забезпечив явку свого представника в судове засідання, надав суду свої письмові заперечення, в яких заперечує проти позовних вимог позивача, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, а прийняті відповідачем акти ненормативного характеру винесені з дотриманням вимог закону та просить відмовити в задоволенні позову.
В порядку ст. 126 КАС України здійснюється повне фіксування судового процесу технічними засобами.
В розпочатому судовому засіданні оголошено склад суду і роз'яснено представникам сторін належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 127, 130 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне:
Права органів державної податкової служби визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні". Пунктом 2 ст. 11 цього Закону встановлено, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частиною 1 ст. 15 Закону України Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної
податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Як з'ясовано судом в ході розгляду справи, ДПІ у Підволочиському районі проведено три позапланових перевірки ПП ОСОБА_1., зокрема:
перевірка магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою вул. АДРЕСА_2, м. Підволочиськ (Акт перевірки від 10.07.2006р. без номеру (номерний бланк №НОМЕР_5) за результатами якої, рішенням відповідача від НОМЕР_4 до ПП ОСОБА_1. застосовано фінансову санкцію в розмірі 1340 грн. за порушення п. 1 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №1776-ІІІ від 01.06.2000р. та ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №4НОМЕР_14/95-ВР від 19.12.1995р.;
кафе „ІНФОРМАЦІЯ_2" що розташований за адресою вул. АДРЕСА_1, м. Підволочиськ (Акт перевірки від 10.07.2006р. без номеру (номерний бланк №НОМЕР_6) за результатами якої, рішенням відповідача від НОМЕР_3 до ПП ОСОБА_1. застосовано фінансову санкцію в розмірі 829 грн. за порушення п. 1, 13 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №1776-ІІІ від 01.06.2000р.;
магазину „ІНФОРМАЦІЯ_3", що розташований за адресою вул. АДРЕСА_1, м. Підволочиськ (Акт перевірки від 10.07.2006р. без номеру (номерний бланк №НОМЕР_7) за результатами якої, рішенням відповідача від НОМЕР_2 до ПП ОСОБА_1. застосовано фінансову санкцію в розмірі 2229 грн. за порушення п. 1, 13 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №1776-ІІІ від 01.06.2000р.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у засіданні, суд прийшов до висновку, що фінансові санкції, що є предметом спору у даній справі застосовані до позивача з порушенням приписів нормативних актів, які регламентують предмет даного спору, а відтак позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Причиною застосування штрафних (фінансових) санкцій, як стверджує відповідач, були порушення, допущені ПП ОСОБА_1. вимог п. 1, 13 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №1776 від 01.06.2000р. із змінами та доповненнями.
При цьому, підставою для прийняття оскаржуваних рішень, як в них вказано, були акти перевірки №НОМЕР_8, №НОМЕР_9., №НОМЕР_10, яких фактично не існує, а тому з огляду на вимоги п. 10, 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001р. та зареєстрованої в Мінюсті України 23.03.2001р. за №268/5459 з послідуючими змінами і доповненнями, суд вважає, що цієї підстави достатньо для скасування рішень відповідача, які є предметом спору, оскільки вони (рішення) прийняті на підставі неіснуючих актів перевірки.
Як доказ правомірності застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій, ДПІ у Підволочиському районі надано суду три без номерних акти перевірки від 10.07.2006р., складені на номерних бланках №НОМЕР_5, №НОМЕР_6, №НОМЕР_7 відповідно, а тому ці акти, на думку відповідача не можуть мати іншого номера та були підставою для застосування санкцій.
Враховуючи наявність в матеріалах справи актів перевірок, які стали підставою для прийняття рішень про застосування штрафних санкцій, суд надає їм оцінку.
Відповідно до п. 10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001р. факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа
органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.
В порушення вищенаведених вимог нормативно-правових актів, податковим органом в ході перевірки магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою вул. АДРЕСА_2, м. Підволочиськ (Акт перевірки від 10.07.2006р. без номеру (номерний бланк №НОМЕР_5) не досліджено та не доведено факту реалізації вина „Волшебная гроздь" 1л. по ціні 23,35 грн., сигарет „Кемел" 1 пачка по ціні 3,35 грн., цукерок „Маргарита" по ціні 10,40 грн., жувальної гумки „Орбіт" 1 пачка по ціні 1,45 грн. саме ПП ОСОБА_1., оскільки надані самим відповідачем світлокопії розрахункових документів на 5 аркушах (які дослідженні судом та знаходяться в матеріалах справи), свідчать, що реалізацію вищенаведених товарів здійснено іншим суб'єктом господарювання, а саме ОСОБА_2 (заводський номерНОМЕР_11).
Крім того, в матеріалах справи наявна світлокопія додатку до ліцензії №НОМЕР_12 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, виданої ОСОБА_1. в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою вул. АДРЕСА_2, м. Підволочиськ згідно якої, у позивача наявний ЕККА із заводським номером НОМЕР_13, а не НОМЕР_11.
З огляду на недоведеність протиправності дії з боку ПП ОСОБА_1. працівниками податкового органу в акті перевірки від 10.07.2006р. без номеру (номерний бланк №НОМЕР_5), рішення ДП1 у Підволочиському районі від НОМЕР_4 про застосування фінансової санкції в розмірі 1340 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
В акті відповідача від 10.07.2006р. без номеру (номерний бланк №НОМЕР_7), складеного за результатами перевірки магазину „ІНФОРМАЦІЯ_3", що розташований за адресою вул. АДРЕСА_1, м. Підволочиськ факти виявлених порушень викладені працівниками податкового органу, які проводили перевірку не в повній мірі та без досліджень документів, які підтверджують наявність зазначених порушень.
У відповідності з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В матеріалах справи знаходиться світлокопія Трудового договору від 04.04.2006р. (зареєстрований Підволочиським ЦЕНТРом зайнятості 05.04.2006р. за №НОМЕР_14) у відповідності з яким у трудових відносинах з ПП ОСОБА_1. перебуває гр. ОСОБА_3. Крім того, суд бере до уваги і письмові пояснення даної громадянки, які також знаходяться в матеріалах справи і відповідно до яких, в алкогольному відділі в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_3", що належить ПП ОСОБА_1. дійсно працює вона - ОСОБА_3.
В той же час, в акті перевірки даного торгового об'єкта зазначено відомості про іншу особу продавця, яка здійснила реалізацію товарів, а саме: ОСОБА_4. В той же час, самими перевіряючими на першій сторінці акту робиться відмітка про відсутність особової медичної книжки ОСОБА_4. та трудової угоди, укладеної між позивачем та нею. Враховуючи даний факт, працівниками податкового органу, які проводили перевірку не встановлено особу, яка здійснила реалізацію товару.
Більше того, судом дано оцінку і письмовому поясненню ОСОБА_4, яке також знаходиться в матеріалах справи, і згідно з яким, ОСОБА_4. перебувала 10.07.2006р. на стажуванні у магазині „ІНФОРМАЦІЯ_3", однак в іншого суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_2.
Згідно позовної заяви та пояснень позивача, наданих в судовому засіданні, у магазині „ІНФОРМАЦІЯ_3", що розташований за адресою вул. АДРЕСА_1, м. Підволочиськ, господарською діяльністю займаються два суб'єкти господарювання, він - ПП ОСОБА_1. та ПП ОСОБА_2.
Як встановлено ст.9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - „місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти".
Однак, як зазначено в письмовому поясненні ОСОБА_4. „у відсутності продавця з відділу алкогольних напоїв, який відноситься до ГШ „ОСОБА_1. продала товар і дала здачу з каси ПП ОСОБА_2., через що і виявлено невідповідність готівки в касі ПП ОСОБА_1."
Зазначене свідчить, що розрахунки з покупцем фактично проводились продавцем підприємця ОСОБА_2., тобто фізичною особою, яка не перебуває у трудових відносинах з позивачем. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що перевірка діяльності підприємця ОСОБА_1. здійснювалась без відома останнього, а також за відсутності продавця підприємця ОСОБА_3., що свідчить про поверхневе її проведення, а тому, з огляду на недоведеність протиправності дії з боку ПП ОСОБА_1. працівниками податкового органу в акті перевірки від 10.07.2006р. без номеру (номерний бланк №НОМЕР_7), рішення ДПІ у Підволочиському районі від НОМЕР_2 про застосування фінансової санкції в розмірі 2229 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Пунктом 9 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єктів підприємницької діяльності зобов'язано щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
У разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку пунктом 4 статті 17 Закону передбачені фінансові санкції в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як з'ясовано в судовому засіданні, причиною невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків за 20.06.2006р., 25.06.2006р., 26.06.2006р. та 28.06.2006р. з боку відповідача стала поломка реєстратора розрахункових операцій, однак, на вимогу суду ПП ОСОБА_1. не надав суду письмових доказів, які б підтверджували факт поломки, а тому суд погоджується із застосованою до нього фінансовою санкцією рішенням відповідача від НОМЕР_3.
Що стосується інших сум застосованих фінансової санкції, то суд констатує наступне.
Враховуючи те, що перевіряючими в ході перевірки не встановлено факту перебування у трудових відносинах з ПП ОСОБА_1. гр. ОСОБА_5., а відповідачем не надано суду доказів які б це підтверджували, суд бере до уваги письмове пояснення ОСОБА_5. Згідно з якими, остання працювала в барі „ІНФОРМАЦІЯ_2" та провела розрахунки з покупцями з каси кухні ПП ОСОБА_2., яка є платником єдиного податку.
Враховуючи норми ст.9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"' , згідно з якими місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти та те, що розрахунки з покупцем фактично проводились продавцем підприємця ОСОБА_2. тобто фізичною особою, яка не перебуває у трудових відносинах з позивачем, суд прийшов до висновку, що перевірка діяльності підприємця ОСОБА_1. здійснювалась без відома останнього що свідчить про поверхневе її проведення, а тому, з огляду на недоведеність протиправності дії з боку ПП ОСОБА_1. працівниками податкового органу в акті перевірки від 10.07.2006р. без номеру (номерний бланк №НОМЕР_6), рішення ДПІ у Підволочиському районі від НОМЕР_3 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування фінансової санкції в розмірі 489 грн.
Щодо постанов по справах про адміністративні правопорушення, які надані суду відповідачем та знаходяться в матеріалах справи слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрали законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки
дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Однак, як належні докази вчиненого порушення позивачем , зазначені постанови суду загальної юрисдикції до уваги не приймаються, оскільки відображають факт вчиненого правопорушення безпосередньо позивачем. Натомість, як вбачається із матеріалів справи. порушень порядку застосування РРО позивачем не допускалось, про що свідчать пояснення продавця та денними звітами РРО, який належить підприємцю ОСОБА_2, а не приватного підприємцю ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 94 КАС України документально підтвердженні позивачем судові витрати, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України в частині задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ст.ст. 6, 7, 86, 94, 98, 162, 163- 165 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Скасувати з моменту їх прийняття:
- рішення ДПІ у Підволочиському районі від 21.07.2006р. №НОМЕР_4 про
застосування до Приватного підприємця ОСОБА_1. фінансової санкції в розмірі 1340
грн.;
- рішення ДПІ у Підволочиському районі від 21.07.2006р. №НОМЕР_2 про
застосування до Приватного підприємця ОСОБА_1. фінансової санкції в розмірі 2229
грн.;
- рішення ДПІ у Підволочиському районі від НОМЕР_3 в частині
застосування до Приватного підприємця ОСОБА_1. фінансової санкції в розмірі 489 грн.
3. В частині скасування рішення ДПІ у Підволочиському районі від НОМЕР_3 в сумі 340 грн. відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця
ОСОБА_1. (вул. АДРЕСА_1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область) -85 грн. 00 коп. державного мита.
5. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку
подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати
заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в
повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після
подання заяви подати апеляційну скаргу;
6. Постанову направити сторонам по справі.
Суддя І.М. Турецький