Справа № 435/2923/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
26 липня 2013 року м.Луганськ
Жовтневий районний суд м.Луганська у складі:
головуючого - судді Селинного М.С.
при секретарі - Савенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2013 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що 28 грудня 2012 року, на перехресті вулиць М.Раскової та Градусова в м.Луганську, з вини ОСОБА_2 сталася ДТП за участю автомобіля марки «RENAULT LOGAN», державний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача та належного позивачеві автомобіля марки «DAEWOO MATIZ MX 93», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4.
Представник позивача вказує, що внаслідок зазначеної ДТП, належний ОСОБА_1 автомобіль марки «DAEWOO MATIZ MX 93», державний номер НОМЕР_2 зазнав чисельних механічних пошкоджень, що спричинило позивачеві майнової шкоди.
Спричинені ДТП матеріальні збитки були частково відшкодовані страховиком в сумі 15376,65 гривень.
Разом з тим, залишилися незадоволеними витрати за проведення експертизи по визначенню розміру завданої шкоди власнику транспортного засобу в сумі 200 гривень та сума франшизи, розмір якої, відповідно до договору страхування складає 1060,35 гривень. Також, механічні пошкодження автомобіля позивача призвели до матеріальних збитків в сумі 1713,18 гривень, які полягають у втраті товарної вартості автомобіля.
Також представник позивача зазначив, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 було спричинено моральної шкоди, оскільки він відчуває страждання через пошкодження свого автомобіля, необхідність відвідування різних інстанцій з питань відшкодування збитків. Розмір заподіяної йому моральної шкоди позивач оцінив у 5000 гривень.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму матеріальної шкоди в розмірі 2973,53 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 гривень та відшкодувати судові витрати.
В судове засідання представник позивача надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи в його відсутність не надавав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає уточнені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що 28 грудня 2012 року, на перехресті вулиць М.Раскової та Градусова в м.Луганську, сталася ДТП за участю автомобіля марки «RENAULT LOGAN», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «DAEWOO MATIZ MX 93», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 (а.с.9-10).
Внаслідок вказаної ДТП, автомобіль марки DAEWOO MATIZ MX 93», державний номер НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень (а.с.14-17).
Матеріалами справи підтверджено, що автомобіль марки DAEWOO MATIZ MX 93», державний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.6).
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постановою Жовтневого районного суду м.Луганська від 28 січня 2013 року, яка є чинною, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.12).
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Як вбачається з копії страхового акту, ОСОБА_1 отримав в рахунок страхового відшкодування 15376,65 гривень (а.с.19).
Згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Розмір франшизи у згаданому акті зазначений в розмірі 1060,35 гривень (а.с.19).
Відповідно до п.32.7 ст.32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.
Як вбачається з висновку автотоварознавчого дослідження № 523-1\12\12 від 05.01.2013 року за фактом спричиненої внаслідок ДТП матеріальної шкоди власнику автомобіля марки DAEWOO MATIZ MX 93», державний номер НОМЕР_2, складеного судовим експертом, втрата товарної вартості автомобіля визначена у розмірі 1713,18 гривень (а.с.14-14).
Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України від 30.03.2012 року № 2 «Про узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у 2010-2011 роках» володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.
Таким чином, сума франшизи та втрата товарної вартості автомобіля підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також обґрунтовані вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем по сплаті послуг з експертного дослідження на суму 200 гривень. Зазначені витрати належним чином підтверджені і підстави ставити під сумнів надані позивачем розрахункові документи, на думку суду відсутні (а.с.13).
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п.п.3,4 ч.2 ст.23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ст.23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
За таких обставин, в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, беручи до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в цій частині частково, визначивши розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_2 у розмірі 2000 гривень, оскільки саме ця сума, на думку суду, служитиме належним відшкодуванням моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок ДТП, з причин, наведених ним в обґрунтування свого позову (пошкодження належного позивачеві автомобіля, ухиляння відповідача від відшкодування шкоди у позасудовому порядку).
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Матеріалами справи підтверджуються витрати позивача ОСОБА_5 по сплаті судового збору в сумі 229,40 гривень (а.с.2) та витрати на правову допомогу в сумі 500 гривень (а.с.23).
Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу в сумі 500 гривень задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Суду не надано відповідного розрахунку погодинної роботи спеціаліста у галузі права.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 192,64 гривень (судовий збір 229,40 х задоволені вимоги 4973,53 : ціна позову 7973,53 = 143,089).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,1166,1167 ЦК України, ст.ст.10,11,27,31,60,61,88,212-215,224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2973,53 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, судові витрати пропорційно до задоволених вимог в сумі 143,10 гривень, всього стягнути 5116 (п'ять тисяч сто шістнадцять) гривень 19 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м.Луганська в 10-денний строк з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя М.С.Селинний