Справа № 354/725/13-ц

Провадження по справі № 2/354/214/13

У х в а л а

26 липня 2013 року м.Яремче

Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Гребик Л.В., вивчивши позовну заяву В.о. Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та договору дарування , -

в с т а н о в и в :

В.о. Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся в суд з названим позовом. Прокурор просить ухвалити рішення, яким визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.2500 га в с.Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, серії ІФ №083737, виданий 03.09.2003 р. на ім'я ОСОБА_2 Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0.2500 га, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 18.12.2003 р. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.2500 га в с.Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку серія ЯГ №308473, виданий 06.07.2006 р. на ім'я ОСОБА_1

У заяві прокурор зазначає, що Івано-Франківською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері на підставі матеріалів, зібраних УДСБЕЗ УМВС в Івано-Франківській області при розгляді звернень громадян в грудні 2012 р. проведено перевірку додержання та застосування вимог земельного законодавства Поляницької сільською радою Яремчанської міської ради при розпорядженні землями запасу. Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на підставі рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003 р., яким вилучено названу земельну ділянку Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ в землі запасу Поляницької сільської ради, змінено цільове призначення і проведено землі з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови. Прокурор зазначає, що назване рішення виконавчим комітетом Поляницької сільської ради не приймалось, а земельна ділянка ОСОБА_2 не передавалась. Вироком Галицького районного суду від 20.04.2011 року встановлено, що ОСОБА_3 діючи умисно, спільно з ОСОБА_4 явно вийшов за межі наданих йому законом прав та повноважень склали та видали завідомо неправдиве рішення виконавчого комітету Яремчанської міської ради №27 від 10.07.2003 р. Рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від №27 від 10.07.2003 р., яким передано ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0.2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку не існує, оскільки у встановленому законом порядку не приймалось, а самостійно, без колегіального обговорення та голосування на засіданні виконавчого комітету Поляницької сільської ради, надруковане, підписане та завірене печаткою колишнім сільським головою ОСОБА_3, за що останнього вироком суду від 20.04.2011 р. засуджено. Отриманий в подальшому відповідачем державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.2500 га від 03.09.2003 р. є таким, що виданий з порушенням положень діючого законодавства.

Проведеною перевіркою встановлено, що порядок передачі ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0.2500 га в с.Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області для будівництва і обслуговування житлового будинку, передбачений діючим законодавством, не було дотримано.

ОСОБА_2 не зверталась до Поляницької сільської ради із заявою про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки, проект відведення земельної ділянки не виготовлявся, а рішення про його затвердження та передачу землі у власність сільською радою не приймалось.

Враховуючи відсутність проекту землеустрою, виготовленого у встановленому законом порядку та рішення Поляницької сільської ради про надання ОСОБА_2 земельної ділянки, набуття нею права власності на земельну ділянку є незаконним та підлягає визнанню недійсним. В подальшому на підставі недійсного державного акту на земельну ділянку, 18.12.2003 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування земельної ділянки площею 0.2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, що стало похідним для одержання 06.07.2006 р. ОСОБА_1 державного акта серії ЯГ №3084736. Прокурор вважає, що договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є недійсним. На даний час земельна ділянка площею 0.2500 га фактично перебуває у незаконному володінні ОСОБА_1

Позовну заяву подано без додержання вимог ст.119 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.121 Конституції України, однією із функцій прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Правила ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначають, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Відповідно до положень ст.45 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №1-1/99 від 08.04.1999 р. №3-рп/99 встановлено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурор звернувся до суду з даним позовом згідно положень ст. 45 ЦПК України як позивач, посилаючись на те, що Держсільгоспінспекція України, як центральний орган виконавчої влади, який уповноважений здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель, не має повноважень на звернення до суду з позовами про визнання недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею .

Однак, всупереч положенням ст. 45 ЦПК України в позовній заяві прокурор не виклав обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги про те, що зазначений ним орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме, щодо розпорядження землями комунальної власності , якими, як вбачається з змісту позовної заяви, в даному спорі є землі територіальної громади с. Поляниця.

Також прокурор у своїй позовній заяві не зазначив в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, не обґрунтував необхідність їх захисту, посилаючись поряд з цим на те , що спірні земельні ділянки незаконно вибули з державної власності, хоча із змісту позовної заяви вбачається , що спірні земельні ділянки належать до комунальної власності.

Крім того, прокурор в позовній заяві не виклав обставин , якими він обґрунтовує позовні вимоги до виконкому Поляницької сільської ради.

Звернувшись з позовними вимогами про визнання недійсним правочину, зокрема, договору дарування земельної ділянки, на підставі ст. 203 ЦК України, позивач не конкретизував , з яких саме підстав , передбачених вказаною статтею, він просить визнати недійсними вказані договори.

Відповідно до правил ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно положень ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Тому, враховуючи вищенаведене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для виправлення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.121 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позовну заяву В.о. Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки залишити без руху, про що повідомити прокурора і надати йому строк, який не може перевищувати п»яти днів з часу отримання копії ухвали, для виправлення недоліків позовної заяви шляхом подання належно оформленої позовної заяви.

У випадку невиправлення недоліків у встановлений судом строк заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Суддя: Л. В. Гребик