ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2008                                                                                   Справа № 9/73  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  судді Науменка І.М. –доповідача

суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.          

при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.

за участю представників сторін:

від третьої особи: Сеннов Олег Анатолійович, довіреність №258/4 від 20.06.2008р.,  представник.

Представники інших сторін не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу науково-виробничої дослідної агрофірми „Наукова”,                    м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області                             від 13.12.2007р. у справі № 9/73

за позовом    акціонерного комерційного банку „Прем”єрбанк”, м. Дніпропетровськ

до:                  товариства з обмеженою відповідальністю „Атлас”, м. Дніпропетровськ

третя особа: науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова”, м. Дніпропетровськ

про                 стягнення 4 696 300,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р.                       (суддя І.М. Подобєд) у справі №9/73 в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що вимови позивача, як заставодержателя та поклажодавця, про відшкодування йому збитків, спричинених втратою майна, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

          Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р., скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезгадане рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції  норм матеріального права, а також на неповне з’ясування обставин справи та невідповідність останніх висновкам суду.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, 25.03.2002р. між акціонерним комерційним банком “Прем’єрбанк” (позивачем), Державним підприємством “Виробниче об’єднання “Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова” та  науково-виробничою дослідною агрофірмою “Наукова” (третьою особою) був укладений договір зберігання спірного майна.

У червні 2003р. Державним підприємством “Виробниче об’єднання “Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова” було продано приміщення, в якому зберігалось

зазначене майно, товариству з обмеженою відповідальністю “Атлас” (відповідач), у зв’язку з чим 05.06.2003р. між позивачем, відповідачем та третьою особою було укладено договір відповідального зберігання №121-А, за умовами якого відповідач прийняв на відповідальне зберігання майно згідно акту приймання-здачі товару №1 від 05.06.2003р.  

Тобто, предметом спору є неналежне виконання відповідачем зобов’язань по договору відповідального зберігання.

Зазначене майно є заставою за договором №1(тверда застава) від 05.03.2002р., укладеним між позивачем та третьою особою у забезпечення виконання третьою особою зобов’язань за кредитним договором №16 від 25.03.2002р.

З метою погашення заборгованості третьої особи за вищезгаданим кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави та отримав відповідне рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2003р. у справі №30/123 про задоволення позовних вимог. Зазначене рішення до теперішнього часу не виконано.

Відповідно до ч.2 ст.575 ЦК України, ч.1 ст.44 закону України “Про заставу”, закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом –у володіння третіх осіб.

Відповідно до п.4.2.3. договору відповідального зберігання, відповідач був зобов’язаний  повернути спірне майно на письмову вимогу позивача, а, передача майна, згідно п.4.5.6 договору, повинна була відбутися за наявності у представника позивача належним чином оформленої довіреності, що підтверджує його повноваження.

У судовому засіданні позивач спростував наявність у представника акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк”, м.Дніпропетровськ, Токуна Д.С., достатніх повноважень для отримання ним спірного майна, яке було йому передане відповідачем за актом приймання-здачі товару від 06.12.2005р. До даного акту було додано засвідчені копії п’яти накладних №№А-105-0.1, А-105-0.2, А-106-0.3 від 18.11.2004р., №№А-107-0.4,                       А-107-0.5 від 19.11.2004р., а також зведений акт №А-107 від 19.11.2004р., відповідно до якого спірне майно було знято зі зберігання.

Отже, згідно п.5.1.1. договору відповідального зберігання, відповідач несе повну матеріальну відповідальність за втрачене майно у розмірі його оціночної вартості, визначеної п.1.2. договору в сумі 4 696 300,00 грн.

Але, як було встановлено під час розгляду даної справи судом першої інстанції, спірне майно (лікеро-горілчане обладнання), що є предметом договору відповідального зберігання №121-А від 05.06.2003р., знаходилося на складі відповідача, за адресою: Криворізьке шосе, 21, м.Дніпропетровськ.

Висновком судово-товарознавчої експертизи ТОВ “Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз “УКРТЕСТ” від 29.10.2007р. на зберіганні відповідача, за адресою: Криворізьке шосе, 21, м.Дніпропетровськ, було виявлено невстановлене обладнання ліній лікеро-горілчаного заводу –блоки технологічних ліній з комплектуючими та запасними частинами виробництва “CALO”(Італія) та АТ “Орелпродмаш” (Росія), що займає 55 тарних місць та за кількістю відповідає спірному майну за договором відповідального зберігання №121-А від 05.06.2003р. та договору застави №1(тверда застава) від 25.03.2002р.

Збитки, що завдані поклажедавцеві (в даному випадку - позивачу) втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем (в даному випадку - відповідачем), та за результатом проведеної експертизи встановлено місцезнаходження спірного майна та його кількість, що відповідає договорам відповідального зберігання та застави.

Відповідно до акту приймання-передачі невстановленого лікеро-горілчаного обладнання від 11.09.2008р., зберігач (ТОВ“Атлас”) передав, а поклажедавець (АКБ“Прем’єрбанк”) прийняв невстановлене лікеро-горілчане обладнання в кількості                   55 (п’ятдесят п’ять) місць. Зберігач та поклажедавець претензій один до одного не мають                              ( а.с.130, том справи 3 ).

Отже, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо втрати відповідачем переданого йому на відповідальне зберігання майна, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного провадження.

Враховуючи зазначене вище, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо безпідставності вимог позивача про відшкодування йому збитків у розмірі вартості спірного майна, нібито спричинених його втратою.

Судова колегія вважає, що заявлені представником третьої особи, науково-виробничої дослідної агрофірми “Наукова”, м.Дніпропетровськ, клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов’язаної з нею справи №9/106-08 , а також справи №35/87-08 у зв’язку із касаційним оскарженням постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2008р. у справі №9/106-08, є безпідставними і задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як встановлено ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Апелянт не надав судовій колегії доказів про прийняття до свого провадження Вищим господарським судом касаційної скарги на вказану постанову, тому підстави для зупинення розгляду справи №9/73 відсутні. Розгляд справи №35/87-08 в апеляційному суді Дніпропетровської області не перешкоджає розгляду справи №9/73.

Разом з тим, в разі завершення апеляційного перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2008р. у справі №35/87-08, скасування даного рішення і задоволення позовних вимог, зацікавлена сторона не позбавлена можливості ініціювати перегляд даної постанови за нововиявленими обставинами.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р. не знаходить.

Керуючись ст.ст.101, 103-105, ч.1 ст.193 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:          

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р.                                    у справі №9/73 –залишити без змін, а апеляційну скаргу науково-виробничої дослідної агрофірми „Наукова”, м. Дніпропетровськ, –без задоволення.

          

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

          

           Головуючий суддя                                                                             І.М. Науменко

           Суддя                                                                                          Л.М. Білецька                                                                          

           Суддя                                                                                                   О.В. Голяшкін