ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2008 Справа № 31/16-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. –доповідача
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
ри секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Одринський Кирило Андрійович, представник, довіреність №714119 від 09.06.08.
від відповідача: Наконечна Надія Олексіївна, представник, довіреність №12/1 від 01.02.08.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольський завод тонкостінних труб”, м.Нікополь, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р. у справі № 31/16-08
за позовом закритого акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк”, м.Донецьк
до товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольський завод тонкостінних труб”, м.Нікополь
про стягнення 1 153 001 грн. 76 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р. (суддя А.В. Єременко) у справі № 31/16-08 збільшені позовні вимоги (а.с. 98) були задоволені повністю, з відповідача стягнуто 1 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 87 326,02 грн. заборгованості по відсотках, 135 388,60 грн. пені, 12 227,14 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Прийняття оскаржуваного рішення суд першої інстанції обґрунтував наявністю у відповідача перед позивачем боргу за кредитним договором №22-1389/07 від 07.11.2007р. та, відповідно, відсутністю на дату розгляду справи доказів погашення зазначеної заборгованості.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р., відповідач звернувся до апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить поновити пропущений строк апеляційного оскарження, скасувати рішення суду першої інстанції від 12.08.2008р. та прийняти нове рішення, зупинивши провадження у справі №31/16-08 до остаточної реалізації органами державної виконавчої служби заставленого майна. Окрім того, скаржник просить витребувати у позивача виконавчий напис №822 від 05.02.2008р. та покласти на останнього судові витрати у справі. Свої вимоги, як-то зупинення провадження у справі №31/16-08, скаржник обґрунтовує провадженням виконавчих дій для задоволення вимог позивача за кредитним договором №22-1389/07 від 07.11.2007р.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, відзив на неї, а також пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
як видно із матеріалів справи, 07.11.2007р. між сторонами було укладено кредитний договір №22-1389/07, за яким позивачем було надано кредит у розмірі 1 000 000,00 грн.
У забезпечення виконання відповідачем умов кредитного договору №22-1389/07 від 07.11.2007р., між сторонами було укладено договір застави рухомого майна (обладнання). Зобов’язань за кредитним договором відповідач не виконав, кредит вчасно, тобто до 06.01.2008р.(а.с.2), не повернув, у зв’язку з чим позивач був змушений звернутися до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Тобто, предметом спору є неналежне виконання відповідачем зобов’язань по кредитному договору.
Згідно ч.1 ст.193 ГПК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Колегія суддів вважає безпідставними вимоги скаржника щодо зупинення провадження у справі №31/16-08 до остаточної реалізації органами виконавчої служби заставленого майна, та, відповідно обґрунтованими дії суду першої інстанції щодо продовження розгляду справи, оскільки, відповідно до положень статті 79 ГПК України, наявність виконавчого провадження, в якому сторона у справі є учасником (стягувачем або боржником) чи звернення стягнення на предмет застави, не є підставою для зупинення судом провадження у справі.
В забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором, позивачем було спочатку ініційовано вчинення виконавчого напису на договорі застави (захист цивільного права нотаріусом), відповідно до ст.20 ЦК України, а пізніше, у зв’язку з неможливістю задовольнити свої вимоги шляхом реалізації предмету застави, позивач був змушений звернутися за захистом своїх інтересів до суду.
Відповідно до ст.116 ГПК України, наявність двох (або навіть більше) виконавчих документів зі стягнення заборгованості, не порушує прав та інтересів боржника та не суперечить чинному законодавству України.
Питання, зокрема щодо недопустимості подвійного стягнення суми боргу, вирішується на стадії виконавчого провадження у відповідності до вимог закону України “Про виконавче провадження”, положення якого унеможливлюють стягнення однієї і тієї ж самої заборгованості двічі. Згідно зі ст.49 зазначеного закону, в разі, якщо щодо одного і того ж самого боржника відкрито декілька виконавчих проваджень, вони об’єднуються в одне зведене виконавче провадження.
Як свідчать матеріали справи, підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження №822 від 05.02.2008р. (а.с.89).
Позивачем до вищеназваного підрозділу направлено лист за №23/15 від 21.10.2008р., яким звернуто увагу державного виконавця на те, що за виконавчим написом №822 від 05.02.2008р. та наказом господарського суду Дніпропетровської області №31/16-08 від 29.08.2008р. підлягає стягненню заборгованість відповідача за спірним кредитним договором і що сума стягнення, зазначена у виконавчому написі №822 від 05.02.2008р., включена в суму, що підлягає стягненню на підставі наказу господарського суду №31/16-08 від 29.08.2008р.(а.с.112).
Окрім того, вищезазначений лист містить прохання щодо зарахування державним виконавцем виручених від реалізації предмету застави коштів в рахунок погашення заборгованості за наказом господарського суду з метою недопущення подвійного стягнення однієї і тієї ж самої заборгованості. (а.с.182).
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р. не знаходить.
Керуючись ст.ст. ст.ст.101, 103-105, ч.1 ст.193 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р. у справі № 31/16-08 –залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольський завод тонкостінних труб”, м.Нікополь, – без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін