справа № 2-89/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 вересня 2008 року                                                    Орджоникидзевский районний суд м. Харкова у складі:

                        головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

                        при секретарях  - Семеновій Я.Ю., Кашура М.Ю., Свиридовій Н.О., Лисенко С.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК”, третя особа: Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні майном за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”, третя особа: Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання договору недійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

            В грудні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” (далі ТОВ “ПТК”), товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно - будівельної фірми “ВБК” (далі ТОВ ІБФ “ВБК”) третя особа -  КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на квартиру № 29 у АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 28 грудня 2003 року між ним та відповідачем - ТОВ “ПТК” було укладено договір на будівництво житла в порядку пайової участі, а 20 вересня 2004 року додаткову угоду до договору, відповідно до яких при повній сплаті вартості квартири та прийому будинку в експлуатацію з моменту підписання акту приймання-передачі між сторонами до нього переходить право власності на квартири № 29 загальною площею 51,1 кв.м. у АДРЕСА_1 . Він виконав свої зобов'язання за договором і сплатив відповідачу за квартиру № 29 - 68370,00 грн.

            Після завершення будівництва і прийому будинку в експлуатацію 01 березня 2005 року між ним та відповідачем підписано акт приймання-передачі спірної квартири № 29, але зареєструвати в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» право власності на зазначену квартиру він не зміг за наявності претензії з боку ТОВ ІБФ “ВБК” до ТОВ «ПТК» на вказане майно.

            ТОВ ІБФ “ВБК” позов не визнав посилаючись на те, що 20 квітня 2000 року між ТОВ ІБФ “ВБК” та ТОВ “ПТК” було укладено договір, згідно якого ТОВ ІБФ “ВБК” в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов'язано оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ “ПТК” до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м. ТОВ ІБФ „ВБК” свої зобов'язання виконало в повному обсязі, а ТОВ «ПТК» передало лише 743,48 кв.м. жилої площі у зазначеному будинку. Надалі ТОВ ІБФ «ВБК» в зв'язку з невиконанням ТОВ «ПТК» зобов'язань за договором звернувся з позовом в господарський суд Харківської області та за рішенням зазначеного суду від 20.04.2005 р. з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941,66 кв.м. жилої площі у вигляді квартир, які розташовані у АДРЕСА_1. Стосовно спірної квартири вважає, що право власності на неї належить ТОВ ІБФ “ВБК” на підставі акту приймання передачі 8 квартир загальною площею 430,15 кв.м. від 02.04.2003 року.

            В зустрічному позові до ОСОБА_1. та ТОВ “ПТК”  просив визнати право власності на спірну квартиру, посилаючись не те, що на виконання умов договору № 9 укладеного 20.04.2000 року між ТОВ ІБФ „ВБК” та ТОВ “ПТК” та додатку № 1 до вказаного договору квартира № 29 хоча і не зазначена такою, що підлягає передачі у власність до ТОВ БФ “ВБК”, однак на виконання зазначеного договору за актом приймання-передачі від 02.04.2003 року квартира № 29 у АДРЕСА_1передана від ТОВ “ПТК” до ТОВ ІБФ “ВБК”. Виходячи з того, що ОСОБА_1. оплату за квартиру було розпочато з березня 2005 року, а будинок прийнято до експлуатації 18.02.2004 року, що свідчить про те, що ОСОБА_1. фінансування будівництва не здійснювалось, просив визнати недійсним договір від 28.12.2003 року та додаткову угоду до нього від 20.09.2004 року між ОСОБА_1. та ТОВ “ПТК” недійсними як фіктивним договором та додаткову угоду удаваною на підставі ч. 1 ст. 235 ЦК України  з метою приховування іншого правочину. Та визнати за ТОВ ІБФ “ВБК” право власності на спірну квартиру № 29 у АДРЕСА_1.

ТОВ “ПТК” проти позову ОСОБА_1. не заперечував, вважає законним передачу йому спірної квартири на підставі договору, додаткової угоди до зазначеного договору та акту приймання-передачі від 01 березня 2005 року.

Проти позову  ТОВ ІБФ «ВБК» заперечував, посилаючись на те, що за частину сплачених грошей ТОВ ІБФ “ВБК” фактично отримало 743,48 кв.м. загальної площі в будинку і в цю площу спірна квартира № 29 не ввійшла, як і не ввійшли  в стягнену  з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» жилу площу в натурі у розмірі 941,66 кв.м. у вигляді квартир у АДРЕСА_1 за рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2005 року, оскільки спірна квартира за актом приймання-передачі від 01.03.2005 року була передана позивачеві ще до ухвалення рішення господарським судом.

Вважає, що в акті приймання-передачі 8 квартир загальною площею 430,15 кв.м. між ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ “ВБК” від 02.04.2003 року, де зазначена двокімнатна квартира № 29 на 5-му поверсі загальною площею 53,4 кв.м., не є спірною, оскільки 16 грудня 2003 року було виготовлено технічний паспорт на квартири в АДРЕСА_1, згідно до якого квартира № 29 складається з 1 кімнати, загальна площа квартири 51,6 кв. м. розташована на 3-му поверсі будинку. Право власності ТОВ ІБФ “ВБК” на двокімнатну квартиру загальною площею 53.4 кв.м. розташовану на п'ятому поверсі будинку, яка передавалася за актом приймання-передачі від 02.04.2003 року під будівельним № 29 не заперечує.

            Третя особа  КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” покладалось на розсуд суду.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню, а зустрічний позов ТОВ ФБФ “ВБК” задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 20 квітня 2000 року між ТОВ “ВБК” та ТОВ “ПТК” було укладено договір № 9, згідно якого ТОВ “ВБК” в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов'язано оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ “ПТК” до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м. в АДРЕСА_1.

Згідно до додатку № 1 до вказаного договору квартира № 29 у АДРЕСА_1 не зазначалася як така, що підлягала передачі у власність ТОВ ІБФ «ВБК»  (т. 2 а.с.59-61)

Представником ТОВ ІБФ “ВБК” не надано доказів, що спірна квартира № 29 це є та квартира яка зазначена в наданій електрофотокопії акту приймання-передачі від 02.04.2003 року - двокімнатна квартира № 29 площею 53,4 кв.м. розташована на п'ятому поверсі АДРЕСА_1. (т. 2 а.с.106)

В той же час згідно до копії витягу з технічного паспорту, експлікації квартири, квартира № 29 розташована на третьому поверсі будинку та складається з однієї кімнати, загальна площа квартири складає 51,6 кв.м. (т. 2 а.с. 214-215)

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941,66 кв.м. житлової площі у вигляді квартир, які розташовані уАДРЕСА_1. Як вбачається з тексту рішення, за розрахунками позивача, відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором № 9 та передав позивачеві за двома актами прийому-передачі від 02.04.2003 року 743,48 кв.м. житлової площі у вказаному будинку. (т.2 а.с. 66-69)

Цим же рішенням встановлено, що підставою для встановлення господарським судом факту часткового виконання зобов'язання ТОВ “ПТК” перед ТОВ ІБФ “ВБК” в частині передачі житла, є надання ТОВ ІБФ “ВБК”, як позивачем, двох актів приймання-передачі житла від 02.04.2003 року, в одному з яких зазначена квартира № 29.

За таких обставин суд приходить до висновку, що невизнання ТОВ ІБФ «ВБК» права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1. ґрунтуються на наявності договору № 9 між ТОВ ІБФ „ВБК” та ТОВ „ПТК” від 20 квітня 2000 року та актів приймання передачі від 02.04.2003 року, про передачу серед інших квартир квартири № 29 розташованої на п'ятому поверсі АДРЕСА_1, що підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року.

В свою чергу ТОВ “ПТК” визнаючи дійсність факту передачі 8 квартир загальною площею 430,15 кв.м. зафіксованого актом приймання-передачі між ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ “ВБК” від 02.04.2003 року, вважає, що квартира 29 зазначена у вищевказаному акті, як розташована на п'ятому поверсі на той час мала будівельний номер і немає нічого спільного зі спірною квартирою № 29, яка отримала вказаний номер 16.12.2003 року, після складання технічного паспорту будинку і яка розташована на третьому поверсі.

            28 грудня 2003 року між позивачем та відповідачем ТОВ „ПТК” укладено договір на будівництво житла в порядку пайової участі, предметом якого є участь позивача у будівництві житлового комплексу за АДРЕСА_1 кв. 29. Згідно до умов зазначеного договору позивач повинен сплатити загальну вартість житла на суму 68370 грн. Прийом-передача побудованої квартири виконавцем пайовику повинна здійснюватися шляхом підписання акту прийому-передачі, та оформлення права власності у БТІ.(т.1 а.с.11-12)                   

20 вересня 2004 року між тими ж сторонами підписано додаткову угоду згідно до умов якої право власності на квартиру 29 в АДРЕСА_1 переходить від виконавця пайовику з моменту підписання двостороннього акту прийому-передачі.(т.1 а.с. 13)

            Рішенням Харківської Міськради № 114 від 18 лютого 2004 року було затверджено акти державних приймальних та державних технічних комісій про прийняття в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 27)

01 березня 2005 року між позивачем та ТОВ „ПТК” підписано акт прийому-передачі згідно якого на виконання умов договору від 28 грудня 2003 року по будівництву жилогоАДРЕСА_1 ТОВ „ПТК” передало позивачеві квартири № 29, загальною площею 51,6 кв.м. (т.1 а.с. 14)

За умовами зазначеного договору позивач сплатив відповідачеві за квартиру № 29 - 68370,00 грн., що підтверджується платіжними документами. При цьому суд приймає до уваги пояснення позивача, що остаточна сплата вартості квартири була проведена ним під час судового розгляду, що було викликано неможливістю оформлення права власності на квартиру.

            При ухваленні цього рішення суд керується нормами Цивільного Кодексу УРСР в редакції 1963 року, оскільки правовідносини виникли до набрання чинності цивільного Кодексу України в редакції 2003 року.

            Згідно до ст. 151 ЦК УРСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

            Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 ЦК УРСР.

            Статтею 153 ЦК УРСР передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

            Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

            Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ „ПТК” досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

            Виходячи з вимог ст. 161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

            Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. (ст. 162 ЦК УРСР)

            Факт несвоєчасного виконання зобов'язання з боку позивача, щодо сплати повної вартості квартири за договором, до підписання акту про передачу квартири, не є порушенням істотних умов договору, про що не було заявлено будь-яких вимог з боку ТОВ „ПТК”.

            Виходячи з того, що на час укладання та виконання договору між позивачем та ТОВ „ПТК” спірна квартир 29 розташована на третьому поверсі АДРЕСА_1 не передавалась ТОВ ІБФ „ВБК” ні за договором ні за рішенням судів, а позивачем виконано умови договору з ТОВ «ПТК», то суд визнає за ним право власності на спірну квартиру.

            Задовольняючи позов, суд також вважає за необхідне зобов'язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за позивачкою право власності на спірну квартиру.

            В зв'язку з задоволенням позову ОСОБА_1. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ТОВ ІБФ „ВБК”.

            Судові витрати суд розподіляє у відповідності до  ст. 88 ЦПК України і стягує з ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ „ВБК” по 70,85 грн. на користь ОСОБА_1. понесених ним витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

            Крім того стягнути з ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ „ВБК”  по 271,15 грн. судового збору на користь держави та по 15 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 27, 31, 60, 61, 88, ч. 3 ст. 209, ст. 218 ЦПК України, ст.ст. 151, 153, 161, 162 ЦК УРСР, суд, -

в и р і ш и в :

            Позов ОСОБА_1задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_1право власності на квартиру № 29 (загальною площею 51,6 кв. м.) у будинкуАДРЕСА_1.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” та Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестеційно - будівельну фірму „ВБК” усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою № 29 в АДРЕСА_1.

            В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” - відмовити.

            Зобов'язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати квартиру № 29 у будинкуАДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на праві власності.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 70,85 грн на користь ОСОБА_1 понесених ним витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”  та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 271,15 грн. на користь держави витрат по сплаті судового збору.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”  та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 15 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи: одержувач: УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код: 24134604, Банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31216259700009, КБК: 22050000.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя: