Справа № 2-214/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2008 року                      Садгірський районний суд міста Чернівці в складі:

                                                                 головуючого судді: Проскурняка І.Г.

                  при секретарі:   Богонос Г.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи втративши право користування житловим приміщенням, - 

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказує, що він являється основним квартиронаймачем квартири за адресою АДРЕСА_1. 

В будинку був зареєстрований та проживав його бувший зять ОСОБА_2. Однак, його дочка ОСОБА_3  припинила подружні стосунки з відповідачем по справі та після цього відповідач зібрав свої речі та покинув будинок, в якому не проживає з  2003 року. Цей факт підтверджується актом  ЖРЕП №15. 8 листопада  2000 року його донька розірвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2. Таким чином, ОСОБА_2 не проживає в даному будинку більше 6-ти місяців без поважних причин і тому на підставі ст.. 71 Житлового кодексу, може бути визнаним втративши право користування житловим приміщенням.  

На підставі вищенаведеного  просить позов задовольнити і постановити рішення, яким  визнати відповідача таким, що  втратив  право користуватися житловою площею.

У судовому засіданні позивач  підтримав свої позовні вимоги та дав пояснення аналогічні заяві. Тому просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. 

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 5 років назад його колишня дружина, ОСОБА_3 повернулася з-за кордону, додому разом зі своїм співмешканцем та проживала разом з ним АДРЕСА_1. В зв»язку з цим він зібрав свої особисті речі, телевізор та інше та пішов жити до своїх батьків. Після цього позивач поміняв замок від вхідних дверей, та ключ від дверей йому не дав. Він приходив до позивача, але не міг зайти до квартири, так, як у нього не було ключів від неї. На сьогоднішній день у нього є інша дружина та діти.      

 Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що відповідач ОСОБА_2. був зятем позивача, але з 2000 року він не проживає в АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що  відповідач ОСОБА_2. дійсно був зятем позивача, але з 2000 року він не проживає в АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що її дідусь дійсно поміняв замок від вхідних дверей та дав їй один ключ від них, про те, що у неї є ключ від вхідних дверей знав її батько.

           Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

            Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 згідно довідки КЖРЕП-15, ордеру НОМЕР_1 виданого на ім.»я позивача Виконавчим комітетом Чернівецької Ради Депутатів трудящих від 11 травня 1970 року   (а.с. 5,8).

           Згідно довідки ЖРЕП-15 в  даній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2   (а.с. 8).

            Із свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що шлюб між дочкою позивача ОСОБА_3. та відповідачем по справі ОСОБА_2.  розірвано 8 липня 2000 року, актовий запис № 1284  (а.с.6).

            З 2000 року   відповідач - ОСОБА_2 не проживає в квартирі по АДРЕСА_1, що підтверджується актом, виданим КЖРЕП № 15 (а.с.7 ).

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5    дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Відповідно до ст..71 ЖК України визначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення  протягом  шести місяців.

 Статтею 72 ЖК України, передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 12.04.1985 року «Про  деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» «В справах про визнання особи, яка втратила право користуватися житловим приміщенням, в разі поважності причин відсутності відповідача (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки членів сім»ї) суд може продовжити пропущений строк». Враховуючи обставини справи, те що відповідач міг скористатися  ключами від даної квартири, які знаходилися у його дочки,  про що він знав, але він ними не скористався. Також суд враховує ту обставину, що у відповідача на даний час є інша сім»я: дружина та діти.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2не проживає по АДРЕСА_1 більше шести місяців. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 213 - 215, 218, 224-228 ЦПК України  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 -  задовольнити.

Визнати ОСОБА_2  таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1. 

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий суддя                                                            І.Г. Проскурняк