435/7305/13-к
Жовтневий районний суд міста Луганська
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2013 року, липня місяця, 26-го дня, у місті Луганську, Жовтневий районний суд міста Луганська в складі:
головуючого судді Рябуха Ю.В.
за участю прокурора Моргун О.В.
при секретарі Корж Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду міста Луганська кримінальне провадження № 12013030030005141 за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 09.02.2005 року Ленінським районним судом м. Луганська за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на три роки, із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном строком на 1 рік. Вирок вступив в законну силу 25.02.2005 року; 06.12.2005 року Ленінським районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, 70 КК України до позбавлення волі строком на три роки. Згідно ст. 71 КК України приєднано 1 місяць позбавлення волі за вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 09.02.2005 року. Остаточно призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі. Вирок вступив в законну силу 17.01.2006 року; 04.04.2006 року Жовтневим районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. Згідно ч. 4 ст. 70 КК України приєднати частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 06.12.2005 року. Остаточно 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Вирок вступив в закону силу 25.04.2006 року; 23.04.2008 року Ялтинським міським судом АР Крим за ч. 3 ст. 191 КК України до позбавлення волі строком на три роки 6 місяців. Вирок вступив в законну силу 10.05.2008 року. Звільнений з Перевальської ВК 21.10.2011 року у зв'язку з відбуттям покарання,
за частиною 2 статті 185 КК України,
в с т а н о в и в:
Так він, 07 червня 2013 року, близько з 08.00, знаходився на робочому місці на ПП «ОСОБА_5», де йому стало відомо, що експедитор вказаного підприємства привіз грошові кошти та передав їх кладовщикові ОСОБА_4 Згодом ОСОБА_3 разом зі ОСОБА_4 направилися д роздягальні, щоб поснідати, де ОСОБА_4 залишив гроші на столі у приміщенні роздягальні, після чого вони направилися по своїм робочим місцям.
Так він, близько о 8.30, повторно, маючи умисел, направлений на таємне викрадення вищевказаних грошових коштів, попросив у ОСОБА_4 ключ від роздягальні щоб взяти особисті речі, оскільки ключ мав тільки кладовщик підприємства. Після чого, ОСОБА_3, діючи умисно, протиправно, керуючись корисним мотивом, відчинив двері роздягальні та проник до її приміщення, де, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав грошові кошти, що належали ОСОБА_5 та з місця скоєння злочину втік. В подальшому ОСОБА_3 викраденими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 заподіяв матеріальний збиток ОСОБА_5 на суму 5453,60 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі. У скоєному злочині щиросердно розкаявся, зібраних доказів і фактичні обставини кримінального провадження не оспорював, так як в обвинувальному акті все зазначено і описано вірно. Підтвердив дані на досудовому розслідуванні показання, просив суворо не карати. Пояснення ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3, його вина в скоєнні інкримінованого йому діянні підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.
Таким чином, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною досудовим слідством повністю.
При таких обставинах дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно слід кваліфікувати: за частиною 2 статті 185 КК України за ознаками, що виразилися у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), скоєного повторно.
Обираючи вид і міру покарання суд, враховує характер суспільної небезпеки зробленого злочину ОСОБА_3, який згідно ст. 12 КК України, віднесень законом до категорії середньої тяжкості злочинів, особистість обвинуваченого, що раніше судимий, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Обставини, що зм'якшують покарання, у відповідності зі ст. 66 КК України - визнання вини, щире каяття в скоєному, обтяжуючих покарання обставин у чинність ст. 67 КК України - не виявлено.
З огляду на вказані обставини, відношення обвинуваченого ОСОБА_3 до скоєного, суд вважає, що на даний час виправлення, перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства та призначення покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, вважаючи, що даного покарання буде достатньо для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3
Речові докази по кримінальному провадженню № 12013030030005141 - відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлений.
Судових витрат по справі - немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, -
з а с у д и в:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним:
- за частиною 2 статті 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з застосуванням ст. 75 КК України, встановивши йому випробування строком на 2 (два) роки, якщо він на протязі встановленого судом випробування не скоїть нового злочину, зобов'язавши його, на підставі ст. 76 КК України, протягом 2-х (двох) років не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої системи; повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання, до вступу вироку у законну силу - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Жовтневий районний суд м. Луганська.
СУДДЯ: