Справа№ 2-1216/07
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі головуючого - судді Болибок Є.А.
при секретарі Полонській О.С.
за участю представника позивача Калініченка О.В.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит») в особі керуючого філією «Слобожанське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення суми заборгованості за кредитним договором №М-212-06-ФО від 03.07.2006 року у сумі 24727, 38 грн. У позовній заяві позивач вказав, що 03.09.2006 року підписав з Банком "Фінанси та Кредит", ТОВ у особі філії Банку "Фінанси та Кредит" у Харківській області Кредитний договір №М-212-06-ФО про видачу кредиту у розмірі 19000, 00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 25%, строком повернення до 03.08.2007 року, що підтверджується заявою на видачу готівки №1 від 03.08.2006 р. За період з серпня 2006 року по квітень 2007 року Позичальником сплачена кредитна заборгованість у розмірі 4323, 60 грн. Станом на 10 травня 2007 року заборгованості по кредиту складає 14676, 74 грн. За період з серпня 2006 року по квітень 2007 року (включно) нараховані проценти за користування кредитними коштами у розмірі 2923, 22 грн. Позичальник сплатив 1394, 74 грн. Сума заборгованості за процентами дорівнює 1528, 48 грн. Станом на 10 травня 2007 року нараховано пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 7277, 58 грн., та пеню за прострочення сплати процентів у сумі 1244, 58 грн. Загальна сума заборгованості станом на 10 травня 2007 року складає 24727, 38 грн. На неодноразові вимоги Банку сплатити утворену заборгованість Позичальник не реагує, на телефонні дзвінки не відповідає.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у справі є відповідна розписка, і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Представнику позивача роз'яснені наслідки відповідних процесуальних дій.
Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно кредитного договору №М-212-06-ФО від 03.08.2006 року ОСОБА_2., був виданий кредит в сумі 19000, 00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 25% річних, строком повернення до 03.08.2007 року.
Між сторонами було встановлено графік повернення коштів за кредитною угодою №М-212-06-ФО від 03.08.2006 року.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідачам було запропоновано подати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються. У встановлений судом строк відповідачі не подали заперечення проти позову.
Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про розірвання кредитного договору та стягнення суми заборгованості за кредитним договором №М-212-06-ФО від 03.08.2006 року, з наступних мотивів.
За весь час користуванням кредитом ОСОБА_1 постійно порушував графік повернення коштів, що підтверджується розрахунком суми станом на 10.05.2007 р. внаслідок чого на 10.05.2007 року існує заборгованість, яка складається з процентів за користування кредитом у сумі 1528, 48 грн., суми основного кредиту у розмірі 14676, 74 грн., пені за графік погашення кредиту у розмірі 7277, 58 грн, пені за прострочку сплати процентів, що складає 1244, 58 грн, а всього 24767, 38 грн.
Суд застосовує наступні нормативно-правові акти.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Згідно ч.2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути
позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець
має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та
сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
На підставі ст.ст. 526, 527 ч.1, 530 ч.1, ст. 536, ч.1-2, 610, 625 ч.2, 651 ч.2, 1048, 1049 ч.1, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 223, 224-226, 233 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити повністю.
Розірвати кредитний договір №М-212-06-ФО від 03.07.2006 року між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму заборгованості за кредитним договором №М-212-06-ФО від 03.08.2006 року:
· суму основної заборгованості у розмірі 14676, 74 гривень (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 74 коп.);
· заборгованість по процентах у розмірі 1528, 48 гривень (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім гривень 48 коп.);
пеню за графік погашення кредиту у розмірі 7277, 58 гривень (сім тисяч двісті сімдесят сім гривень 58 коп.);
- пеню за прострочку сплати процентів у розмірі 1244, 58 гривень (одна тисяча сорок чотири гривень 58 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» витрати по сплаті судового збору в розмірі 247, 27 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.