Судове рішення #3123188

                                                                                           Справа № 2-357/2008 р.                          

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


20.10.2008р.   Заводський райсуд м.Запоріжжя  в складі

судді:                     Марченко Н.В.

при секретарі:      Фурдак В. И.

Розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за    позовом ОСОБА_1  , що діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2   ІНФОРМАЦІЯ_1  до ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” , Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області про забов*язання реєстрації.


УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернулись до суду з позовом до ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” , Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області про забов*язання реєстрації . В позові вона указала , що вона мешкає за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ця кімната у гуртожитку, який знаходиться на балансі у відповідача. Сім'я   батька позивачки була поселена у кімнату на підставі рішення адміністрації ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» від 07.08. ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак у лютому 2006 року позивачка знялась з реєстрації  з кімнаті в зв'язку з навчанням, а у травні 2006 року знов стала на реєстрацію за цією адресою. Коли позивачка  реєструвалась у квартирі  у травні 2006 року, то їй зробили строкову реєстрацію  - до 31.12.2006 року. Однак заяву про те що позивачці необхідно зареєструватися на строк до 31.12.2006 року вона не писала, а писала заяву про те, що вона буде  постійно проживати за цією адресою. Тобто відповідачем було порушено її  право на постійне проживання за адресою м. Запоріжжя, АДРЕСА_1 .

08 червня 2007 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про те щоб її зареєстрували постійно за вищезазначеною  адресою. Однак в цьому їй було відмовлено, (лист від 0.07.2007 р.). 15 червня 2007 року у позивачки народилася дитина ОСОБА_2    У липні 2007 року позивачка  знов звернулась до відповідача з проханням зареєструвати дитину за місцем її проживання. Однак ніякої відповіді вона  не отримала. Позивачка просить забов*язати відповідачів зареєструвати її та її дитину за адресою м. Запоріжжя , АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлений позов, суду пояснила , що ця кімната в гуртожитку була отримана її батьком , що був робітником заводу. Після його смерті в квартирі продовжували проживати позивачка та її мати. Потім позивачка в лютому 2006 року знялась з реєстрації та в травні 2006 року їй зробили строкову реєстрацію до 31.12.06. Строк реєстрації сплинув і тепер позивачка разом з дитиною не може зареєструватись в гуртожитку.

Представник відповідача ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” позов не визнав, суду пояснив , що спірна кімната в гуртожитку була надана батьку позивачки в 2001 році як працівнику заводу. В кімнаті також були зареєстровані позивачка та мати позивачки. В лютому 2006 року позивачка знялась з реєстрації та в травні 2006 року їй ВАТ „ЗСПЗ” надало можливість тимчасового проживання в гуртожитку та зробили строкову реєстрацію до 31.12.06. В теперішній час  ні позивачка ні її мати , що проживає в кімнаті не працюють на заводі, позивачка не є членом сім*ї особи якій було надано цю кімнату – її батька, оскільки перебуває в шлюбі та має свою сім*ю. Таким чином вона не має законних підстав для проживання в гуртожитку і тому відповідач відмовляє їй у реєстрації за данною адресою.

Представник Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області в судове засідання не з*яився , надіслав до суду лист в якому просить розглянути позов без їх участі.

Вислухавши сторони ,  дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким , що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до відповіді ЗМБТІ, та підтвердження права власності на будівлю, передану до статутного фонду ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” виданого Фондом державного майна України гуртожиток за адресою м. Запоріжжя, АДРЕСА_1  належить  ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” . 1.10.01 робітнику підприємства ОСОБА_3  та членам його сім*ї було надано кімнату у цьому гуртожитку, що підтверджено договором (а.с.5). В кімнаті також були зареєстровані позивачка та мати позивачки. В лютому 2006 року позивачка знялась з реєстрації , а в травні 2006 року їй ВАТ „ЗСПЗ”  знову надало можливість тимчасового проживання в гуртожитку та зробили строкову реєстрацію до 31.12.06, що не суперечить положенням ст. 818 ЦПК України. Згідно ст. 118 ч. ч.2. 3 тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом, та  повинні звільнити житло після спливу узгодженого строку проживання.  Згідно ст. 3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” реєстрацією є  внесення відомостей до паспортного документу про місце проживання  та перебування. В теперішній час позивачка не працює на заводі, не є членом сім*ї особи, якій було надано цю кімнату – її батька, оскільки перебуває в шлюбі , що підтверджено копією паспорта та не оспорюється самою позивачкою, та має свою сім*ю. Таким чином, судом встановлено що  вона не має законних підстав для проживання в гуртожитку і тому відмова у реєстрації, є законною , оскільки позивачкою не доведено правомірність проживання у вищезазначеній кімнату гуртожитку.

Керуючись ст..ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України , ст. ст. 817 ч. 1, 818  ЦК України, ст. 127 ЖК України, суд .

ВИРІШИВ

    У задоволенні позову ОСОБА_1  , що діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2   ІНФОРМАЦІЯ_1  до ВАТ „Запорізький сталепрокатний завод” , Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області про забов*язання реєстрації відмовити.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   


Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація