справа № 2-94/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 вересня 2008 року                                                    Орджоникидзевский районний суд м. Харкова у складі:

                        головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

                        при секретарях  - Семеновій Я.Ю., Кашура М.Ю., Свиридовій Н.О., Катеринюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК”, третя особа: Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні майном за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” до ОСОБА_1,  Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”, третя особа: Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання договору недійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

 

            В грудні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” (далі ТОВ “ПТК”), товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно - будівельної фірми “ВБК” (далі ТОВ ІБФ “ВБК”) третя особа -  КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на квартиру № 132 та № 150 у АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 23 грудня 2003 року між нею та відповідачем - ТОВ “ПТК” було укладено договори на будівництво житла в порядку пайової участі, а 21 вересня 2004 року додаткові угоди до вказаних договорів, відповідно до яких при повній сплаті вартості квартир та прийому будинку в експлуатацію з моменту підписання акту приймання-передачі між сторонами до неї переходить право власності на квартири № 132 та № 150 загальною площею 52,6 кв.м. та 54,9 кв.м., відповідно, у АДРЕСА_1. Вона виконала свої зобов'язання за договором і сплатила відповідачу  за квартиру № 132 -  61279,00 грн. та за квартиру № 150 - 63958,00 грн.

            Після завершення будівництва і прийому будинку в експлуатацію 03 лютого 2005 року між нею та відповідачем підписано два акти приймання-передачі спірних квартири № 132 та № 150, але зареєструвати в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» право власності на зазначені спірні квартири вона не змогла за наявності претензії з боку ТОВ ІБФ “ВБК” до ТОВ «ПТК» на вказане майно.

            ТОВ ІБФ “ВБК” позов не визнав посилаючись на те, що 20 квітня 2000 року між ТОВ ІБФ “ВБК” та ТОВ “ПТК” було укладено договір, згідно якого ТОВ ІБФ “ВБК” в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов'язано оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ “ПТК” до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м. ТОВ ІБФ „ВБК” свої зобов'язання виконало в повному обсязі, а ТОВ «ПТК» передало лише 743,48 кв.м. жилої площі у зазначеному будинку. Надалі ТОВ ІБФ «ВБК» в зв'язку з невиконанням ТОВ «ПТК» зобов'язань за договором звернувся з позовом в господарський суд Харківської області та за рішенням зазначеного суду від 20.04.2005 р. з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941,66 кв.м. жилої площі у вигляді квартир, які розташовані у АДРЕСА_1. Стосовно спірної квартири вважає, що право власності на неї належить ТОВ ІБФ “ВБК” на підставі акту приймання передачі 29 квартир загальною площею 1573,2 кв.м. від 01.07.2004 року.

            В зустрічному позові до ОСОБА_1. та ТОВ “ПТК”  просив визнати право власності на спірні квартири, посилаючись не те, що на виконання умов договору № 9 укладеного 20.04.2000 року між ТОВ ІБФ „ВБК” та ТОВ “ПТК” та додатку № 1 до вказаного договору квартира № 150 переходила у власність до ТОВ БФ “ВБК”. На виконання зазначеного договору за актом приймання-передачі від 01.07.2004 року квартири № 132 та 150 у АДРЕСА_1 передані від ТОВ “ПТК” до ТОВ ІБФ “ВБК”. Виходячи з того, що ОСОБА_1. оплату за квартири було розпочато з 23.07.2004 року, а будинок прийнято до експлуатації 18.02.2004 року, що свідчить про те, що ОСОБА_1. фінансування будівництва не здійснювалось, просив визнати недійсним договори від 28.12.2003 року та додаткові угоди до зазначених договорів від 21.09.2004 року між ОСОБА_1. та ТОВ “ПТК” недійсними як фіктивними договорами та додаткові угоди удаваними на підставі ч. 1 ст. 235 ЦК України  з метою приховування іншого правочину. Та визнати за ТОВ ІБФ “ВБК” право власності на спірні квартири № 132 та 150 у АДРЕСА_1.

ТОВ “ПТК” проти позову ОСОБА_1. не заперечував, вважає законним передачу їй спірних квартир на підставі договорів, додаткових угод до зазначених договорів та актів приймання-передачі від 03 лютого 2005 року.

Проти позову  ТОВ ІБФ «ВБК» заперечував, посилаючись на те, що за частину сплачених грошей ТОВ ІБФ “ВБК” фактично отримало 743,48 кв.м. загальної площі в будинку і в цю площу спірні квартири № 132 та № 150 не ввійшли, як і не ввійшли  в стягнену  з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» жилу площу в натурі у розмірі 941,66 кв.м. у вигляді квартир у АДРЕСА_1 за рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2005 року, оскільки спірні квартири за актами приймання-передачі від 03.02.2005 року були передані позивачці ще до ухвалення рішення господарським судом.

Існування акту приймання-передачі квартир 29 квартир загальною площею 1573,2 кв.м. між ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ “ВБК” від 01.07.2004 року не визнає.

            Третя особа  КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” покладалось на розсуд суду.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню, а зустрічний позов ТОВ ФБФ “ВБК” задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 20 квітня 2000 року між ТОВ “ВБК” та ТОВ “ПТК” було укладено договір № 9, згідно якого ТОВ “ВБК” в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов'язано оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ “ПТК” до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Згідно до додатку № 1 до вказаного договору двокімнатна квартира № 150 площею 69,86 кв.м. розташована на сьомому поверсі будинку АДРЕСА_1 підлягала передачі у власність ТОВ ІБФ «ВБК», в той же час в додатку квартира № 132 не зазначалася. (т. 2 а.с.63-65)

Представником ТОВ ІБФ “ВБК” не надано доказів, що спірна квартира № 150 це є та квартира яка зазначена в додатку № 1 до договору - двокімнатна квартира № 150 площею 69,86 кв.м. розташована на сьомому поверсі будинку АДРЕСА_1, згідно до наданої електрофотокопії акту приймання-передачі від 01.07.2004 року передано двокімнатну квартиру № 150  площею 54,9 кв.м.

В той же час згідно до копії витягу з технічного паспорту, експлікації квартири, квартира № 150 розташована на четвертому поверсі, а квартира № 132 на першому поверсі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941,66 кв.м. житлової площі у вигляді квартир, які розташовані у АДРЕСА_1. Як вбачається з тексту рішення, за розрахунками позивача, відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором № 9 та передав позивачеві за актами прийому-передачі від 02.04.2003 року 743,48 кв.м. житлової площі у вказаному будинку. (т.2 а.с. 70-73)

Отже, підставою для встановлення господарським судом факту часткового виконання зобов'язання ТОВ “ПТК” перед ТОВ ІБФ “ВБК” в частині передачі житла, є надання ТОВ ІБФ “ВБК”, як позивачем, актів приймання-передачі житла від 02.04.2003 року, при цьому у рішенні господарського суду відсутні посилання на наявність інших актів приймання-передачі, а саме акту від 01.07.2004 року на 29 квартир загальною площею 1573,2 кв.м..

За таких обставин суд приходить до висновку, що невизнання ТОВ ІБФ «ВБК» права власності на спірні квартири за ОСОБА_1. ґрунтуються на наявності договору № 9 між ТОВ ІБФ „ВБК” та ТОВ „ПТК” від 20 квітня 2000 року та акту приймання передачі від 01.07.2004 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 липня 2008 року визнано недійсним акт приймання-передачі б/н, датований 01 липня 2004 року за змістом якого товариств з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” передало товариству з обмеженою відповідальністю Інвестиційно - будівельної фірми “ВБК”  квартири №№ 14, 15, 16, 21, 22, 30, 47, 48, 49, 55, 67, 69, 70, 71, 75, 76, 86, 87, 88, 89, 90, 119, 122, 123, 125, 132, 133, 150, 164 загальною площею 1573,2 кв.м. в житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

            Виходячи з вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню факт встановлений рішенням господарського суду Харківської області  від 01 липня 2008 року і з цих підстав суд не приймає до уваги будь-які посилання ТОВ ІБФ “ВБК” про виникнення права власності на підставі акту приймання передачі.

            28 грудня 2003 року між позивачкою та відповідачем ТОВ „ПТК” укладено договір на будівництво житла в порядку пайової участі, предметом якого є участь позивачки у будівництві житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1. Згідно до умов зазначеного договору  позивачка повинна сплатити загальну вартість житла на суму 61279 грн. Прийом-передача побудованої квартири виконавцем пайовику повинна здійснюватися шляхом підписання акту прийому-передачі, та оформлення права власності у БТІ в строк не пізніше 15.08.2004 року.(т.1 а.с. 12)                    

21 вересня 2004 року між тими ж сторонами підписано додаткову угоду згідно до умов якої право власності на квартиру 132 в АДРЕСА_1 переходить від виконавця пайовику з моменту підписання двостороннього акту прийому-передачі.(т.1 а.с. 13)

28 грудня 2003 року між позивачкою та відповідачем ТОВ „ПТК” укладено договір на будівництво житла в порядку пайової участі, предметом якого є участь позивачки у будівництві житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1 кв. 150. Згідно до умов зазначеного договору  позивачка повинна сплатити загальну вартість житла на суму 63958 грн. Прийом-передача побудованої квартири виконавцем пайовику повинна здійснюватися шляхом підписання акту прийому-передачі, та оформлення права власності у БТІ (т.1 а.с. 17)                    

21 вересня 2004 року між тими ж сторонами підписано додаткову угоду згідно до умов якої право власності на квартиру 150 в АДРЕСА_1 переходить від виконавця пайовику з моменту підписання двостороннього акту прийому-передачі.(т.1 а.с. 18)

            Рішенням Харківської Міськради № 114 від 18 лютого 2004 року було затверджено акти державних приймальних та державних технічних комісій про прийняття в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1.(т.1 а.с. 33)

03 лютого 2005 року між позивачкою та ТОВ „ПТК” підписано два акти прийому-передачі згідно яких на виконання умов договору від 28 грудня 2003 року по будівництву жилого АДРЕСА_1 ТОВ „ПТК” передало позивачці квартири № 132, загальною площею 52,6 кв.м. та № 150, загальною площею 54,9 кв.м. у зазначеному будинку. (т.1 а.с. 14, 19)

За умовами зазначених договорів позивачка сплатила відповідачеві за квартиру № 132 - 61279,00 грн. та за квартиру № 150 - 63958,00 грн., що підтверджується платіжними документами. При цьому суд приймає до уваги пояснення позивачки, що остаточна сплата вартості квартири була проведена нею під час судового розгляду, що було викликано неможливістю оформлення права власності на квартиру.

            При ухваленні цього рішення суд керується нормами Цивільного Кодексу УРСР в редакції 1963 року, оскільки правовідносини виникли до набрання чинності цивільного Кодексу України в редакції 2003 року.

            Згідно до ст. 151 ЦК УРСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

            Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 ЦК УРСР.

            Статтею 153 ЦК УРСР передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

            Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

            Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ „ПТК” досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

            Виходячи з вимог ст. 161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

            Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. (ст. 162 ЦК УРСР)

            Факт несвоєчасного виконання зобов'язання з боку позивача, щодо сплати повної вартості квартири за договором, до підписання акту про передачу квартири, не є порушенням істотних умов договору, про що не було заявлено будь-яких вимог з боку ТОВ „ПТК”.

            Виходячи з того, що на час укладання та виконання договору між позивачем та ТОВ „ПТК” спірні квартири не передавалась ТОВ ІБФ „ВБК” ні за договором ні за рішенням судів, а позивачкою виконано умови договору з ТОВ «ПТК», то суд визнає за нею право власності на спірну квартиру.

            Задовольняючи позов, суд також вважає за необхідне зобов'язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за позивачкою право власності на спірну квартиру.

            В зв'язку з задоволенням позову ОСОБА_1. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог  ТОВ ІБФ „ВБК”.

Судові витрати суд розподіляє у відповідності до  ст. 88 ЦПК України і стягує з ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ „ВБК” по 70,85 грн. на користь ОСОБА_1. понесених нею витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

            Крім того стягнути з ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ „ВБК”  по 591,1 грн. судового збору на користь держави та по 15 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 27, 31, 60, 61, 88, ч. 3 ст. 209, ст. 218 ЦПК України, ст.ст. 151, 153, 161, 162 ЦК УРСР, суд, -

 

в и р і ш и в :

 

            Позов ОСОБА_1 задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_1право власності на квартиру № 132 (загальною площею 52,6 кв. м.) та квартиру № 150 (загальною площею 54,9) у будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” та Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестеційно - будівельну фірму „ВБК” усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1квартирами № 132 та № 150 АДРЕСА_1.

            В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” - відмовити.

            Зобов'язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати квартиру № 132 та квартиру № 150 будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1на праві власності.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 70,85 грн. на користь ОСОБА_1понесених нею витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”  та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 591,1 грн. на користь держави витрат по сплаті судового збору.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”  та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 15 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи: одержувач: УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код: 24134604, Банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31216259700009, КБК: 22050000.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

 

Суддя: