ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

24.04.08                                                                                Справа № 4/18

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТДК", м. Дергачі, Харківська область

до  Відкритого акціонерного товариства "Полтавагаз", м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Відкрите акціонерне товариство "Полтавахіммаш", м. Полтава

про  визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.06.2006 року та стягнення збитків і моральної шкоди

                                                                      Суддя  Білоусов С. М.

Представники:

від позивача:  не з"явився;

від відповідача:  Баранова В.І. довіреність № 13 від 14.01.2008 року;

від третьої особи: не з"явився.

Суддя Білоусов С.М. прийняв справу № 4/18 до свого провадження на підставі ухвали заступника голови господарського суду від  25.03.2008 р. про зміну складу суду.

СУТЬ СПОРУ:  розглядаеться позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ТДК» (далі - Позивач) до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (далі – Відповідач), за участю тертьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - відкритого акціонерного товариства "Полтавахіммаш" (далі - третя особа)  про визнання недійсним договіра купівлі – продажу від 02 червня 2006 року (далі – Договір) та стягнення збитків і моральної шкоди.

Позивач в судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить картка повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Відповідач проти позову заперечує письмово (відзив залучено до матеріалів справи), в судовому засіданні представник відповідача пояснив наступне:

Згідно із Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 1490-ІІІ від 22.02.2000 року ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» не повинно було оприлюднювати інформацію про продаж нерухомого майна у зв’язку з тим, що цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів,  робіт і послуг за рахунок державних коштів, а не їх продажу.  

ТОВ фірма «ТДК» отримало нерухоме майно за актом прийому – передачі і до цього часу користується правами та виконує обов’язки власника нерухомого майна.

Крім того, Відповідач пояснив, що на момент укладення оспорюваного Договору, тобто станом на 02.06.2006 року, повноправним власником нежитлової будівлі загальною площею 436,2 кв. м, що знаходиться в місті Полтаві по вул. Паризької Комуни, 44 «а», було ВАТ по газифікації та газопостачанню «Полтавагаз», оскільки раніше укладений договір купівлі – продажу від 23.09.2004 року № 5924, за яким ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» продало, а ВАТ «Полтавахіммаш» купило нежитлову будівлю загальною площею 445,2 кв.м, що знаходиться в місті Полтаві по вул. Паризької Комуни № 44 «а», розірвано за спільною згодою сторін.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить картка повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує  його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

30 травня 2006 року голова правління ВАТ «Полтавагаз» та члени правління ВАТ «Полтавагаз» надали згоду на відчуження (продаж, обмін тощо) нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Паризької комуни, 44 «а», за ціною не нижче оціночної вартості, призначеної незалежним оцінювачем (витяг з протоколу № 94 залучений до матеріалів справи).

02 червня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», м. Полтава, вул. Енгельса, 2, в особі першого заступника голови правління Косіченка Михайла Павловича, з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «ТДК», Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, 163, в особі фінансового директора Євсюкова Володимира Ілліча, з іншого укладено договір купівлі-продажу, посвідчений та зареєстрований в реєстрі під № 3119, приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В.(копія договору залучена до матеріалів справи).

Відповідно до предмету договору Відповідач передав, а Позивач прийняв у власність нежитлову будівлю загальною площею 436,2 кв. м, що знаходиться в місті Полтаві по вул. Паризької Комуни, 44 «а».

Продаж майна за домовленістю сторін та на підставі звіту про оцінку майна, виданого ПП Волковим К.Е. 25.05.2006 року, було вчинено за 1 117 080,00 грн. в тому числі ПДВ.

Твердження Позивача про те, що на момент укладення Договору власником нежитлової будівлі загальною площею 436,2 кв.м., розташованої в місті Полтаві по вул. Паризької Комуни, 44 «а»,  було ВАТ «Полтавахіммаш», судом відхилено як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, згідно пункту 2 Договору зазначено, що вказане вище нерухоме майно на момент його продажу належало ВАТ «Полтавагаз» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В. 03.12.2003 року за реєстром № 6584, зареєстрованого в КП Полтавського БТІ «Інвентаризатор» 31.05.2006 року в книзі № 5 за № 584.

Судом також встановлено, що Договір від 02.06.2006 року був укладений у письмовій формі та посвідчений нотаріально у відповідності до вимог статей 208, 209 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 209 Цивільного кодексу України нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Повноваження осіб, уповноважених сторонами на укладення даного договору, було перевірено нотаріусом в ході нотаріального посвідчення угоди, про що зазначено у тексті договору.

Щодо тверджень Позивача про недотримання вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» при укладенні даного Договору судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 1490-ІІІ від 22.09.2000 року в редакції, чинній на момент укладення договору, цей Закон застосовується виключно до закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 30 тисяч гривень, а для робіт – 300 тисяч гривень (ч.1 ст.2 Закону в редакції від 16.062005 року).  

Таким чином суд дійшов висновку про те, що договір купівлі-продажу від 02.06.2006 року, укладений між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» і ТОВ фірмою «ТДК» не суперечить вимогам чинного законодавства України, в тому числі нормам Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 1490-ІІІ від 22.02.2000 року, оскільки вони застосовуються лише у випадках закупівель товарів,  робіт і послуг за рахунок державних коштів. Отже, підстави для визнання даної угоди недійсною з цих підстав також відсутні.

Вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача збитків в розмірі 2 234,160 грн., та 100 000 грн. моральної шкоди судом відхиляються за безпідставністю.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, -

                                                     В И Р І Ш И В :

1.  В задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.06.2006 року - відмовити.

2   В задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в сумі 2 234,160 грн. - відмовити.

3.  В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн. - відмовити.

          СУДДЯ                                                                      Білоусов С. М.