1-12/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

21 травня  2007 року                                                                                                            м.  Рівне

Військовий місцевий суд Рівненського  гарнізону у відкритому судовому засіданні  в

приміщенні суду у складі:

головуючого - підполковника юстиції Міліщука С. Л.,

при секретареві - Паршутич С. Л.,  та судовому розпоряднику Дякон Т.О.,

за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Рівненського

гарнізону - капітана юстиції Штогуна О.С. ,  підсудного ОСОБА_1.  та його захисника - ОСОБА_2,  розглядаючи кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини 9971,  сержанта військової служби за контрактом,

ОСОБА_1 народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Любиковичі,

Сарненського району,  Рівненської області,  українця,       громадянина  України,    з   середньо-

спеціальною освітою,  одруженого,  маючого  на утриманні      неповнолітню      дитину,       раніше

несудимого,  на військовій службі за контрактом з травня    2001    року,     інспектора    прикордонної

служби    прикордонної    застави     „Переброди",  прикордонної комендатури „Дубровиця" Луцького прикордонного загону,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину передбаченого ч.1  ст.  366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1  звинувачується в тому,  що він,  будучи службовою особою - молодшим інспектором прикордонної служби прикордонної застави „Переброди" Дубровицької комендатури Луцького прикордонного загону,  з метою штучного нарощування показників у роботі,  в приміщенні відділення прикордонного контролю "Удрицьк" в період з січня по березень 2006 року склав завідомо неправдиві документи - протокол про адміністративне затримання ОСОБА_3.  від 21 січня 2006 року; протокол про адміністративне затримання ОСОБА_4 від 29 січня 2006 року; протокол про адміністративне затримання ОСОБА_5  від 16 березня 2006 року; протокол про адміністративне правопорушення серії 1 № 002055 відносно ОСОБА_4 від 29 січня 2006 року; протокол про адміністративне правопорушення серії 1 № 002062 відносно ОСОБА_5  від 16 березня 2006 року,  після чого в ті ж дні передав їх начальнику прикордонної застави «Переброди» капітану ОСОБА_6.,  яким на їх підставі були складені постанови про притягнення вказаних осіб до адміністративної відповідальності.

Вищезазначені дії ОСОБА_1.  органами досудового слідства були кваліфіковані за ч. 1  ст.  366 КК України.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю,  і,  підтвердивши вищенаведене пояснив,  що дійсно в період з січня по

березень 2006 року він дійсно склав 5 вищезазначених неправдивих документів,  щоб таким чином покращити свої показники в роботі. Реально ніхто з осіб відносно яких були складені завідомо неправдиві протоколи про адміністративне затримання та про адміністративне правопорушення,  не затримувались.

У зв'язку з тим,  що покази підсудного повністю узгоджуються з доказами стосовно фактичних обставин справи,  які були зібрані в ході досудового слідства,  і які ні ким з учасників судового розгляду не оспорювались,  а також враховуючи клопотання останніх,  відповідно до ч.3  ст.  299 КПК України,  дослідження доказів в судовому засіданні було обмежено допитом підсудного та дослідженням документів,  які характеризують його особу.

До закінчення судового слідства захисник ОСОБА_2. заявив клопотання про звільнення підсудного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у відповідності до  ст.  48 КК України,  і закриття кримінальної справи відносно останнього на підставі ч.1  ст. 7 КПК України,  так як на його,  захисника,  думку ОСОБА_1.,  на момент розгляду справі в суді перестав бути суспільно небезпечною особою,  оскільки до кримінальної відповідальності притягується вперше,  злочин вчинений ним є злочином невеликої тяжкості,  з моменту його вчинення пройшов тривалий час -більше одного року,  протиправне діяння скоїв лише з мотивів хибно зрозумілих інтересів служби,  щиро розкаявся у скоєному,  характеризується по службі,  як до вчинення злочину так і після,  виключно з позитивної сторони,  має на своєму утриманні малолітню дитину.

Дане клопотання захисника підтримав і підсудний ОСОБА_1.,  який не заперечував проти закриття кримінальної справи відносно нього з нереабілітуючих підстав.

Державний обвинувач не заперечував проти задоволення клопотання захисника,  оскільки на його думку,  ОСОБА_1. дійсно,  на момент розгляду справи в суді,  в наслідок зміни обстановки перестав бути суспільно небезпечною особою.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи,  в ході досудового слідства зібрано достатньо доказів,  які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  366 КК України.

Згідно  ст.  12 КК України злочин,  передбачений ч.1  ст.  366 КК України - є злочином невеликої тяжкості.

У відповідності до  ст.  48 КК України,  особа,  яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості,  може бути звільнено від кримінальної відповідальності,  якщо буде визнано,  що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та прийнявши до уваги всі обставини справи і дані про особу підсудного,  військовий місцевий суд приходить до висновку,  що оскільки ОСОБА_1. до кримінальної відповідальності притягується вперше,  злочин вчинений ним є злочином невеликої тяжкості,  з моменту його вчинення пройшов тривалий час - більше одного року,  протиправне діяння скоїв лише з мотивів хибно зрозумілих інтересів служби,  щиро розкаявся у скоєному,  характеризується по службі,  як до вчинення злочину так і після,  виключно з позитивної сторони,  має на своєму утриманні малолітню дитину,  а тому його слід визнати особою,  яка на час розгляду справи в суд в наслідок зміни обстановки перестала бути суспільно небезпечною,  і в зв'язку з цим суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисника та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у відповідності до  ст.  48 КК України а кримінальну справу відносно нього закрити на підставі ч. 1  ст.  7 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст.  7,  282 КПК України,  військовий місцевий суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника - задовольнити.

ОСОБА_1,  який обвинувачується органами досудового слідства у скоєнні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  366 КК України,  на підставі  ст.  48 того ж Кодексу звільнити від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки,  а кримінальну справу відносно останнього закрити на підставі ч. 1  ст.  7 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1.  - підписку про невиїзд - відмінити.

Речові докази по даній кримінальній справі згідно переліку,  зазначеному у постанові слідчого (а.с.  79),  які зберігаються у справі,  після набрання постановою законної сили - зберігати у справі.

Апеляція на дану постанову може бути подана до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом семи діб з дня її винесення.