УКРАЇНА

Апеляційний суд міста Києва

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 11/796/1434/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - Осаулов А.А.

Категорія - ч.2 ст.302, ч.3 ст.303 КК України Доповідач - Верховець Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Верховець Т. М.,

суддів Васильєвої М.А., Кияшка О.А.

за участю прокурора Отроша В.М.,

захисника ОСОБА_2,

засудженої ОСОБА_3,

розглянувши в приміщенні суду в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима,

засуджена за ч.3 ст.303 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі, без конфіскації майна; за ч.2 ст.302 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_3 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

По справі вирішено питання речових доказів та судових витрат.

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 в період з травня по липень 2009 року вчинила сутенерство, втягнення осіб в заняття проституцією, створення та утримання місць розпусти і звідництва у складі організованої групи, створеної ОСОБА_4, а також керувала вказаною групою при наступних обставинах.

Так, у травні 2009 року ОСОБА_3, знаходячись у м. Київ у пошуках роботи звернулась до ОСОБА_4, яка діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, запропонувала ОСОБА_3 прийняти участь у вчиненні сутенерства та створенні й утриманні місць розпусти і звідництва у складі організованої групи та виклала розроблений нею план злочинних дій. Відповідно до розробленого плану ОСОБА_4 собі, як організатору та керівнику вказаного об'єднання, відвела роль, відповідно до якої вона повинна надати квартири для використання у діяльності щодо надання сексуальних послуг особами жіночої статі, залучати до вчинення злочинів інших співвиконавців, до обов'язків яких буде входити безпосереднє забезпечення заняття проституцією іншими особами та втягнення осіб в заняття проституцією, розповсюджувати рекламу про надання вказаних послуг. Також, ОСОБА_4 розробила правила поведінки членів злочинного об'єднання та правила конспірації, яких повинні дотримуватися усі члени злочинного угруповання. Незаконно отриманий прибуток ОСОБА_4 планувала розподіляти між особами, які надають сексуальні послуги та членами організованої групи, відповідно до їх внесків у злочинну діяльність. Також ОСОБА_4, як керівник, планувала особисто координувати дії усіх членів злочинної групи та розподіляти між ними обов'язки.

Відповідно до розробленого плану ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлені особи повинні безпосередньо забезпечувати зайняття проституцією іншими особами у квартирах, якими ОСОБА_4 користувалася на підставі оренди. Вказані особи, знаходячись у квартирі повинні:

- шляхом умовлянь, розповіді про легкість і доступність надання сексуальних послуг й отримання прибутку втягувати осіб жіночої статі, які телефонують з метою отримання роботи, в заняття проституцією, тим самим схиляти їх до розпусти;

- підшукувати осіб, які бажають отримати сексуальні послуги та роз'ясняти учасникам розпусних дій перелік сексуальних послуг, які надаються, їх вартість та порядок надання, тим самим схиляти останніх до розпусти;

- надавати приміщення для вчинення статевих актів, організовувати транспортування повій до замовників, безпосередньо контролювати осіб, які надають сексуальні послуги, шляхом накладення штрафів за не дотримання встановлених правил підтримувати дисципліну та конспірацію;

- вести облік наданих сексуальних послуг та отримання грошей;

- отримувати від повій виручені наданням сексуальних послуг кошти, передавати їх ОСОБА_4 для розподілу.

Розроблений план злочинних дій ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлені особи схвалили та надали згоду на участь у діяльності злочинної групи та почали виконувати відведену їм роль під керівництвом ОСОБА_4

Тим самим ОСОБА_4 створила внутрішнє стійке об'єднання осіб, яке попередньо зорганізувалося для вчинення сутенерства, втягнення осіб в заняття проституцією та створення, утримання місць розпусти і звідництва.

Про зорганізованість створеної групи свідчить розроблений та ухвалений учасниками групи план вчинення злочинів, розподіл ролей між учасниками групи, наявність організатора (керівника), прикриття своєї діяльності, вербування нових членів групи.

Про стійкість групи свідчить стійкий, тривалий характер злочинного зв'язку, тобто група була стабільною і згуртованою, а особи, які увійшли до складу групи, мали єдині наміри щодо вчинення злочинів.

У травні 2009 року ОСОБА_4, діючи відповідно до схваленого плану, надала членам організованої групи квартири, розташовані в м. Києві за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8; АДРЕСА_9; АДРЕСА_10 та придбані телефони оператора мобільного зв'язку ЗАТ «Київстар  Дж.Ес.Ем» НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 для використання при вчиненні сутенерства, втягування осіб в заняття проституцією. Також розмістила рекламу у засобах масової інформації та мережі Інтернет про те, що за вказаними телефонними номерами можливо замовити сексуальні послуги та з метою втягування осіб в заняття проституцією розмістила рекламу про те, що жінкам надається високооплачувана робота. Організував вчинення злочинів ОСОБА_4 стала керувати їх вчиненням шляхом надання настанов та доручень виконавцям.

ОСОБА_3 у період з 28.05.2009 року по 20.07.2009 року, відповідно до відведеної ролі, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, діючи навмисно у складі організованої групи під керівництвом ОСОБА_4, шляхом умовлянь, розповіді про легкість і доступність надання сексуальних послуг й отримання прибутку, втягувала осіб жіночої статі, які телефонують з метою отримання роботи, в заняття проституцією, тим самим схиляла їх до розпусти; підшукувала осіб, які бажають отримати сексуальні послуги та роз'ясняла учасникам розпусних дій перелік сексуальних послуг, які надаються, їх вартість та порядок надання, тим самим схиляла останніх до розпусти; надавала приміщення для вчинення статевих актів; організовувала транспортування повій до замовників; безпосередньо контролювала осіб, які надають сексуальні послуги, шляхом накладення штрафів за недотримання встановлених правил, підтримувала дисципліну та конспірацію; вела облік наданих сексуальних послуг та отриманих грошей; отримувала від повій виручені наданням сексуальних послуг кошти, передавала їх ОСОБА_4 для розподілу, тобто забезпечувала надання сексуальних послуг ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та іншими особами.

20.07.2009 року о 02 год. 25 хв. ОСОБА_3, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, діючи навмисно, відповідно до відведеної ролі, у складі організованої групи під керівництвом ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в розмові по телефону НОМЕР_11 роз'яснила ОСОБА_15 перелік сексуальних послуг, які надаються, їх вартість, порядок надання та запросила його до вказаної квартири для здійснення дій сексуального характеру.

У цей же день, приблизно о 06 год. 00 хв., ОСОБА_15 прибув до АДРЕСА_3, де ОСОБА_3 запросила його до кімнати, в якій знаходилися ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та запропонувала йому обрати жінку, з якою він бажає здійснити статевий акт. Обравши ОСОБА_16, ОСОБА_15 перейшов до спальної кімнати, де остання, відповідно до встановлених правил, запропонувала попередньо сплатити за сексуальні послуги. ОСОБА_15 передав ОСОБА_16 50 доларів США, які вона, відповідно до встановлених правил, передала ОСОБА_3 для подальшого розподілу. Повернувшись, ОСОБА_16 вступила з ОСОБА_15 у статевий акт з метою отримання прибутку.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини ОСОБА_3 та юридичну кваліфікацію дій останньої, просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2013 року скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.302 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.303 КК України - 6 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю; на підставі ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді 6 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_3, не в повній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, його індивідуальні особливості, конкретні обставини справи, дані про особу засудженої, щодо об'єкту злочинного посягання, характеру та ступеню суспільної небезпеки вчинених умисних злочинних дій, а також те, що суб'єктивна сторона вчинених ОСОБА_3 злочинів містить в собі прямий умисел на отримання доходу. Отже, на думку прокурора, за умови вчинення ОСОБА_3 злочину вказує на небажання засудженої існувати в суспільстві за встановленими моральними правилами співжиття.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, захисника та засуджену, які просили вирок суду залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, провівши судові дебати та надавши засудженій останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з вироку та протоколу судового засідання, засуджена ОСОБА_3 свою винну у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, не оспорювала зазначених в обвинувальному висновку фактичних обставин справи, у зв'язку з чим у відповідності зі ст.299 КПК України, за згодою засудженої та її захисника судом першої інстанції було визнано недоцільним дослідження доказів по справі.

Відповідно до ст.365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких, відповідно до вимог ч.1 ст.299 і ст.301-1 КПК України, докази не досліджувались, не перевіряються.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювались і докази щодо них, на підставі ст.299 КПК України, не досліджувались, а інших доказів, які б викликали сумнів у доведеності вини ОСОБА_3 апеляційному суду не надано, висновки суду першої інстанції, щодо фактичних обставин справи, перевірці апеляційним судом не підлягають.

Дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст.303, ч.2 ст.302 КК України кваліфіковані вірно, як втягнення особи в зайняття проституцією, сутенерство, вчинене щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, а також створення та утримання місць розпусти, звідництво для розпусти, вчинене з метою наживи, організованою групою.

Згідно положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, з урахуванням тяжкості злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з вироку, призначаючи вид та міру покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки, особу підсудної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а саме, що ОСОБА_3 раніше не судима, вчинила тяжкий злочин вперше, посередньо характеризується за місцем проживання.

При призначенні покарання, суд правильно врахував щире каяття ОСОБА_3, як обставину, що пом'якшує покарання та відсутність

обставин, що обтяжують покарання.

Сукупність таких обставин дали суду першої інстанції підстави призначити ОСОБА_3 за ч.2 ст.302, ч.2 ст. 303 КК України покарання в межах санкції статей, за якими вона засуджена, а також застосувати ст.75 КК України та звільнити від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку.

З метою здійснення контролю за поведінкою підсудної, на неї покладені обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Доводи прокурора про те, що судом першої інстанції не було враховано суспільної небезпеки вчиненого злочину, його тяжкість та наслідки не заслуговують на увагу, оскільки всі зазначені обставини враховані судом при призначенні ОСОБА_3 покарання.

Крім того, з документів, наданих засудженою в суді апеляційної інстанції вбачається, що ОСОБА_3 з 21 березня 2013 року, згідно наказу № 7-к від 20 березня 2013 року, працює в ТОВ «Віторіс» на посаді менеджера з продажу.

Інші доводи, які б свідчили про недотримання судом вимог ст.65 КК України та призначення підсудній ОСОБА_3 надто м'якого покарання чи безпідставне застосування судом ст. 75 КК України, прокурором в апеляції не наведено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду про призначення ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.303, ч.2 ст.302КК України і звільнення її від покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на неї певних зобов'язань, є обґрунтованим та достатнім необхідним для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, ст.ст.365, 366 КПК України 1960р., колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року відносно ОСОБА_3 - залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.

С У Д Д І :

______________ ______________ ______________

Верховець Т.М. Васильєва М.А. Кияшко О.А.