АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 409/3680/12
Провадження № 22-ц/774/7982/13 Головуючий у першій інстанції: Гнєзділов В.С.
Категорія: 20 Суддя-доповідач: Гайдук В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Гайдук В.І.
суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.,
при секретарі Чоха К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4
на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 липня 2012 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2012 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому посилалась на те, що 28 жовтня 2008 року між нею та відповідачем було укладено угоду про завдаток, згідно до умов якої ОСОБА_4 зобов'язався продати належну йому 1/2 частину об'єкта нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, протягом 6 місяців з моменту підписання даної угоди. На виконання умов укладеного договору ОСОБА_5 передала ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 110000 дол. США, однак, відповідач у встановлений строк не оформив документи, які необхідні для посвідчення основного договору купівлі-продажу, та відмовляється повернути вже сплачені кошти. Враховуючи викладене, ОСОБА_5 просила стягнути з відповідача попередньо сплачену частку вартості об'єкта нерухомості у розмірі 878647,00 грн. та покласти на відповідача витрати з оплати судового збору в розмірі 3282,00 грн. (а.с. 2-3)
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 липня 2012 року позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суму авансу в розмірі 878647,00 грн. та сплачену суму судового збору - 3282,00 грн. (а.с. 41-42).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 - представник ОСОБА_4, посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (а.с. 85-91).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування або зміни рішення суду, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 28 жовтня 2008 року між сторонами було укладено угоду про завдаток. Згідно з п. 1 вказаної угоди ОСОБА_5 з метою забезпечення належного виконання своїх зобов'язань щодо укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, передала ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 110000,00 дол. США (а.с. 4).
Також установлено, що основний договір купівлі-продажу між сторонами у визначений угодою строк укладений не був.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу квартири.
Виходячи із встановлених обставин та беручи до уваги, що правова природа отриманих відповідачем коштів визначена законом, то те, що сторонами ці кошти вказані завдатком правового значення не має і не може тягти за собою наслідків, передбачених ст. 571 ЦК України, а тому доводи апеляційної скарги стосовно правомірного набуття відповідачем сплачених ОСОБА_5 коштів, внаслідок неукладення основного договору купівлі-продажу з вини останньої, є безпідставними.
Також, колегія суддів вважає необґрунтованими, доводи апеляційної скарги стосовно часткового повернення відповідачем коштів у розмірі 50000 дол. США чоловіку позивача - ОСОБА_7, оскільки, як пояснила позивач у судовому засіданні, між відповідачем та ОСОБА_7 існували взаємовідносини які не стосувались даної угоди купівлі-продажу, а з тексту копії розписки (а.с. 94) не вбачається, що відповідач повернув ОСОБА_7 грошові кошти саме в рахунок повернення сплаченого ОСОБА_5 авансу, крім того оригінал розписки у судове засідання відповідач не надав.
Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості в установленому законом порядку між сторонами не укладено, передана ОСОБА_4 сума за угодою завдатку є авансом, яка підлягає поверненню позивачу у цьому ж розмірі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, вірно оцінив досліджені докази, а тому скарга підлягає відхиленню із залишенням рішення суду без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: