Справа № 2-1074/12

Провадження № 22ц/782/2279/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі

головуючого - судді Авалян Н.М.

суддів - Максюти І.О., Туренка С.І.,

при секретарі - Аліханян Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 28 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області про визнання недійсними прилюдних торгів та зобов'язання вчинити певні дії; за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» про визнання права власності на квартиру , -

ВСТАНОВИЛА :

Судом в одне провадження були об'єднані дві цивільні справи за позовом ОСОБА_1 та за позовом ОСОБА_3

В обґрунтування позову, з яким позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 23 січня 2012 року, зазначено, що в листопаді 2011 року були проведені прилюдні торги, на яких була продана квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 Він є співвласником вказаної квартири, яка була придбана в період шлюбу з ОСОБА_6, про що відповідачу було відомо, оскільки позивач звертався до відповідача з заявою про виключення квартири з акту опису та арешту майна. Позивач вважає, що передавши квартиру на реалізацію, відповідач порушив його право власності, оскільки він не поручався за борги ОСОБА_6 Крім того, торги були проведені з порушенням норм діючого законодавства. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати публічні торги недійсними та зобов'язати відповідача здійснити виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_6 на користь ВАТ КБ «Надра» відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування позову, з яким позивач ОСОБА_3 звернувся до суду 03 липня 2012 року зазначено, що 02 листопада 2011 року він придбав на прилюдних торгах квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та отримав свідоцтво про право власності на вказану квартиру. Однак, в КП «Свердлвоське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» йому було відмовлено в реєстрації права власності на квартиру з огляду на те, що площа квартири, вказана в технічному паспорту не співпадає з фактичною площею. Посилаючись на вказані обставини, просив визнати за ним право власності на квартиру із зазначенням її фактичних технічних характеристик.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 28 березня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено за необґрунтованістю. Позов ОСОБА_3 задоволено та визнано за ним право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 29,6 кв.м, житловою площею 20 кв.м.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суду першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'яязковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають з встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам у повному обсязі не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 02 листопада 2011 року ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого державним виконавцем нерухомого майна, що є предметом іпотеки, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_6, з якою позивач ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з 1979 року.

Переможцем торгу був визначений ОСОБА_3, якому приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу ОСОБА_7 26 листопада 2011 року було видане свідоцтво про право власності на вказану квартиру (зареєстроване в реєстрі за №2844).

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не вправі оскаржувати дії державного виконавця, оскільки він не є стороною виконавчого провадження, а також з того, що в судовому засіданні не було встановлено фактів порушень державним виконавцем законодавства по реалізації не прилюдних торгах квартири.

З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають нормам матеріального та процесуального права. Крім того, є непослідовними та суперечливими з огляду на те, що суд не праві був надавати оцінку діям державного виконавця, якщо дійшов висновку про те, що позивач не має права вимоги до вказаного відповідача.

Крім того, при вирішенні справи за вказаним позовом суд не визначився з характером спірних правовідносин та не надав їм належної правової оцінки, а також не врахував правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 24 жовтня 2012 року (справа №6-116цс12), яка полягає в наступному.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пп. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року № 152/361, ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Згідно з чинним законодавством дії або бездіяльність державного виконавця (державної виконавчої служби або її посадових осіб) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому ст.383 ЦПК України шляхом подання відповідної скарги, або у порядку адміністративного судочинства шляхом пред'явлення адміністративного позову відповідно до п.5 ч.1 ст.18, ст.181 КАС України.

За таких обставин судом першої інстанції помилково було відкрите провадження в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача Відділ державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області здійснити виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_6 на користь ВАТ КБ «Надра» відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що у зв'язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм процесуального права рішення суду першої інстанції в зазначеній частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки в такому порядку справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В частині позовних вимог про визнання прилюдних торгів недійсними суд першої інстанції неправильно визначився із суб'єктним складом правовідносин, які склались між сторонами та не звернув уваги на те, що позов пред'явлений до неналежного відповідача.

Згідно зі ст.ст.11,119 ЦПК України підстави та предмет позову визначає позивач, які відповідно до ст. ст. 31, 215 ЦПК України суд не може змінити без згоди позивача.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.

З огляду на те, що Відділ державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області не є учасником правочину купівлі-продажу квартири, його не можна вважати належним відповідачем у справі за вказаною вимогою.

Таким чином, виходячи з обставин справи та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, без залучення до участі у справі належних відповідачів суд першої інстанції не вправі був робити висновки щодо обґрунтованості позовних вимог.

У відповідності до п.2,п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити рішення.

Згідно з ч. 1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що у зв'язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм матеріального і процесуального права рішення суду першої інстанції в зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з зазначених вище підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову з зазначених підстав, колегія суддів не дає оцінки обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1, враховуючи, що це може бути зроблено під час розгляду справи з належними відповідачами, оскільки у зв'язку зі скасуванням рішення з вказаних підстав позивач не позбавлений права повторного звернення до суду з вказаним позовом до належних відповідачів.

Задольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог з нормативної точки зору та їх доведеності в суді належними доказами.

Проте, такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки він не відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу за позовом до відповідача ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС», суд першої інстанції не звернув увагу на підстави позову, а також не визначився із суб'єктним складом правовідношення власності.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що КП «Свердловське бюро технічної інвентаризації» відмовило йому в реєстрації права власності придбаної на прилюдних торгах квартири у зв'язку з протиріччями у технічній документації.

За таких обставин ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» є неналежним відповідачем у справі за заявленими та підтриманими позивачем в судовому засіданні вимогами.

Суд на зазначене уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з зазначених вище підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 з зазначених підстав, колегія суддів не дає оцінки обґрунтованості позовних вимог, оскільки це може бути зроблено під час розгляду справи з належними відповідачами.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позовів не підлягають відшкодуванню понесені позивачами судові витрати згідно з вимогами ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 313-317, 319, 323-325, 327 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 28 березня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області про визнання недійсними прилюдних торгів.

Закрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» про визнання права власності на квартиру.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді: