Справа № 1808/1001/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Щербина

Номер провадження 11/788/299/13 Суддя-доповідач - Пархоменко О. М.

Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Пархоменко О. М.,

суддів - Забари І. К., Рунова В. Ю.,

з участю прокурора - Савостьянової Л.В.

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 04 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 раніше судимий : 24.05.2000 р. за ст.ст. 140 ч.2; 17, 140 ч.2, 42 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

04.10.2000 р. за ст.ст. 140 ч.2; 17, 140 ч.2, 42 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі;

25.04.2002 р. за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

22.02.2006 р. за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

29.11.2011 р. за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі;

23.10.2012 р. за ст.ст. 185 ч.2, 70 ч.4

КК України до 5 років позбавлення волі, -

засуджений за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно визначено до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ТОВ «Теплоенерго» 1500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та на користь держави судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у розмірі 331 грн.20 коп..

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за скоєння таких злочинів.

09 жовтня 2010 року близько 01 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із салону автомобіля НОМЕР_1, котрий знаходився поблизу будинку АДРЕСА_2 та який належить потерпілому ОСОБА_3 скоїв таємне викрадення майна потерпілого на суму 281, 85 грн..

05 листопада 2010 року близько 01 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом проникнення, із приміщення гаража домоволодіння АДРЕСА_3 що належить потерпілому ОСОБА_4 викрав майно потерпілого на суму 1549, 02 грн..

12 листопада 2010 року близько 01 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, по вул. Комунальній смт Краснопілля Сумської області в районі магазину «Косметичка» скоїв крадіжку люка оглядового колодязя водопровідної мережі, чим спричинив Краснопільському ТОВ «Теплоенерго» матеріальні збитки на суму 1500 грн..

В апеляції та доповненні до апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, оскільки крадіжки чужого майна, за які він засуджений, не скоював, свідки, які могли б підтвердити його злочинні діяння відсутні, сліди його рук на місці скоєного не виявлені, він взагалі не знає, де знаходиться населений пункт Краснопілля. Також звертає увагу на те, що не міг одночасно здійснювати крадіжки і в місті і в області.

Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав апеляцію, та вважав, що суд першої інстанції призначив занадто суворе покарання, приєднавши до 5 років позбавлення волі шість місяців, прокурора, котрий вважав вирок суду законним і обґрунтованим, а апеляцію засудженого такою, що задоволенню не підлягає, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що подана апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна повторно та з проникненням у гараж відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, аналіз яких дано у вироку, зокрема, сам засуджений ОСОБА_2, визнаючи свою вину у скоєному та каючись, що суд визнав як пом'якшуючу вину обставину при призначенні покарання, пояснив, що на початку жовтня 2010 року, точної дати не пам'ятає, 4 та 11 листопада 2010 року рейсовим автобусом о 20.00 год., з метою скоєння крадіжок різного майна, яке можна було продати, приїхав в смт Краснопілля, де із салону автомобіля ГАЗель білого кольору викрав сумку із інструментом, буксирочний канат та чоловічу куртку синього кольору, із приміщення гаража, який відкрив за допомогою гвоздодера, викрав столярні стамески, шуруповерт, рулетку, свердла, комплект фрез, монтажний пістолет, монтажну піну, а також поблизу Краснопільського ринку викрав металевий люк. Усе викрадене, окрім люка, автобусом перевозив у місто Суми, де продавав незнайомій людині. Люк мав намір здати у металобрухт у Краснопіллі, але його хтось викрав із того місця, де він люк заховав. Крадіжки скоював вночі, марнуючи час до ночі, заходив до магазину, де придбавав спиртні напої та розпивав.

Потерпілий ОСОБА_4 суду підтвердив, що 5 листопада 2010 року в нічний час із приміщення його гаража по вул. Радянській в смт Краснопілля було скоєно крадіжку інструменту. Він виявив, що злодій проник до гаража шляхом відгинання металу на дверях приміщення.

Потерпілий ОСОБА_3, допитаний на досудовому слідстві, і його покази були оголошені при судовому розгляді справи, підтвердив про скоєння крадіжки інструменту та іншого майна з автомобіля Газель в смт Краснопілля в жовтні 2010 року в нічний час.

Представник цивільного позивача ТОВ «Теплоенерго» суду пояснила, що в листопаді 2010 року стало відомо про крадіжку люка з водомережі по пров. Комунальний в смт Краснопілля. Оскільки люк не повернутий, то до ОСОБА_2 заявлений цивільний позов.

Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин події та фото таблиці до нього вбачається, що засуджений у присутності понятих, що виключало на нього будь-який тиск зі сторони працівників правоохоронних органів, детально пояснював та показував на місцях скоєння крадіжки майна потерпілих із салону автомобіля, приміщення гаража та люка з водомережі у смт Краснопілля Сумської області.

Окрім цих доказів суд послався на протоколи огляду місця події, висновки товарознавчої експертизи стосовно вартості викраденого майна та інші матеріали кримінальної справи, які є доказами.

Таким чином, у процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому колегія суддів вважає, що доводи апеляції засудженого про безпідставне засудження за крадіжки чужого майна є необгрунтованими.

Злочинні дії ОСОБА_2 за ст.ст. 185 ч.2 та 185 ч.3 КК України кваліфіковані правильно, а призначене йому покарання відповідає положенням ст.65 КК України.

При обранні покарання суд урахував ступінь тяжкості вчиненного злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, тобто за тяжкий злочин. Також суд законно і обгрунтовано призначив покарання за сукупністю злочинів, застосовуючи положення ч.ч.1 та 4 ст. 70 КК України.

Що стосується доводів апеляції засудженого про незаконність засудження, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Твердження ОСОБА_2 про те, що крадіжки він не скоював є надуманими і спростовуються матеріалами кримінальної справи, які детально проаналізовані судом.

Також колегія суддів не погоджується із доводами апеляції в тій частині, що скоювати злочини у місті та в області одночасно ОСОБА_2 не міг.

До матеріалів кримінальної справи приєднані дві копії вироків від 23.10.2012 р. (а.с. 244) та від 29.11.2011 р. (а.с. 158), які спростовують твердження засудженого про те, що він притягнутий до кримінальної відповідальності за злочини, скоєні одночасно у різних місцях області. Із копій вироків та матеріалів кримінальної справи не вбачається наявність скоєння крадіжок у місті Суми та смт Краснопілля ОСОБА_2 у один і той же час.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що кримінальну справу суд розглянув із достатньою повнотою. Грубих порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі не встановлено, тому на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, п.11 розділу Х1 «Перехідних положень» Кримінально-процесуального кодексу України 2012 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 04 квітня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.

СУДДІ:

Пархоменко О. М. Забара І. К. Рунов В. Ю.