справа № 2-91/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 вересня 2008 року                                                    Орджоникидзевский районний суд м. Харкова у складі:

                        головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

                        при секретарях  - Семеновій Я.Ю., Кашура М.Ю., Свиридовій Н.О., Темофіївій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК”, третя особа: Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні майном за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”, третя особа: Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання договору недійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

            В грудні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” (далі ТОВ “ПТК”), товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно - будівельної фірми “ВБК” (далі ТОВ ІБФ “ВБК”) третя особа -  КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на квартиру № 51 у АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 28 грудня 2003 року між ним та відповідачем - ТОВ “ПТК” було укладено договір № 51 на будівництво житла в порядку пайової участі, а 12 травня 2004 року додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до яких при повній сплаті вартості квартири та прийому будинку в експлуатацію з моменту підписання акту приймання-передачі між сторонами до нього переходить право власності на квартиру № 51 загальною площею 39,1 кв.м. у цьому будинку. Він виконав свої зобов'язання за договором і сплатив відповідачу вартість квартири повністю у сумі 50135 грн.

            Після завершення будівництва і прийому будинку в експлуатацію 26 січня 2005 року між ним та відповідачем підписано акт приймання-передачі спірної квартири, але зареєструвати в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» право власності на спірну квартиру він не зміг за наявності претензії з боку ТОВ ІБФ “ВБК” до ТОВ «ПТК» на вказану квартиру.

            ТОВ “ПТК” проти позову не заперечував, підтвердив пояснення позивача щодо обставин та умов укладених угод та передачі спірної квартири позивачеві, підтвердив, що позивач виконав усі умови договору. Вважав заперечення відповідача ТОВ ІБФ «ВБК» безпідставними посилаючись на те, що за частину сплачених грошей ВБК фактично отримало 743,48 кв.м. загальної площі в будинку і в цю площу спірна квартира № 51 не ввійшла, як і не ввійшла  в стягнену  з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» жилу площу в натурі у розмірі 941,66 кв.м. у вигляді квартир у АДРЕСА_1за рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2005 року, оскільки вона була передана позивачеві ще до ухвалення рішення господарським судом.

ТОВ ІБФ “ВБК” позов не визнав посилаючись на те, що 20 квітня 2000 року між ТОВ ІБФ “ВБК” та ТОВ “ПТК” було укладено договір № 9, згідно якого ТОВ ІБФ “ВБК” в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов'язано оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ “ПТК” до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м. згідно до додатку № 1 зазначеного договору, куди і входила кв. № 51, ТОВ ІБФ „ВБК” свої зобов'язання виконало в повному обсязі, а ТОВ «ПТК» передало лише 743,48 кв.м. жилої площі у зазначеному будинку. Надалі ТОВ ІБФ «ВБК» в зв'язку з невиконанням ТОВ «ПТК» зобов'язань за договором звернувся з позовом в господарський суд Харківської області та за рішенням зазначеного суду від 20.04.2005 р. з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941,66 кв.м. жилої площі у вигляді квартир, які розташовані у АДРЕСА_1.

Вважає, що спірна квартира входить у вказану в рішенні суду площу і на неї не може бути визнано право власності за позивачем.

            В зустрічному позові до ОСОБА_1. та ТОВ “ПТК”  просив визнати право власності на спірну квартири, посилаючись не те, що на виконання умов договору № 9 укладеного 20.04.2000 року між ТОВ ІБФ „ВБК” та ТОВ “ПТК” та додатку № 1 до вказаного договору квартира № 51 переходила у власність до ТОВ БФ “ВБК”. Виходячи з того, що ОСОБА_1. оплату за квартири було проведено 26.01.2005 року, а будинок прийнято до експлуатації 18.02.2004 року, що свідчить про те, що ОСОБА_1. фінансування будівництва не здійснювалось, просив визнати недійсним договори від 28.12.2003 року та додаткові угоди до зазначених договорів від 12.05.2004 року між ОСОБА_1. та ТОВ “ПТК” недійсними як фіктивними договорами та додаткові угоди удаваними на підставі ч. 1 ст. 235 ЦК України  з метою приховування іншого правочину. Та визнати за ТОВ ІБФ “ВБК” право власності на спірну квартиру № 51 у АДРЕСА_1.

ТОВ “ПТК” проти позову ОСОБА_1. не заперечував, вважає законним передачу йому спірної квартири на підставі договорів, додаткових угод до зазначених договорів та акту приймання-передачі від 26 січня 2005 року.

Проти позову  ТОВ ІБФ «ВБК» заперечував, посилаючись на те, що за частину сплачених грошей ТОВ ІБФ “ВБК” фактично отримало 743,48 кв.м. загальної площі в будинку і в цю площу спірна квартира № 51 не ввійшла, як і не ввійшла  в стягнену  з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» жилу площу в натурі у розмірі 941,66 кв.м. у вигляді квартир у АДРЕСА_1за рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2005 року, оскільки спірна квартира за актом приймання-передачі від 26.01.2005 року була передана позивачеві ще до ухвалення рішення господарським судом.

            Третя особа  КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” покладалось на розсуд суду.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню, а зустрічний позов ТОВ ФБФ “ВБК” задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 20 квітня 2000 року між ТОВ “ВБК” та ТОВ “ПТК” було укладено договір № 9, згідно якого ТОВ “ВБК” в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов'язано оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ “ПТК” до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м.

Згідно до додатку № 1 до вказаного договору квартира № 51 площею 54,26 кв.м. підлягала передачі у власність ТОВ ІБФ «ВБК» так як входила у список 119 квартир площею 6518,4 кв.м.  (т. 2 а.с.63-65)

 Згідно до фотокопій актів приймання-передачі наданих представником відповідача, оригінали яких він відмовився надати суду, спірна квартира на час укладення договору з позивачем не передавалася від ТОВ „ПТК” до ТОВ ІБФ „ВБК”.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941,66 кв.м. житлової площі у вигляді квартир, які розташовані у АДРЕСА_1. (т.2 а.с. 70-73)

За таких обставин суд приходить до висновку, що невизнання ТОВ ІБФ «ВБК» права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1. ґрунтуються на наявності договору № 9 між ТОВ ІБФ „ВБК” та ТОВ „ПТК” від 20 квітня 2000 року та рішення господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року.

При цьому у додатку № 1 до договору № 9 на будівництво житла в порядку пайової участі серед зазначених 119 квартир, які підлягали передачі ТОВ ІБФ «ВБК» у разі виконання умов договору за № 39 вказана спірна квартира № 51. Рішенням господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року встановлено, що на виконання договору № 9 ТОВ „ПТК” передало лише 743,48 кв.м. загальної площі, з зазначених у договорі 6518,4 кв.м. і в зв'язку з невиконанням ТОВ „ПТК” умов договору додатково стягнено на користь ТОВ ІБФ „ВБК” жилу площу в натурі у розмірі 941,66 кв.м. у вигляді квартир у АДРЕСА_1, при цьому не зазначено конкретний перелік квартир, які підлягають стягненню і зазначене рішення посилання на спірну квартиру не містить.

Аналізуючи виказане рішення господарського суду, суд приходить до висновку, що при виконанні умов договору № 9 ТОВ ІБФ „ВБК” сплатило та надало послуг на суму еквівалентну вартості 1685,14 кв.м. (743,48 кв.м.+ 941,66 кв.м. ) жилої площі, тобто виконало свої зобов'язання перед ТОВ „ПТК” не в повному обсязі.

28 грудня 2003 року між позивачем та відповідачем ТОВ „ПТК” укладено договір № 51 на будівництво житла в порядку пайової участі, предметом якого є участь позивачки у будівництві житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1 кв. 51. Згідно до умов зазначеного договору  позивач повинен сплатити загальну вартість житла на суму 50135 грн. Прийом-передача побудованої квартири виконавцем пайовику повинна здійснюватися шляхом підписання акту прийому-передачі, та оформлення права власності у БТІ.(т.1 а.с. 12)                   

12 травня 2004 між тими ж сторонами підписано додаткову угоду  згідно до умов якої право власності на квартиру 51 в АДРЕСА_1переходить від виконавця пайовику з моменту підписання двостороннього акту прийому-передачі.(т.1 а.с. 13)

            Рішенням Харківської Міськради № 114 від 18 лютого 2004 року було затверджено акти державних приймальних та державних технічних комісій про прийняття в експлуатацію житлового будинку № 122 по пр. Косіора в м. Харкові.(т.1 а.с. 27)

26 січня 2005 року між позивачем та ТОВ „ПТК” підписано акт прийому-передачі згідно якого у виконання умов договору від 28.12.2003 року по будівництву жилого АДРЕСА_1ТОВ „ПТК” передало позивачеві квартиру № 51, загальною площею 39,1 кв.м. у зазначеному будинку. (т.1 а.с. 14)

            За умовами зазначеного договору позивач сплатив відповідачеві 50135 грн., що підтверджується платіжними документами, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 51 від 26.01.2005 року. (т.1 а.с. 15)            При ухваленні цього рішення суд керується нормами Цивільного Кодексу УРСР в редакції 1963 року, оскільки правовідносини виникли до набрання чинності цивільного Кодексу України в редакції 2003 року.

            Згідно до ст. 151 ЦК УРСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

            Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 ЦК УРСР.

            Статтею 153 ЦК УРСР передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

            Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

            Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ „ПТК” досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

            Виходячи з вимог ст. 161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

            Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. (ст. 162 ЦК УРСР)

            Виходячи з того, що на час укладання та виконання договору між позивачем та ТОВ „ПТК” спірна квартира не передавалась ТОВ ІБФ „ВБК” ні за договором ні за рішенням судів, а позивачем виконано умови договору з ТОВ «ПТК», то суд визнає за ним право власності на спірну квартиру.

Задовольняючи позов, суд також вважає за необхідне зобов'язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за позивачкою право власності на спірну квартиру.

В зв'язку з задоволенням позову ОСОБА_1. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог  ТОВ ІБФ „ВБК”.

Судові витрати суд розподіляє у відповідності до  ст. 88 ЦПК України і стягує з ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ „ВБК” по 70,85 грн. на користь ОСОБА_1. понесених ним витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

            Крім того стягнути з ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ „ВБК”  по 186,15 грн. на користь держави витрат по сплаті судового збору та по 15 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 27, 31, 60, 61, 88, ч. 3 ст. 209, ст. 218 ЦПК України, ст.ст. 151, 153, 161, 162 ЦК УРСР, суд, -

в и р і ш и в :

            Позов ОСОБА_1задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_1право власності на квартиру № 51 (загальною площею 38,1 кв.м.) у будинку АДРЕСА_1 .

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” та Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестеційно - будівельну фірму „ВБК” усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою № 51 АДРЕСА_1.

            В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” - відмовити.

            Зобов'язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати квартиру № 51  будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1на праві власності.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 70,85 грн на користь ОСОБА_1 понесених ним витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”  та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 186,15 грн. на користь держави витрат по сплаті судового збору.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”  та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 15 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи: одержувач: УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код: 24134604, Банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31216259700009, КБК: 22050000.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя: