ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 18» липня 2013 р. Справа № 5023/3916/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ВДВС Дзержинського району - Ковальової Є.С. (довіреність б/н від 01.07.2013р.)

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вх. № 1980Х/2-6) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2013р. по справі № 5023/3916/12

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про визнання банкрутом в порядку статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ліквідатор боржника - ФОП ОСОБА_1 - арбітражний керуючий Погорілова О.І., звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою ( вх. 5967 від 14.02.2013 року), в якій просила визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, виданий 19.09.2012 року Дзержинським відділом Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. Визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом ОСОБА_5, реєстровий номер 4007 від 27.09.2012 року. Зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у Харківській області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 1-го поверху " 21-1,21-7,21-8, загальною площею 140,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1

20.05.2013 року ліквідатор боржника - ФОП ОСОБА_1 - арбітражний керуючий ОСОБА_6, звернулась до господарського суду Харківської області з клопотанням (вх.18073 від 20.05.2013 р.), в якому просила прийняти заяву із змінами та доповненнями про визнання акту державного виконавця та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів недійсними з вимогами тотожніми у позовній заяві від 14.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2013 року (суддя Усатий В.О.) позовну заяву ліквідатора (вх.№ 5967 від 14.02.2013 року) залишено без розгляду. У задоволенні заяви (вх. 18073 від 20.05.2013 року) ліквідатору відмовлено.

Боржник - ФОП ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, звернувся до господарського суду Харківської області з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2013 року у справі № 5023/3916/12, в якій просить скасувати її та прийняти нове рішення, яким вимоги ліквідатора задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. вказана апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 18.07.2013р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши присутніх представників позивача та 1-го відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2012 року господарським судом Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1, в порядку ст.ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», накладено арешт на все майно, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством не може бути звернено стягнення та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

9.10.2012р. постановою господарського суду Харківської області ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6, яку зобов`язано, відповідно до статей 22-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» здійснити ліквідаційну процедуру.

14.02.2013р. від ліквідатора ФОП ОСОБА_1 надійшла позовна заява, а згодом заява (вимоги яких є тотожніми) про визнання недійсним:

- акт держаного виконавця Дзержинського ВДВС про реалізацію предмета іпотеки від 19.09.2012р. - нежитлові приміщення 1-го поверху №21-1,21-7, 21-8 загальною площею 140,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

- свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом ОСОБА_5 реєстровий номер 4097 від 27.09.2012 р.,

- а також просить зобов'язати реєстраційну службу Головного управління юстиції у Харківській області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 1-го поверху №21-1,21-7, 21-8 загальною площею 140,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Свою заяву ліквідатор обґрунтовує тим, що 31.08.2012 р. накладений арешт на все майно боржника та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно якого, в тому числі, заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, проте майно боржника, а саме: нежитлові приміщення 1-ого поверху № № 21-1,21-7, 21-8 загальною площею 140,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 було реалізовано Дзержинським ВДВС Харківського МУЮ, про що складено акт від 19.09.2013 р., на підставі якого покупець ОСОБА_7 27.09.2012 р. одержала свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів та 12.10.2012 р. КП "Харківське МБТІ" провело реєстрацію вказаного майна за ОСОБА_7, тому ліквідатор вважає, що майно боржника вибуло з його володіння в період дію мораторію, чим завдало значну шкоду кредиторам боржника.

Відмовляючи ліквідатору у задоволенні його заяви, господарський суд зазначив, що відчуження майна з прилюдних торгів є правочином, який забезпечує перехід права власності до покупця - учасника прилюдних торгів, а складення за результатами їх проведення акту про проведення прилюдних торгів та видача свідоцтва є оформленням договору купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, тобто переходу права власності.

Крім того, судом зазначено, що підстави, за якими правочин визнається недійсним передбачені статтями 203, 215 ЦК України, проте ліквідатор посилається на порушення виконавчою службою мораторію на задоволення вимог кредиторів, однак це не є підставою для визнання його недійсним в розумінні вказаних статей ЦК України.

З таким висновком господарського суду погоджується колегія суддів апеляційного суду, з огляду на наступне.

На час винесення ухвали суду про порушення провадження у цій справі на виконанні у ВДВС Дзержинського МУЮ знаходилося виконавче провадження № 164/12, відкрите ще 01.12.2011 р. по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2602/11 від 22.06.2011 р., виданого Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на користь ПАТ "Марфін Банк" 2203417,59 грн. за невиконання громадянкою ОСОБА_1 кредитного договору № 00015/FKH від 09.06.2008 р. В забезпечення кредитного договору між ОСОБА_1 та ВАТ "Морський транспортний банк" (правонаступник якого є ПАТ "Марфін Банк") укладено договір іпотеки № 00146-СКН від 09.06.2008 р., предметом якого були нежитлові приміщення 1-ого поверху № 21-1, 21-7, 21-8 загальною площею 140,3 кв.м. в літ "А-5" по АДРЕСА_1.

Виконавчою службою винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, 10.01.2012 р. винесена постанова про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ОСОБА_9 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 19.02.2009 р. № 8307/09), яким здійснено оцінку заставного майна. Відповідною організацією проведені перші прилюдні торги 30.07.2012 р., які не відбулися у зв`язку з відсутністю зареєстрованих покупців, з причин прийняття виконавчою службою акту переоцінки арештованого майна та 30.08.2012 р. відбулися повторні прилюдні торги та спірне нерухоме майно 30.08.2012 р. було реалізовано переможцю торгів ОСОБА_7 в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Марфін Банк" .

19.09.2012 р. виконавчою службою на підставі протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна складено акт про реалізацію предмета іпотеки та винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту. 20.09.2012 р. грошові кошти від реалізації арештованого майна були перераховані за призначенням. На підставі акта державного виконавця про проведені прилюдні торги покупцю ОСОБА_7 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15.02.1999р. №42/5, яким передбачено, що цей порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в частині п'ятій статті 55 Закону України "Про виконавче провадження". Реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні.

Пунктом 4 цього порядку передбачено порядок проведення аукціону.

Відповідно до п.п. 4.8 - 4.10 цього порядку, під час аукціону ведеться протокол (додаток 4 до наказу), до якого заносяться такі дані: номер лота, назва лота, стартова ціна та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону); розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати.

Протокол підписують ліцитатор та переможець аукціону.

Керівник організації, яка проводила аукціон (організатора аукціону) зазначає у протоколі відповідні суми й номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення аукціону. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю аукціону, а також державному виконавцеві в триденний строк з дня проведення аукціону.

Після повного розрахунку за придбане майно, на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Копії затвердженого акта видаються переможцю та організатору аукціону.

Нормами вказаного порядку передбачено також порядок розрахунків за придбане на аукціоні майно, 6.1. врегульовано, що на підставі копії затвердженого протоколу переможці аукціону протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, здійснюють розрахунки за придбані на аукціоні товари в такому порядку:

покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі аукціону суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора аукціону;

сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на аукціоні майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.

Різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації перераховується покупцем на поточний рахунок цієї організації.

Відповідно до п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Крім того, відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 року № 68/5 прилюдні торги та аукціон - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Отже, прилюдні торги та аукціон за своєю природою - це продаж майна, на яке звернуто стягнення і яке підлягає реалізації. Наслідком проведення прилюдних торгів (аукціону) є перехід права власності на майно, яке належить боржнику і на яке звернуто стягнення, до нового власника - покупця. Таким чином, за правовим змістом прилюдні торги та аукціон є правочином в розумінні ч.1 ст.202 ЦК України.

Виходячи з обставин даної справи правочин (прилюдні торги з реалізації майна ФОП ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження) укладено 30.08.2012р. Цей факт зафіксовано у протоколі №20-0089/12-29 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки та належить ОСОБА_1

Отже, з вищенаведеного вбачається, що майно боржника було реалізовано до введення господарським судом мораторію на задоволення вимог боржника - ФОП ОСОБА_1 Системний аналіз вищенаведених норм права дає підстави вважати, що виконавче провадження щодо звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 в на час введення мораторію перебувало на стадії розподілу коштів від реалізації цього майна, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують вищенаведене.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені статтями 203, 215 ЦК України.

Враховуючи, що прилюдні торги за своєю природою - це продаж майна, на яке звернуто стягнення і яке підлягає реалізації, наслідком якого є перехід права власності на це майно від боржника до нового власника - покупця, то результатом такого переходу права власності є складення та затвердження в установленому порядку акту державного виконавця про проведені торги та видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

А відтак, доводи ліквідатора щодо наявності підстав для визнання акту державного виконавця та свідоцтва нотаріуса про проведені торги з підстав порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо ведення та дії мораторію, не знаходять свого підтвердження, з огляду на вищезазначене.

Враховуючи, що вимога боржника про зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківської області внести відповідні зміни до реєстру є похідною від вимог боржника про визнання недійсним акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва нотаріуса про придбання майна з прилюдних торгів, та не повинна розглядатись судом як самостійна вимога, тому вона також задоволенню не підлягає.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду стосовно того, що майно банкрута перебувало у заставі ПАТ «Марфін Банк» за підставами, не пов'язаними із здійсненням боржником підприємницької діяльності, підстав для включення його до ліквідаційної маси банкрута не було.

Частинами 2 та 3 ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини.

Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.

Отже, враховуючи, що майно ОСОБА_1 перебувало у заставі банку з підстав, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, а тому, не підлягає включенню до ліквідаційної маси, підстав для звернення до суду з відповідною заявою у даній справі про банкрутство у ФОП ОСОБА_1 не має.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відмовляючи у задоволенні заяви про визнання недійсним акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва нотаріуса про придбання майна з прилюдних торгів. місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що ухвала господарського суду Харківської області від 21.05.2013р. по справі № 5023/3916/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2013р. у справі № 5023/3916/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 23.07.13р.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.