435/7469/13-к
Жовтневий районний суд міста Луганська
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2013 року, липня місяця, 29-го дня, у місті Луганську, Жовтневий районний суд міста Луганська в складі:
головуючого судді Рябуха Ю.В.
за участю прокурора Громової О.В.
при секретарі Корж Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду міста Луганська кримінальне провадження № 12013030030003633 за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, українця, громадянина України, маючого не повну середню освіту, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 18.02.2000 року Жовтневим р/с м. Луганська за ст. 114 та 44 КК України до 6 місяців позбавлення волі. В силу ст. 45 КК України, засуджений з умовно випробувальним строком на 1 рік; 27.10.2003 року Жовтневим р/с м. Луганська за ч. 1 ст. 164 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком на 1 рік; 25.08.2005 року Жовтневим р/с м. Луганська за ч. 2 ст. 164 КК України до 2 років обмеження волі. Згідно ст. 71 КК України по вироку Жовтневого р/с від 27.10.2003 року приєднано 6 місяців обмеження волі, остаточно 2 роки 6 місяців обмеження волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений з випробувальним строком 2 роки; 29.03.2010 року Жовтневим р/с м. Луганська за ч. 1 ст. 164 КК України до 2 років обмеження волі, у відповідності до ст. 75 КК України звільнений з випробувальним строком 2 роки; 07 грудня 2012 року Жовтневим р/с м. Луганська за ч. 1 ст. 164 КК України до 120 годин громадських робіт. Звільнений 25.03.2013 року по відбуттю покарання,
за частиною 2 статті 164 КК України,
в с т а н о в и в:
Так він, на підставі рішення Кіровського міського суду Луганської області № 2-129 від 06.03.1998 року зобов'язаний виплачувати на користь дружини ОСОБА_4, аліменти на утримання спільної дитини, доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно у розмірі ? часті з усіх заробітків для дитини відповідного віку, але не менш ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 06 лютого 1998 року і до її повноліття.
Незважаючи на це, ОСОБА_3, грубо порушуючи обов'язки, покладені на батьків сімейним законодавством України, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, посягаючи на нормальний розвиток, виховання і здоров'я своєї дитини, будучи фізично здоровою і працездатною особою і, знаючи про те, що він зобов'язаний до виплати встановлених рішенням Кіровського міського суду Луганської області коштів на утримання дитини, доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з метою злісного ухилення від сплати аліментів не робив ніяких активних заходів для свого працевлаштування, матеріальної допомоги ОСОБА_4 на утримання дитини не надавав, від сплати аліментів злісно ухилявся.
Внаслідок злісного ухилення від сплати аліментів у ОСОБА_3 утворилася заборгованість по аліментах на користь ОСОБА_4 на утримання дитини, доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в період часу з 08.06.2012 року по 10.07.2013 року, яка становить 13 місяців 1 день, що в грошовому вираженні складає 10534,92 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та пояснив, що дійсно за ним утворилася заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання дитини, доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти за період з 08.06.2012 року по 10.07.2013 року у розмірі 10534,92 грн.
У скоєному злочині ОСОБА_3 щиросердно розкаявся, зібраних доказів і фактичні обставини кримінального провадження не оспорював, так як в обвинувальному акті все зазначено і описано вірно. Підтвердив дані на досудовому розслідуванні показання, просив пробачення та суворо не карати. Пояснення ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3, його вина в скоєнні інкримінованого йому злочині підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною досудовим слідством повністю.
При таких обставинах дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно слід кваліфікувати: за частиною 2 статті 164 КК України за ознаками, що виразилися в злісному ухиленні від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, характер суспільної небезпеки скоєного ОСОБА_3 злочину, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного.
Суд, бере до уваги, що зроблений злочин, згідно ст. 12 КК України, ставиться до категорії невеликої тяжкості злочинів.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 наполягала на суворому покаранні по відношенню к ОСОБА_3, суд також приймає до уваги, що ОСОБА_3 бажає стати на шлях виправлення.
Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, є визнання вини, щире каяття у скоєному.
Обтяжуючих покарання обставин в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З огляду на вказані обставини, відношення обвинуваченого ОСОБА_3 до скоєного, суд вважає, що на даний час виправлення, перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства та призначення покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, вважаючи, що даного покарання буде достатньо для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3
Цивільній позов по справі - не заявлено.
Процесуальні витрати по справі - відсутні.
Речових доказів по справі - немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, -
з а с у д и в:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину передбаченого:
- частиною 2 статті 164 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з застосуванням ст. 75 КК України, встановивши йому випробування строком на 2 (два) роки, якщо він на протязі встановленого судом випробування не скоїть нового злочину, зобов'язавши його, на підставі ст. 76 КК України, протягом 2-х (двох) років не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої системи; повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання, до вступу вироку у законну силу - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Жовтневий районний суд м. Луганська.
Суддя: