ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" жовтня 2008 р. Справа № 10/112"Д"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Латиш А.В., довіреність №3103/Л/10 від 22.01.2008р.,
від відповідачів:
- ТОВ "Фірма Фелікс": не з'явився,
- ЗАТ "Промтехстандарт": не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції, м.Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "18" квітня 2006 р. у справі № 10/112"Д" (суддя Будішевська Л.О.)
за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м.Житомирі
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Фелікс", м.Житомир та Закритого акціонерного товариства "Промтехстандарт", м.Київ
про визнання угод недійсними,
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2004 року Житомирська об'єднана державна податкова інспекціязвернулась до господарського суду з позовом до ТОВ "Фірма Фелікс" та ЗАТ "Промтехстандарт" про визнання на підставі ст.49 ЦК УРСР недійсними договорів №П-16/04 від 16.04.2002 року та доповнення до нього від 07.05.2002 року, №П-14/05 від 14.05.2002 року та доповнень до нього від 14.06.2002 року та 26.06.2002 року, №П-30/05 від 30.05.2002 року і стягнення з відповідачів в доход держави одержаного ними за договорами.
Позовна заява подана Житомирською ОДПІ (правонаступником якої є ДПІ у м.Житомирі) та прийнята до розгляду господарським судом Житомирської області за правилами ГПК України.
Житомирська ОДПІ в позовній заяві, посилаючись на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 24.12.2003 року, яким визнано недійсними з моменту реєстрації підприємства установчий договір, статут, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ЗАТ "Промтехстандарт" (товариство було стороною у договорі від 16.04.2002р. (продавець) і виписувало ТОВ "Фірма Фелікс" податкові накладні), вказує, що вищевказані договори, доповнення до них та податкові накладні, підписані Левицьким О.М., юридичної сили не мають, оскільки ним не підписувались і повноважень на їх підписання він не давав. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що укладені угоди суперечать інтересам держави і суспільства.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2006 року у справі №10/112"Д" в позові відмовлено (т.2, а.с.29-30). Рішення прийнято за правилами ГПК, в той час коли вже діяв Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ у м.Житомирі (правонаступник Житомирської ОДПІ) подала апеляційну скаргу (т.2, а.с.33-35), в якій просила зазначене рішення скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції щодо набрання рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2005 року законної сили обставинам справи .
Ухвалою від 10.08.2006р. у справі №10/112"Д" (т.2, а.с.67-68) Житомирський апеляційний господарський суд, керуючись нормами КАС України, залишив без задоволення апеляційну скаргу ДПІ у м.Житомирі, та без змін рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.2006р.
В мотивувальній частині ухвали Житомирський апеляційний господарський суд зазначив, що господарським судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не враховано п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно до ст.158 КАС України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Також вказав, що враховуючи, що місцевий господарський суд вирішив справу правильно по суті, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, рішення господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2006 року у справі №10/112"Д" слід правильно найменувати постановою, залишаючи по суті судовий акт без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2008р. скасовано ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 10.08.2006р. та адміністративну справу №10/112"Д" направлено на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.
При цьому Вищий адміністративний суд України зазначив, що справа мала бути розглянута у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Господарський суд Житомирської області розглянув адміністративну справу за нормами ГПК України як суд господарської юрисдикції. Житомирський апеляційний господарський суд не звернув увагу на ці обставини, та переглянув справу відповідно до положень КАС України як адміністративний суд, залишивши рішення суду першої інстанції без зміни. На думку колегії ВАСУ, рішення судом апеляційної інстанції постановлено з порушенням процесуальних норм, оскільки він, діючи як апеляційний адміністративний суд, повноважень на перегляд судових рішень, ухвалених судоми інших юрисдикцій, не мав.
Згідно з розпорядженням голови Житомирського апеляційного господарського суду №505 від 22.10.2008р. у зв'язку з необхідністю та відповідно до ст.28 Закону України "Про судоустрій України" розгляд апеляційної скарги ДПІ у м.Житомирі у справі № 10/112"Д" здійснюється колегією суддів у складі головуючого судді Горшкової Н.Ф., суддів Майора Г.І. та Філіпової Т.Л.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідачі не скористались правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу та не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в судове засідання не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Направлені ухвали Житомирського апеляційного господарського суду на юридичну адресу відповідачів (зазначені в апеляційній скарзі та в позовній заяві а також в довідках ЄДРПОУ) повернуті з відміткою відділу зв'язку про те, що адресати за зазначеними адресами не знаходиться.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку Житомирська ОДПІ у позовній заяві та апеляційній скарзі вказала адресу відповідачів - ТОВ "Фірма Фелікс" та ЗАТ "Промтехстандарт" відповідно м.Житомир, вул.Шелушкова, 96 та м.Київ, вул.Щорса, 26, на ці адреси апеляційним судом направлялися всі поштові відправлення, інші адреси апеляційному суду не повідомлялися.
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Згідно приписів ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
З врахуванням викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів, оскільки неявка представників не перешкоджає повному та всебічному розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м.Житомирі підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:
Житомирська ОДПІ, правонаступником якої є ДПІ у м.Житомирі в серпні 2004р. звернулась з позовом про визнання на підставі ст.49 ЦК УРСР недійсними договорів №П-16/04 від 16.04.2002 року та доповнення до нього від 07.05.2002 року, №П-14/05 від 14.05.2002 року та доповнень до нього від 14.06.2002 року та 26.06.2002 року, №П-30/05 від 30.05.2002 року і стягнення з відповідачів в доход держави одержаного ними за договорами. На думку позивача укладені угоди суперечать інтересам держави і суспільства.
Не являючись суб'єктом господарювання і стороною вказаних договорів позивач посилався на Закон України "Про державну податкову службу в Україні", згідно якому державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, отриманих за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна (п.11 ст.10 Закону).
Зазначений позов, як вказувалось вище, був поданий позивачем і розглянутий господарським судом першої інстанції за правилами ГПК України.
Однак, з 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
У відповідності з пунктом 6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідно місцеві та апеляційні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно приписів ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
У даній справі ДПІ у м.Житомирі звернулась з позовом, як суб'єкт владних повноважень на підставі п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", яким податковому органу надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами.
Наведені обставини свідчать, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції. Отже, справа мала вирішуватись місцевим господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (позов поданий до місцевого господарського суду ще до початку діяльності Житомирського окружного адміністративного суду з 12.06.2007р.) відповідно до вимог п.6 розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України.
В порушення зазначених вимог господарський суд першої інстанції розглянув справу, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України, хоча на момент прийняття судом першої інстанції рішення набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України. Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов’язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
Згідно приписів ч.1 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.
За таких обставин рішення господарського суду Житомирської області у даній справі підлягає скасуванню.
Враховуючи, що з 12.06.2007р. почав діяльність Житомирський окружний адміністративний суд, а з 02.04.2007р. розпочав діяльність Київський апеляційний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на Вінницьку, Житомирську, Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, Житомирський апеляційний господарський суд після скасування зазначеного рішення не може розглянути вказаний спір за правилами Кодексу адміністративного судочинства, оскільки при наявності вище зазначених адміністративних судів, спір не підлягає вирішенню у відповідному господарському суді першої або апеляційної інстанцій.
В той же час апеляційний господарський суд не наділений повноваженнями передачі справи після скасування рішення до відповідного адміністративного суду, оскільки стаття 17 ГПК України регулює порядок передачі справ з одного господарського суду до іншого господарського суду, тобто передачу справ за підсудністю, а не за підвідомчістю.
З врахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Житомирської області слід скасувати, провадження у справі припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2006 року у справі №10/112"Д" скасувати.
3. Провадження у справі припинити.
4. Справу №10/112"Д" повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя:
судді::
Віддруковано 5прим.:
------------------------------- 1 - до справи;
2 - позивачу;
3,4 - відповідачам;
5 - в наряд