ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

06.10.08                                                                                           Справа  № 18/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді  -  О.Л. Мирутенко

суддів                           -  Г.М. Гнатюк

                                     -  Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ПП «КГМ-Рейн»

на рішення господарського  суду Закарпатської  області від 21.05.2008 року.    

у справі № 18/17

за позовом: ПП ВКФ «АКМА»

до: ПП «КГМ-Рейн»

про: стягнення 26577,85 грн.

за зустрічним позовом:  ПП «КГМ-Рейн»

до: ПП ВКФ «АКМА»

про: стягнення 6148 грн.

З участю представників :

від позивача –не з’явився.

від відповідача  –Штець В.І. –представник  (довіреність №б/н від 16.01.2008р.)

                                                                     ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.05.2008р., суддя В. Кривка, первісний позов було задоволено повністю Стягнуто з ПП „КГМ-Рейн” на користь ПП ВКФ „АКМА” суму 26 577,85 грн., а також суму 265,78 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зустрічну позовну заяву було залишено без розгляду.

          З даним рішенням не погодився відповідач за первісним позовом - ПП «КГМ-Рейн», який оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та рішення винесене з порушенням норм матеріального права.

          ПП ВКФ «АКМА»подало заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

          Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Закарпатської області від 21.05.2008р., у справі № 18/17 –частковому скасуванню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2005 року Приватним підприємством виробничо-комерційною фірма „АКМА” та Приватним підприємством „КГМ-Рейн” було укладено договір №27 від 11 березня 2005 року на транспортне обслуговування (а.с. 15-17). Відповідно до умов договору ПП ВКФ „АКМА” замовляє, ПП „КГМ-Рейн” надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міських, міжміських і міжнародних сполученнях.

11 травня 2007 року було оформлено замовлення на перевезення № 6 від 11 травня 2007 року до договору №27 від 11.03.2005 року по маршруту Італія, Торіно - Україна, Дніпропетровськ. Вантаж – обладнання металооборотне, нове, фактурною вартістю 13958 EUR. Як і обумовлено договором в замовленні визначеним місце завантаження, місце розвантаження, характер вантажу, його фактурна вартість, термін доставки вантажу, вартість послуги організації та здійснення перевезення, додаткові умови. Замовник перевезення та одержувач вантажу –ПП „ВКФ” „АКМА” (а.с. 18).

Відповідно до п. 8.1 договору за фактом виконання перевезення сторони складають та підписують Акт виконаних робіт. За фактом виконання перевезення за замовленням №6 від 11.05.2007 року до договору №27 від 11.03.2005 року сторонами було складено Акт №0000139 здачі-прийняття робіт (надання послуг), з особливою думкою представника вантажоотримувача, заступника директора ПП „ВКФ” „АКМА” Зелінського С.Б. (а.с. 19).

При прийнятті вантажу на борту автомобіля на території митного терміналу ВАТ „Автопорт південний”, м. Дніпропетровськ, в присутності експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати Татарчук І.Н., представника ПП „ВКФ” „АКМА” Зелінського С.Б., представника перевізника водія Мандрик Ю.Ю., було виявлено пошкодження вантажу.

Пошкоджений вантаж – станки металообробні DS60 HP та  DS60 HV, нові. Фактурна вартість –13958,00 EUR, вказана в п.4 Замовлення на перевезення №6 від 11.05.2007 року відповідно до інвойс №000250 від 15.05.2007 року, контракт №05 від 16.01.2007 року.

01.06.2007 року комісією в складі представників приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „АКМА” – замовника перевезення та вантажоотримувача, представника перевізника вантажу ПП „КГМ–Рейн” водія Мандрик Ю.Ю. було складено акт про те, що при здачі вантажу перевізником вантажоотримувачу було виявлено пошкодження вантажу та викладено опис таких пошкоджень (а.с. 21).

При зовнішньому огляді вантажу було виявлено пошкодження наступного характеру: на верстаті  DS60 HP: порушено пакування на пульті керування та на самому верстаті; частково розбито піддон в місці кріплення пульта керування; пульт керування не закріплений, кріплення зірвано, пульт керування розбито; глибока вм’ятина на передній стінці основи; тріщина в лівому куті основи. На верстаті DS60 HV: порушено пакування на пульті керування і на самому верстаті; частково розбито піддон в місці кріплення пульта керування; пульт керування розбито; пульт управління не закріплений, кріплення зірвано, розбиті обидві педалі керування.

Характер пошкоджень також підтверджено висновком експерта №ГИ – 28 від 05.06.2007 року (а.с. 20).

Відповідачу були направлені позивачем документи згідно опису, що свідчили про завдані пошкодження вантажу. Про отримання 06.08.2007 року уповноваженим представником ПП „КГМ –Рейн” кореспонденції свідчить заказне повідомлення №39766/з (а.с. 26).

Як вбачається з п.2.2.5 Договору сторони обумовили, що перевізник зобов’язується доставити вантаж у відповідності з поданим „Замовленням на перевезення” в пункт призначення у належний термін і здати його вантажоотримувачу. Відповідно до п.16 Замовлення на перевезення №6 від 11.05.2007 року перевізник зобов’язаний прийняти вантаж до перевезення належним чином, забезпечити контроль кріплення вантажу на автомобілі, щоб запобігти пошкодження вантажу при транспортуванні. Вантаж має бути розміщений на транспортному засобі таким чином, щоб запобігти пошкодження вантажу при транспортуванні. Згідно п.6.5 Договору Перевізник несе відповідальність за цілісність вантажу відповідно до Конвенції про Договір міжнародного перевезення вантажів 1956 року, Статуту автомобільного транспорту України. У випадку пошкодження або втрати вантажу перевізником, замовник пред’являє всі претензії у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.6.1 договору сторона, яка порушила зобов’язання по цьому договору, повинна негайно усунути такі порушення і повідомити про це іншу сторону. Однак відповідачем не було вжито заходів щодо врегулювання спору та відшкодування завданих збитків, хоча про факт їх заподіяння було відомо одразу після виконання за договором перевезення та повторного повідомлення у серпні 2007 року.

Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за пошкодження прийнятих до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею17 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 року (Закон України „Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів” від 01.08.2006 року) передбачено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки.

Відповідно до ст.23 Конвенції якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов’язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його до перевезення.

Відповідно до ст. 925 ЦК України до пред’явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, є обов’язковим пред’явленням йому претензії в порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п.7.2. договору кожен випадок збитку, за який інша сторона вимагає компенсації, повинен бути документально підтверджений. До претензії додається рахунок і відповідні документи. Сторони зобов’язані розглянути заявлену претензію і надати відповідь у строки, визначені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 06 листопада 2007 року на адресу ПП „КГМ-Рейн”, в порядку, визначеному ст. 6 ГПК України, цінним листом з описом було направлено претензію з вимогою задоволення його вимог. Також претензією було заявлено про намір скористатись правом згідно п.1 ст.27 Конвенції вимагати сплати відсотків на компенсацію, що підлягає сплаті. Такі відсотки, обраховані із розрахунку п’яти відсотків річних, накопичуються з дня надсилання перевізнику письмової претензії (а.с. 10-14). Проте така претензія відповідачем була залишена без належного реагування.

В розрахунок збитків, завданих пошкодженням вантажу, ПП ВКФ „АКМА” включила :

-          вартість придбаних частин для пошкодженого обладнання;

-          сплачені суми митних зборів та митно-брокерських послуг під час проходження митного контролю придбаними запчастинами;

        - витрати на заробітну плату  працівників за період виконання робіт з заміни пошкоджених запасних частин та виконання пусконалагоджувальних робіт,

- ПДВ на збитки.

Понесені витрати позивач визначив в сумі 26 339 грн. 71 коп. та підтвердив долученими до матеріалів доказами.

Згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма матеріального права не передбачає віднесення до складу збитків податку на додану вартість, самостійно нараховану собі позивачем, а тому апеляційний суд не погоджується з думкою суду першої інстанції та приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині ПДВ слід відмовити за безпідставністю.

Також апеляційний суд визнає неправомірним стягнення з відповідача п’яти відсотків річних, нарахованих на збитки, оскільки в тексті договору №27 від 11 березня 2005 року на транспортне обслуговування прямо не передбачалась така штрафна санкція, а ст..27 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 року передбачає лише право вантажоотримувача вимагати сплати таких відсотків, а не обов’язок перевізника його сплачувати. Невірним є застосування місцевим господарським судом ст..625 ЦК України до спірних правовідносин, так як договір перевезення за своєю правовою суттю не передбачає виконання грошового зобов’язання з боку його виконавця –перевізника.

За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку, що в стягненні п’яти відсотків річних, нарахованих на збитки, позивачу слід відмовити за безпідставністю. В іншій частині позовних вимог збитки є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають до задоволення.

  Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції неодноразово витребовувалось у ПП „КГМ-Рейн”   додаткове нормативне обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог з доданням підтверджуючих документів, проте вимоги конкретизовано не було, належних доказів в підтвердження понесених збитків не надано, в тому числі доказів щодо досудового врегулювання спору.

       Дані обставини місцевим господарським судом були розцінені як неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору. За таких обставин справи апеляційний суд визнав правомірним  залишення зустрічного позову без розгляду, в порядку п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 21.05.2008р. по справі №18/17 винесене частково з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню в частині стягнення ПДВ та 5% річних, нарахованих на збитки. Апеляційний суд постановляє в цій частині нове рішення, яким відмовляє ПП ВКФ „АКМА” в задоволенні вказаних позовних вимог за безпідставністю.

В іншій частині рішення господарського суду Закарпатської області від 21.05.2008р. по справі №18/17 слід залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу ПП «КГМ-Рейн»задовольнити частково.

Рішення господарського  суду Закарпатської області від 21.05.2008 року –скасувати в частині стягнення ПДВ, нарахованого на збитки та 5% річних. Відмовити ПП ВКФ „АКМА” в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Викласти п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції : стягнути з ПП „КГМ-Рейн” на користь ПП ВКФ „АКМА” 21949, 76 грн. збитків та 219,5 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення господарського  суду Закарпатської області від 21.05.2008р. по даній справі залишити  без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий - суддя                                                                    О.Л. Мирутенко

Судді                                                                                              Г.М. Гнатюк

         Н.М. Кравчук