ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2008 Справа № 28/238-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Кузнецової І.Л.
при секретарі судового засідання Чохи Є.О.
за участю представників сторін:
від відповідача: Кравець О.Я., довіреність №63/08 від 09.01.08, юрисконсульт;
представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.08р. у справі №28/238-08
за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ,
до комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства”, м.Павлоград, Дніпропетровська область,
про стягнення 30 825 грн. 80 коп.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2008р. дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ в розмірі 30 825, 80 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2008р. (суддя Манько Г.В.) по справі №28/238-08 в позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з недоведеності позивачем позовних вимог, відсутності у позивача будь-яких належних доказів наявності боргу у відповідача та спливу строку позовної давності за захистом порушеного права.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2008р. по справі №28/238-08 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ДК “Газ України” задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі (з урахуванням доповнення від 19.09.2008р. а.с. 66-68) скаржник посилається на те, що: по-перше, відповідач не заперечував проти факту споживання газу; по-друге, у відповідь на заяву ДК “Газ України” про грошові вимоги розпорядник майна КП “Управління житлово-комунального господарства” Воздвиженський О.Л. повідомив листом від 25.02.2008р. про визнання вимог за договором №53/854 від 30.12.1998р. в повному обсязі; по-третє, висновок суду про сплив строку позовної давності є необґрунтованим.
Комунальне підприємство “Управління житлово-комунального господарства” у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що скарга задоволенню не підлягає, оскільки є безпідставною та не ґрунтується на чинному законодавстві.
Представник позивача в судове засідання 27.10.2008р. не з’явився, про час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином (а.с.71).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
30 грудня 1998 року між Дніпропетровською філією дочірньої компанії “Торговий Дім “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (Постачальник) та відповідачем (Покупець) був укладений договір №53/854 на постачання природного газу (промисловим та госпрозрахунковим підприємствам).
За п. 1.1 договору Постачальник зобов’язується передати Покупцю у 1999 році імпортований природний газ, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Пунктами 3.4 та 3.5 договору встановлено, що приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві згідно п.2.1 даного договору, оформляється актом приймання-передачі газу.
Акти приймання-передачі газу, що зазначені у п. 3.4 даного договору, уповноважені представники Постачальника, Покупця та газотранспортної організації складають до 5 (п’ятого) числа, наступного за звітним місяця. Акти приймання-передачі газу є підставою для розрахунків.
Оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника вартості об’єму газу, що передається у місяці поставки газу, згідно п. 2.1 даного договору, до 10 (десятого) числа, наступного за звітним місяця. При взаємній домовленості сторін можливі інші форми взаєморозрахунків (п. 5.2 договору).
Звірка розрахунків за звітний місяць здійснюється сторонами до 15 числа, наступного за звітним місяця на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Покупцем та акту приймання-передачі газу. Указана звірка оформлюється актом звірки (п. 5.3 договору).
Договір набув чинності з 01 січня 1999 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 1999 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення (п. 9.4 договору).
На виконання рішення Спостережної ради НАК “Нафтогаз України” від 26 грудня 2000 року створено дочірню компанію “Газ України” НАК “Нафтогаз України” шляхом реорганізації ДК “Торговий Дім” “Газ України” та ДК “Укртрансгаз” в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов’язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу “Головпобутгаз”.
Згідно з наказом НАК “Нафтогаз України” №14 від 18 січня 2001 року та п. 1.2 Статуту позивача ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” є правонаступником прав та обов’язків ДК “Торговий Дім” “Газ України”.
Наказом №117 від 12 жовтня 2001 року ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” “Про структурні зміни ДК “Газ України” ліквідовано Дніпропетровську філію.
За довідкою головного бухгалтера ДК “Газ України” заборгованість по договору №53/854 від 30.12.1998р. передана на баланс Компанії від ліквідованої Дніпропетровської філії станом на 15.02.2002р. (а.с. 10).
12 грудня 2006 року господарським судом Дніпропетровської області було порушено провадження у справі про банкрутство комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” №Б15/247-06 (а.с. 42).
06 березня 2007 року ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” подана заява по справі №Б15/247-06 про грошові вимоги до боржника, де ДК “Газ України” просила суд визнати грошові вимоги до КП “Управління житлово-комунального господарства”, в тому числі по договору на постачання природного газу №53/854 від 30 грудня 1998 року в сумі 20 566 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2008 року у справі №Б15/247-06 провадження у справі про банкрутство КП “Управління житлово-комунального господарства” припинено.
18 квітня 2008 року ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КП “Управління житлово-комунального господарства” про стягнення боргу за договором №53/854 від 30.12.1998р. Позивач просить стягнути з відповідача борг за поставлений природний газ в сумі 20 566 грн., інфляційні в розмірі 8 411, 49 грн. та 3% річних за несвоєчасні розрахунки в розмірі 1848, 31 грн.
Проте, позивачем не визначено коли та за який період у відповідача утворилась заборгованість. В матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі газу, що є підставою для розрахунків.
Цивільним кодексом УРСР та Цивільним кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2004р., визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно ст.76 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на моменти укладання угоди, та ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а вказане право виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
З урахуванням положень п.5.2 договору право на позов у позивача виникло ще в січні 2000 року, однак, позивач звернувся з позовом до суду лише у квітні 2008 року. Встановлений строк позовної давності сплив. Відповідач про застосування позовної давності заявив у поданому відзиві на позовну заяву (а. с. 39-41).
Відповідно до ч.1 ст.80 Цивільного кодексу УРСР та п.4 ст.267 Цивільного кодексу України закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в позові.
Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а зміна осіб у зобов’язанні не тягне за собою зміни строку позовної давності. Строк позовної давності сплив ще до подання позивачем заяви про грошові вимоги до боржника по справі №Б15/247-06 та ще до направлення розпорядником майна КП “Управління житлово-комунального господарства” Воздвиженським О.Л. листа від 25.02.2008р.
Доводи скаржника щодо неправильного застосування господарським судом законодавства про позовну давність до уваги не приймаються, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідних правових норм.
Щодо зауважень скаржника на доведеність та безспірність позовних вимог, то в даному випадку вирішальним є сплив строку позовної давності до вимог про оплату коштів за спірним договором.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2008р. по справі №28/238-08 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.Л. Кузнецова