Справа № 523/4211/13-к
1кп/523/119/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.04.2013
Місцевий суд Суворовського району м.Одеси у складі:
головуючого судді Журік В.Ф.
при секретарі Булгакової Т.С.,Мовчан Ю.С.
за участі прокурора Непорада В.М.
захисників ОСОБА_1,ОСОБА_2
законного представника ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Одесі кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Одеської області, Біляївського району, с.Великий Дальник, громадянина України, українця, не одруженого, освіта н/середня, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого;
У вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185ч.3 КК України
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, не одруженого, офіційно не працюючого, освіта н/середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.2 КК України
В С Т А Н О В И В:
10 січня 2013 року в період з 05:20 годин до 15:20 години ОСОБА_5, який мав ключі від квартири своєї матері (ОСОБА_4) достовірно знаючи, що без її відома та без неї, йому заборонено входити до її оселі, а саме до АДРЕСА_1, при цьому навмисно не повідомив про це ОСОБА_6, з метою таємного викрадення чужого майна спільно з ОСОБА_6 за попередньою змовою проміж собою, ОСОБА_5 який мав при собі ключі відкрив замок вхідних дверей, потім таємно проникли до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно, а саме сейф в якому знаходились 4200 доларів США та документи, належні гр. ОСОБА_4, завдавши матеріальної шкоди останній на суму 4200 доларів США, що (згідно курсу НБУ станом на 10.01.2013 року складало 33570 грн.60 коп.).
ОСОБА_5 свою провину у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.185ч.3 КК України визнав у повному обсязі та пояснив, що він дійсно мав ключі від квартири своєї матері, але без її дозволу не міг заходити туди, разом з неповнолітнім ОСОБА_6, який не знав про ці вимоги його матері, за попередньою змовою та за його ініціативою зайшли до квартири його матері де він знайшов сейф, який разом з ОСОБА_6 намагались відкрити, але не змогли, тому відвезли сейф у с.Маяки, Біляєвського району, Одеської обл. де його все ж таки відкрили, там було 4200 доларів США, які викрали та поділили проміж собою та роз'їхались.
ОСОБА_6 свою провину у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.185ч.2 КК України не визнав та дав суду свідчення про те, що він дійсно разом з ОСОБА_5, у якого були ключі від квартири його матері, за ініціативою останнього зайшов до квартири яку винаймала мати останнього з тим, щоби той узяв свої речі. ОСОБА_5 узяв якийсь пакет з речами і вони поїхали, але замість с.Дальник (де проживали), поїхали у с.Маяки, Біляївського району, Одеської обл., де ОСОБА_5 відкрив сейф, забрав гроші та якісь папери і вони поїхали, він крадіжку не скоював.
ОСОБА_6 дає такі свідчення з тим, щоби уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, однак винуватість обвинувачених доведена слідуючими доказами по справі.
Потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що саме ОСОБА_5, її син, не маючи права без її відома заходити до помешкання в якому вона проживала, викрав сейф з грішми та з документами;
- свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що на прикінці січня 2013 року він разом з ОСОБА_5 приїхав до Суворовського РО ОГУ УМВД України в Одеській обл., там також був ОСОБА_6, а коли ОСОБА_5 зайшов до міліції, ОСОБА_6 пояснив, що саме він разом з ОСОБА_5 таємно викрав сейф матері останнього, в якому були гроші десь близько 4000 доларів США;
- свідок ОСОБА_9 дала суду свідчення про те, що вона зустрічалась з ОСОБА_5, який в один із вечорів розповів їй, що він викрав гроші у своєї матері, щоби зробити їй боляче. Вона також була свідком того, що ОСОБА_6 вимагав від ОСОБА_5, щоб той давав правдиві свідчення.
Виходячи із аналізу свідчень ОСОБА_9 та інших опитаних судом свідків, суд доходить висновку, що ОСОБА_5 давав правдиві свідчення як у ході досудового слідства так і у судовому засіданні, вони являються ідентичними.
Окрім цього винуватість обвинувачених доведена:
- протоколом одночасного допиту проміж обвинуваченими із якого вбачається, що ОСОБА_5 підтвердив свої раніш дані свідчення про те, що саме він разом із ОСОБА_6 викрав сейф своєї матері, вони намагались відкрити його там же у квартирі, однак не змогли, тоді відвезли сейф на річку Дністер у с.Маяки, Біляївського району, Одеської обл. де відкрили його, а потім викрали 4200 доларів США;
(а.с.105-109)
- протоколом допиту ОСОБА_5 на досудовому слідстві із якого вбачається, що він підтвердив свої свідчення про те, що разом із ОСОБА_6 викрав сейф своєї матері, вони намагались відкрити його в квартирі, але їм це не вдалось, потім поїхали до с.Маяки, Біляївського району, Одеської обл. та біля річки Дністер відкрили його і викрали гроші у розмірі 4200 доларів США, а потім поділили їх проміж собою;
(а.с.71-74)
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185ч.З КК України, за ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням в приміщення, за попередньою змовою групи осіб.
ОСОБА_6 допустив таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, своїми діями скоїв кримінальне правопорушення передбачене ст.185ч.2 КК України - крадіжка.
Потерпілою від кримінального правопорушення є ОСОБА_4, матеріальні збитки для якої становлять 33.570грн.60коп. та вони не відшкодовані.
Обговорюючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим, суд доходить висновку про необхідність враховувати суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу і роль кожного із винних та їх відношення до скоєного, а також думку потерпілої, яка вважає, що необхідності у позбавленні волі обвинуваченим не має.
Обставини які пом'якшують покарання ОСОБА_5 передбачені ст. 66 КК України це - щиросердне каяття, він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, працює та має постійне місце мешкання, суд також враховує думку потерпілої, яка вважає, що позбавляти волі обвинуваченого не має сенсу.
Обставин які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України не встановлено.
ОСОБА_6 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, являється неповнолітнім, має постійне місце мешкання, виховується у дружній та міцній родині, суд враховує думку потерпілої яка не наполягає на тому, щоби він був позбавлений волі, тому данні обставини згідно ст.66 КК України суд визнає як пом'якшуючими покарання.
Обставини які обтяжують винуватість ОСОБА_6 згідно ст.67 КК України не встановлені.
З оглядом на викладене суд доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без позбавлення волі, а шляхом застосування до нього ст.ст.75 та 76 КК України.
Виправлення та перевиховання ОСОБА_6 також можливе без позбавлення волі шляхом застосування до нього ст.ст.75,104 КК України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 є неповнолітнім, він не був ініціатором даного кримінального правопорушення, позитивно характеризується, тому суд вважає, що до нього можливо не застосовувати обов'язки викладені у ч.1ст.76 КК України.
В ході судового розгляду встановлено, що кримінальним правопорушенням спричинено майнову шкоду потерпілій ОСОБА_4 на суму 33570 грн.60коп. та заявлено цивільний позов на дану суму, який необхідно стягнути з обвинувачених враховуючи роль та активну участь кожного з них, а також думку потерпілої, яка вважає, що саме ОСОБА_5 в основному винен у тому, що була скоєна крадіжка.
Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої 25.000 грн. тому, що він був організатором скоєння даного злочину та його активним учасником, на цьому також наполягає і потерпіла, а з ОСОБА_6 необхідно стягнути 8570грн.60коп.
Під час досудового розслідування проведено дактилоскопічну експертизу, витрати на залучення експертів становлять 882 гривні., які необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.370,374-374 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_5 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.185ч.3 КК України та піддати його покаранню у вигляді 3-х (трьох) років позбавлення волі та згідно ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком у два роки.
На основі ст.76 КК України зобов'язати його:
- не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу (КВІ) кримінально виконавчої інспекції;
- проходити періодично реєстрацію в КВІ;
- повідомляти КВІ про зміну місця роботи та мешкання.
ОСОБА_6 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.185ч.2 КК України та піддати його покаранню у вигляді 2-х (двох) років позбавлення волі.
Згідно ст.ст.75 та 104 КК України звільнити його
від відбування покарання з іспитовим строком у 1-н (один) рік.
Строк покарання засудженим рахувати з дня проголошення вироку.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - особисте забов*язаня скасувати після набрання чинності вироку.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальні збитки у сумі 25000грн. (двадцять п'ять тисяч), а з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 8570грн.60коп. (вісім тисяч п'ятсот сімдесят грн.60коп.).
Судові витрати за проведення експертизи у сумі 882грн. віднести на рахунок держави.
Строк оскарження вироку 30 діб до Одеського апеляційного суду з дня проголошення усіма учасниками судового процесу.
Суддя