ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/10630/13 29.07.13
За позовом Міністерства оборони України
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім»
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес група «Капітал»
про стягнення суми банківської гарантії
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Кривошея Д.А. (довіреність № 220/1012/д від 12.12.2012р.);
від відповідача: Іскра Л.О. (довіреність № 552-ЮУ/12 від 14.05.2012р.);
від третьої особи: Стеблін О.А. (довіреність від 01.04.2013р.);
В судовому засіданні 29.07.2013р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Міністерство оборони України (надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім» (надалі ПАТ «Банк «Кліринговий дім», відповідач) 368203, 58 грн. суми банківської гарантії від 12.06.2012р. № 19-1/2012-Г.
При порушенні провадження, ухвалою суду від 07.06.2013р. до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес група «Капітал» - боржника за основним зобов'язанням, вимоги позивача за яким, були забезпечені гарантією банку.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність підстав вимагати сплати боргу за гарантією № 19-1/2012-Г від 12.06.2012р. виданою банком для гарантування належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес група «Капітал» зобов'язань перед позивачем за договором № 286/5/12/2 від 02.07.2012р. щодо надання послуг Міністерству оборони України з прання і сухого чищення білизни, обмундирування спецодягу та іншого речового майна.
Відповідачем позову не визнано, у відзиві на позов зазначено про відсутність підстав для виплати коштів за гарантією внаслідок непідтвердження наявності порушень боржника за договором № 286/5/12/2 від 02.07.2012р., ненадання до банку відповідних документів та при зверненні з вимогою, яка була підписана особою, довіреність якої на представництво інтересів Міністерства оборони України, закінчилась.
З посиланням на положення ч. 1 ст. 565 ЦК України, банк стверджує про правомірність відмови у задоволенні вимоги кредитора, оскільки на час отримання вимоги з належним чином оформленими документами щодо особи, яка підписала вимогу, закінчився строк дії гарантії.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
При укладенні між Міністерством оборони України та ТОВ «Бізнес група «Капітал» договору про надання послуг з прання і сухого чищення (послуг з прання) для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/12/2 від 02.07.2012р., згідно з п. 11.1 договору, виконавець забезпечив виконання своїх зобов'язань за цим договором у розмірі 3% від ціни договору (розділ ІІІ договору) банківською гарантією від 12.06.2012р. № 19-1/2012-Г виданою ПАТ «Банк «Кліринговий дім» на суму 368203, 58 грн..
Поняття гарантії наведено у ст. 560 ЦК України, згідно з якою за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку; гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Стверджуючи, про наявність обов'язку банку, як гаранта, сплатити на користь Міністерства оборони України суму гарантії внаслідок порушення постачальником п. 4.1 та п. 4.2 договору № 286/5/12/2 від 02.07.2012р., та несплату банком вказаного боргу за вимогою № 286/8/139 від 15.01.2013р., позивач просить стягнути кошти в розмірі 368203, 58 грн. в судовому порядку.
У вимозі до банку за вих. № 286/8/139 від 15.01.2013р., зазначалось, що:
- згідно з умовами тендерної документації виконавець надав замовнику в рахунок забезпечення виконання договорів від 02.07.2012р. № 286/5/12/2 банківську гарантію від 12.06.2012р. № 19-1/2012-Г на суму 368203, 58 грн., № 286/5/12/3 банківську гарантію від 12.06.2012р. № 19-2/2012-Г на суму 222091, 58 грн. та № 286/5/12/4 банківську гарантію від 12.06.2012р. № 19-3/2012-Г на суму 50688, 60 грн. видані ПАТ «Банк «Кліринговий дім»;
- разом з тим, постачальник не виконав умов п. 4.1 та п. 4.2 зазначених договорів щодо своєчасного надання документів на здійснення оплати послуг постачання зазначеної продукції з прання і сухого чищення білизни, обмундирування спецодягу та іншого речового майна; станом на 31.12.2012р. виконавець не надав зазначені у договорах документи, що підтверджено актами звіряння від 15.01.2013р…
Згідно з ч. 1 ст. 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Таким чином, гарант здійснює виплату гарантійної суми лише у разі настання гарантійного випадку - невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання у відповідності до ч. 1 ст. 563 ЦКУ, відповідно право бенефіціара на звернення до гаранта з грошовою вимогою не виникає, якщо відсутня така підстава, як порушення основного зобов'язання боржником.
За наданою банківською гарантією № 19-1/2012-Г від 12.06.2012р. у п. 6 визначено, що письмова вимога бенефіціара до гаранта про сплату по цій гарантії пред'являється у строк, визначений в цій гарантії, у випадку якщо принципал не виконав у повному обсязі всіх своїх зобов'язань за договором про закупівлю стосовно якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень договору про закупівлю.
Натомість, у вимозі за вих. № 286/8/139 від 15.01.2013р. взагалі відсутні посилання на порушення зобов'язань за договором про закупівлю стосовно якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень договору, а вимогу пред'явлено через невиконання умов п. 4.1 та п. 4.2 договорів щодо своєчасного надання документів на здійснення оплати послуг постачання продукції.
На вимоги суду (ухвала від 06.06.2013р.) позивачем не представлено належних доказів, які свідчать про наявність обов'язку ТОВ «Бізнес група «Капітал» сплатити на користь Міністерства оборони України згідно умов договору № 286/5/12/2 від 02.07.2012р. відповідну суму коштів із посиланням на конкретні положення договору щодо відповідальності виконавця, із вказанням розміру суми такої відповідальності (штрафу, пені), не зазначено чи пред'являлись відповідні вимоги боржнику (ТОВ «Бізнес група «Капітал»), не підтверджено документально розрахунки боргу ТОВ «Бізнес група «Капітал» по договору № 286/5/12/2.
Пояснення позивача, з посиланням на положення п. 7.3.2 договору щодо обов'язку замовника відмовитись від приймання недоброякісно наданих послуг та стягнення штрафу у розмірі 20 відсотків від вартості цих послуг, при представленні актів № 920, № 1127, 1128 (без дати за 2012р.), не мають ніякого відношення до вимоги за гарантією, оскільки 20% від наданих послуг за цими актами становить суму 8 551, 20 грн., а не 368203, 58 грн., у вимозі до гаранта нічого не зазначено про допущення зазначеного порушення з боку виконавця, у представлених актах № 920, № 1127, 1128 вказано, що зазначену в них кількість випраного майна прийнято представниками замовника, кошти підлягають оплаті.
Положеннями п. 4.2 договору про надання послуг з прання і сухого чищення (послуг з прання) для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/12/2 від 02.07.2012р. передбачено, що до рахунку-фактури виконавця додаються: акт приймального контролю якості та кількості наданих послуг, в якому повинні бути оригінали підписів представника замовника та виконавця, засвідчені мастичними печатками, який є підтвердженням приймання наданих послуг за якістю та кількістю.
У цьому ж пункті договору визначений наслідок його невиконання, а саме, що без вищезазначених документів або відсутності в них встановленої інформації, оплата за надані послуги не проводиться; а умови договору, в тому числі у розділі VІІ «Відповідальність сторін» не визначають відповідальності у вигляді сплати на користь замовника штрафних санкцій через ненадання виконавцем відповідних документів для проведення оплати наданих ним же послуг; не передбачають права замовника вимагати сплати коштів по гарантії в такому випадку.
За встановлених обставин, суд повністю погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позов, зокрема про те, що умовами банківської гарантії не забезпечувалось «своєчасне надання документів на здійснення оплат» принципалом; в акті звіряння розрахунків від 15.01.2013р. вказано, що постачальником надано послуги з прання за договором від 02.07.2012р. № 286/5/12/2 на суму 3221091, 39 грн. з яких сплачено 1551700, 59 грн.; акт звіряння підтверджує наявність заборгованості Міністерства оборони України перед постачальником за надані послуги у 2012р. в сумі 1669390, 80 грн..
Відсутність порушення боржником основного зобов'язання виключає право на звернення згідно гарантії, що обумовлено також тим, що в силу положень ч. 1 ст. 569 ЦК України, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Окрім того, на підтвердження повноважень особи, що підписала вимогу про сплату коштів за гарантією за вих. № 286/8/139 від 15.01.2013р. було додано копію довіреності Міністра оборони України від 29.02.2012р. № 220/379/д, строк дії якої був встановлений до 31 грудня 2012р., що не підтверджувало наявність відповідних повноважень вказаної у ній особи на час подання вимоги до банку (отримана згідно повідомлення про вручення 21.01.2013р.).
При наданні позивачем довіреності № 220/24/д від 09.01.2013р. згідно з супровідним листом від 31.01.2013р., строк для пред'явлення вимог за банківською гарантією № 19-1/2012-Г від 12.06.2012р. (п. 4) закінчився, що згідно положень ч. 1 ст. 565 ЦК України надає право гаранту відмовитися від задоволення вимоги кредитора.
Наведені обставини спростовують заявлені позовні вимоги, що є підставою для відмови в у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання рішення 01.08.2013
Суддя Р.І. Самсін