Справа № 115/3777/13-ц
Провадження № 2/115/1495/2013
РІШЕННЯ
Іменем України
"30" липня 2013 р. м. Саки
Сакський міськрайсуд Автономної Республики Крим у складі: головуючого судді Ісламгулової ОВ, при секретарі Дмитрашина Є.Ю.,
З участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 2100,00 грн , які вона витратила на оплату послуг адвоката, як представника потерпілого у кримінальному процесі.
Позов мотивує тим, що вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 березня 2013 року ОСОБА_2 була засуджена за ч.1 ст125 КК України за те, що 05 грудня 2012 року близько 1 часу у приміщенні будинку АДРЕСА_1, навмисно нанесла позивачці удари палицею, в наслідок чого їй були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Вказаним вироком з засудженої на користь потерпілої стягнуті, зокрема, витрати на правову допомогу у сумі 2100,00 грн.
Рішенням апеляційної інстанції вирок у частці стягнення вказаної суми скасований, справа направлена на новий розгляд у порядку цивільного судочинства. Просить стягнути з відповідачки судові витрати по вказаній кримінальній справі у сумі 2100,00 грн. відповідно до квитанцій, які додані до матеріалів кримінальної справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, вказавши, що рішенням апеляційної інстанції вирок у частині стягнення витрат потерпілої на правову допомогу скасований, крім того, вона не працює, тому нічого сплатити не може.
Вислухавши позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та матеріали кримінального провадження № 115/647/13-к, судом встановлено, що 11 березня 2013 року ОСОБА_2 була засуджена за ч.1 ст125 КК України за те, що 05 грудня 2012 року близько 1 часу у приміщенні будинку АДРЕСА_1, навмисно нанесла ОСОБА_1 удари палицею, в наслідок чого останній були заподіяні легкі тілесні ушкодження. Зокрема, згідно до вироку суду, з засудженої на користь потерпілої ОСОБА_1 стягнуті витрати на оплату правової допомоги у сумі 2100,00 грн., (ар с. крим. провадж. 64). Згідно матеріалів кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_1 уклала угоду з адвокатом 11 лютого 2013 року ( ар КП 12-13). Згідно журналів судових засідань, адвокат приймала участь у судових засіданнях 11 лютого 2013 року - 15 хвилин ( ар КП 15); 18 лютого 2013 року - 5 хвилин ( ар КП 23); 22 лютого 2013 року - 14 хвилин ( ар КП 26); 1березня 2013 року - 28 хвилин; 11 березня 2013 року - 47 хвилин ( ар КП 40). Згідно до доданих квитанцій адвоката, які також знаходяться у матеріалах кримінального провадження ( ар КП 22), ОСОБА_1 сплатила за надання правової допомоги по кримінальній справі у сумі 1400 грн.; та 700 грн. ( ар КП 25). Квитанції видані 02 лютого 2013 року та 22 лютого 2013 року, саме у дні, коли проводилися судові засідання.
Ухвалою колегії судів судової палати Апеляційного суду АР Крим від 30 травня 2013 року, вирок Сакського міськрайонного суду у відношенні ОСОБА_2 у частині стягнення з останньої на користь потерпілої судових витрат за надання їй правової допомоги у сумі 210,00 грн. скасований. Апеляційний суд вважає таке стягнення безпідставним, оскільки відповідно до вимог статей 91,93 КПК України у рамках кримінального провадження у справі відшкодуванню підлягають судові витрати та оплата послуг захисника підсудного, передбачені вказаними нормами закону ( на що посилалися суди). Витрати ж, на оплату юридичних послуг адвоката, понесені потерпілим, не відносяться до судових. Це питання вирішується окремо за правилами цивільного судочинства. Про неможливість розгляду питання оплати юридичних послуг у порядку кримінального судочинства зазначено у роз'ясненнях, що містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат».
Згідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.3 ст.79 ЦПК України, до судових витрат належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Згідно до статті 12 Закону України «Про адвокатуру» від 12 грудня 1992 року, який діяв на час виникнення правовідносин, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Така угода додана до кримінального провадження.
Поняття угоди визначене у Правилах адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року, згідно до статті 4, Угода про надання правової допомоги - договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Угодою можуть передбачатися також інші умови надання юридичної допомоги. Вимоги до угоди викладені у статтях 16,17 вказаних Правил.
Виходячи з вищенаведеного, оскільки стягнення провадиться за нормами ЦПК, то оплата послуг провадиться у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Відповідно до згаданої постанови компенсація витрат, пов'язаних із правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, у цивільних і адміністративних справах не повинна перевищувати суму, яка обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи, якщо компенсація сплачується іншою особою; і не повинна перевищувати суму, яка обчислюється, виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави.
Враховуючи наведене, те, що адвокат по справі працював у судовому засіданні 109 хвилин, що є 1 година 49 хвилин; Година сплачується 40% мінімальної заробітної плати, то належить стягнути з відповідачки ( мінімальна заробітна плата становить 1144,00 грн.): 457,60 за годину праці + 358,45 грн. за 47 хвилин, всього належить стягнути з відповідача 816,05 грн.
На підставі викладеного, Закону України «Про адвокатуру», ст.84-88 ЦПК України, керуючись ст.ст. 215, 218 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у сумі 816,05 грн. ( Вісімсот шістнадцять грн. 05 коп.).
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь місцевого бюджету у сумі 229,30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим протягом 10 днів з часу отримання копії рішення суду.
Суддя Ісламгулова О. В.