Справа № 2- 543/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 30 липня  2008 року     Садгірський районний суд м. Чернівці

         в складі:               головуючого судді : Проскурняка І.Г.

  при секретарі      : Богонос Г.Й.    

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок і поділ його в натурі.

ВСТАНОВИВ :

               ОСОБА_1  звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому вказує, що  11 березня 1949 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3.

               Рішенням виконкому Чернівецької міськради за №156-8 від 20.04.1956 року ОСОБА_3, як главі  сім»ї була відведена земельна ділянка, розміром 0.06 га під індивідуальне житлове будівництво по АДРЕСА_1 ( на сьогодні АДРЕСА_2).

                У цьому ж розі позивач з чоловіком побудували маломірний однокімнатний житловий будинок, користувачем якого на підставі договору від 11 червня 1956 року про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва будинку. В березні 1958 році позивач і ОСОБА_3прописалися у новозбудованому будинку, в ньому  і проживає на даний час.

                 В липні 1988 року  позивач з ОСОБА_3 розірвали шлюб і  ОСОБА_3перейшов проживати до іншої жінки АДРЕСА_3  і там зареєструвався.

                 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3помер. Після його смерті залишилася спадщина, яка складається із 1-2 частини житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2. Інша  1-2 частина вказаного будинку належить позивачу, як одному з подружжя, оскільки будинок був побудований нею і покійним ОСОБА_3 за час їх шлюбу.

                 Спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом є донька  племінниці ОСОБА_2, яка фактично прийняла спадщину, бо у спадковому будинку проживала на час відкриття спадщини, отримала ощадну книжку покійного ОСОБА_3, здійснювала господарську діяльність по утриманню будинку та вчинила інші дії, що свідчать про прийняття спадщини, чого позивач не заперечує.

             Таким чином, житловий будинок АДРЕСА_2 на даний час є позивача та відповідача спільною власністю і в ньому  позивач одноосібно користується коридором 1-1 пл.4.80 кв.м, житловою кімнатою 1-2 пл.18.40 кв.м та кухнею  пл..12.70 кв.м, а ОСОБА_4 користується кухнею 1-3 пл.5.10 кв.м, кімнатою 1-4 пл.10.70 кв.м та сараєм літ.Б. Колодязь, погріб, огорожа та вбиральня  знаходяться у  спільному користуванні. Належні позивачу приміщення складають 62-100 часток від усього будинку вартістю 16654 грн., а належна ОСОБА_2 частка складає 38-100, вартістю 10333 грн.

          Нерівність часток пояснюється тим, що житлову кімнату 1-4 та кухню 1-3 позивач добудувала після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 і ці приміщення не були спільним майном подружжя. З цих причин позивач ставить питання про поділ спільної власності, виходячи із фактичного  користування і в тих частках, якими вони володіють, а також бажає розпорядитись  своєю власністю і укласти договір довічного утримання з онуком своєї племінниці, однак на сьогоднішній день житловий будинок зареєстрований за ОСОБА_3.

           У зв'язку з наведеним позивач ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

            У судове засідання  відповідачка ОСОБА_2 не з»явилась, хоча належним чином була повідомлена про день годину розгляду справи, а саме оголошенням в газету » Буковина». Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

        Матеріалами справи встановлено, що згідно довідки із ЧКОБЕІ від 24.06.2008року, власником будинку  АДРЕСА_2 являється  ОСОБА_3, на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку(а.с.6). На підставі  рішення  виконкому Чернівецької міської ради від 30.04.1956 року за №156-8 ОСОБА_3 відведена земельна ділянка під індивідуальне житлове будівництво, розміром 0,06 га (а.с.9). Згідно заповіту від 24.06.1996 року ОСОБА_3 заповідав своє майно ОСОБА_2(а.с.12) Із довідка РАЦСу від01.07.2008 року вбачається, що ОСОБА_3помер  ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.14) Із довідки ЖРЕП №15 м.Чернівці вбачається, що чоловік позивача- ОСОБА_3дійсно був прописаний за адресою АДРЕСА_2 з 03.03.1958 року, а 24.10.1989року був прописаний за адресою АДРЕСА_3 (а.с.16)

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню, так як це не суперечить закону та не порушує нічиїх прав чи інтересів.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60,70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 22,28 Кодексу про шлюб та сім»ю України ( в редакції 1992 року) ст.ст. 534,549 ЦК України ( в редакції 1963 року) ст.ст.11,16,367 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

         Позовну заяву ОСОБА_1  задовольнити.

        Визнати право спільної сумісної власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2  за ОСОБА_1, як на частку одного із подружжя і за ОСОБА_2 як на частку в порядку спадкування.

        Поділити вказаний будинок між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 виділити в натурі:

-    ОСОБА_1: коридор 1-1 пл.4.80 кв.м, житлову кімнату 1-2 пл.18.40 кв.м та кухню 1-5 пл.12.70 кв.м у житловому будинку літ.А АДРЕСА_2 та по 1-2 належних до будинку колодязя, погріба, огорожі та вбиральні, що складає 62-100 частки від усього будинковолодіння і визнати за ОСОБА_1 власності на цю частину.

-    ОСОБА_2: кухню 1-3 пл.5.10 кв.м, кімнату 1-4 пл.10.70 кв.м у житловому будинку літ.А, сарай літ.Б та по 1-2 належних до будинку колодязя, погріба, огорожі та вбиральні, які знаходяться по АДРЕСА_2 і складають 38-100 часток від усього будинковолодіння і визнати за нею право власності на цю частину.         

           Рішення може бути оскаржене в  апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд м.Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                  Суддя                                                          Проскурняк І.Г.