Справа № 2-1218/11 Головуючий у І інстанції Устимчук М.Ю.

Провадження № 22-ц/780/3681/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.

Категорія 36 26.07.2013

У Х В А Л А

іменем України

25 липня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Панасюка С.П, Даценко Л.М.,

при секретарі Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Головне управління юстиції у м.Києві про визнання заповіту нікчемним, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним вище позовом, який надалі уточнила і мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, яка своїм заповітом від 30 серпня 2008 року все майно заповіла їй. Вказувала, що під час оформлення спадщини вона дізналася про наявність іншого заповіту, складеного ОСОБА_6 26 травня 2009 року на ім'я свого брата - відповідача ОСОБА_4 Вважає, що заповіт, складений ОСОБА_6 26 травня 2009 року на ім'я відповідача підлягає визнанню нікчемним як складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Зокрема підписи ОСОБА_6 у двох екземплярах заповіту та її прізвище і ініціали виконані різним почерком, і не відповідають її підпису. Крім того, секретарем Пашківської сільської ради при посвідченні заповіту порушено порядок вчинення такої нотаріальної дії, бо секретар посвідчила заповіт не на особисто поданих заповідачкою екземплярах, не перевірила відповідність підпису заповідачки на обох екземплярах заповіту, не отримала підтвердження, що обидва екземпляри підписані заповідачкою. Посилаючись на ст.1257 ЦК України, просила визнати нікчемним заповіт, складений ОСОБА_6 26 травня 2009 року на ім'я ОСОБА_4

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким її позов задоволити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд обгрунтовував свої висновки недоведеністю позивачкою тих обставин, що спадкодавиця ОСОБА_6 не підписувала заповіту на користь свого брата ОСОБА_4, а її підпис підроблено, що у свою чергу потягло порушення форми та змісту заповіту при його посвідченні секретарем сільської ради.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

За положеннями ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'зана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, яка 26 травня 2009 року склала заповіт, яким все своє майно заповідала троюрідному брату - відповідачу у справі ОСОБА_4 Даний заповіт був складений та підписаний власноруч ОСОБА_6 26 травня 2009 року у приміщенні Пашківської сільської ради в с.Пашківка Макарівського району Київської області і посвідчений секретарем Пашківської сільської ради ОСОБА_7

Наведені обставини підтверджуються в тому числі показами секретаря сільської ради ОСОБА_7, яка допитана у якості свідка показала, що 26 травня 2009 року близько 10-00 години громадянка ОСОБА_6 особисто на велосипеді приїхала до приміщення сільської ради і сказала, що хоче скласти заповіт. На запитання чому саме на користь ОСОБА_4, вона відповілоа, що він їй допомагає. Заповіт у її присутності було підписано особисто ОСОБА_6 і посвідчено.

Ці ж обставини підтверджуються показами свідка ОСОБА_8, яка показала, що сторони у справі її діти, а померла ОСОБА_6 - племінниця, якій вона та її брат допомогали. Про заповіт на користь сина ОСОБА_4 вона дізналася безпосередньо від ОСОБА_6, яка 26 травня 2009 року приїхала до неї на велосипеді і віддала на руки заповіт, складений на сина. Аналогічні покази дала свідок у справі ОСОБА_9 сусідка померлої ОСОБА_6

Також судом встановлено, що оспорюваний заповіт відповідає встановленим законом вимогам щодо його форми та посвідчення. Так заповіт згідно ст.1147 ЦК України складений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, підписаний особисто заповідачем, про що вказано у заповіті. Відповідно до ст.1251 ЦК України заповіт посвідчений уповноваженою на те посадовою особою органу місцевого самоврядування.

За таких обставин суд обгрунтовано прийшов до висновку про відсутність передбачених ст.1257 ЦК України підстав для встановлення нікчемності заповіту.

Відхиляючи апеляційну скаргу, колегія суддів погоджується, що при розгляді справи суд допустив порушення норм процесуального права, ухваливши рішення у відсутність позивача, а не відклавши розгляд справи, яка розглядається із липня 2011 року.

Проте відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни судового рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Наведені позивачкою ОСОБА_3 в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду щодо відсутності передбачених законом підстав для визнання заповіту нікчемним, та не свідчать про неправильне вирішення справи судом, а відтак підстави для скасування чи зміни рішення відсутні з цих підстав відсутні. При цьому суд враховує, що підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги про неповноту судового розгляду, що виразилося у непроведенні судової почеркознавчої експертизи. При цьому колегія суддів враховує, що за клопотанням позивачки ОСОБА_3 ухвалою суду від 19 жовтня 2012 року у справі була призначена почеркознавча експертиза, яка не виконана у зв'язку із неоплатою позивачкою її вартості та ненаданням сторонами додаткових документів, в тому числі відмовою відповідача ОСОБА_4 псувати оригінал заповіту щляхом вирізання із нього фрагментів підпису заповідача ОСОБА_6 про що останній подав письмову заявуі без чого неможливе її поведення.

Також, колегія суддів вважає, що висновок почеркознавчої експертизи з допомогою якого позивачка намагається довести фальшування підпису заповідача ОСОБА_6 у заповіті не стосуються її вимог щодо нікчемності заповіту.

Доводи апеляційної скарги про перевищення суддею своїх повноважень при постановленні ухвали про поновлення провадження у справі після її повернення із експертної установи, з огляду на те, що дане питання має вирішувати суд, а не суддя надумані та безпідставні. За змістом ст.204 ЦПК України питання про відновлення провадження в тому числі вирішує суддя, а не тільки суд, як помилково вважає апелянт.

Посилання позивача на невідповідність написів внизу тексту заповіту взагалі не стосуються його форми, з огляду на те, що сам заповіт надрукований, в тому числі містить друковану інформацію про читання заповіту та його підпис заповідачем ОСОБА_6, містить підпис заповідача та друковану інформацію щодо його реєстрації із печаткою сільської ради. Напис внизу тексту заповіту, вчинений додатково і не є обов'язковим чи передбаченим для його форми.

Твердження апелянта про те, що суд дав неправильну оцінку показам свідка ОСОБА_8, матері сторін у справі, яка на думку апелянта є зацікавленою у вирішенні спору, надумані і безпідставні. Суд оцінив покази даного свідка у сукупності із іншими доказами у справі та їх взаємозв'язку, і покази даного свідка узгоджуються із показами інших свідків у справі та іншими доказами, які спростовують вимоги позивачки ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги про те, що суд необгрунтовано взяв до уваги обставини, встановлені рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 26 січня 2011 року та ухвалою апеляційного суду м.Києва від 31 травня 2011 року, якою це рішення залишено без змін, у спорі між цими ж сторонами щодо нікчемності заповіту необгрунтовані і суперечать положенням цивільного процесуального закону.

Відповідно до вимог ч.4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

В матеріалах справи маються рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 26 січня 2011 року та ухвала апеляційного суду м.Києва від 31 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса ОСОБА_5, Пашківської сільради, 3-ті особи ОСОБА_3, ГУЮ у м.Києві про встановлення факту належності заповіту, визнання незаконною відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину та за позовом 3-ї особи ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту нікчемним (т.1 а.с.13-15, 45-47).

Вказаними рішенням встановлено, що посвідчуючи заповіт, складений ОСОБА_6 26 травня 2009 року, в якому вона заповідала все належне їй майно ОСОБА_4, секретар сільської ради ОСОБА_7 діяла у відповідності до наданих їй повноважень, на відповідній правовій основі й сумнівів у законності вчинених нею дій не встановив районний суд, не вбачає таких підставі колегія суддів. В тому числі судами встановлено ті обставини, що нині покійна ОСОБА_6 самостійно вирішила змінити спадкоємця її прав після смерті - із сестри ОСОБА_3 на брата ОСОБА_4, які рідні між собою, у зв'язку з чим з власної волі з'явилася до секретаря сільської ради й остання, виконуючи волю покійної, вчинила нотаріальну дію по посвідченню заповіту (а.с.46).

Тобто даними рішеннями встановлено, що померла ОСОБА_6 з'явилася до секретаря сільської ради й остання, виконуючи волю покійної, вчинила нотаріальну дію по посвідченню її заповіту, що спростовує посилання позивачки на те, що Карпук не з'являлася до секретаря, а заповіт посвідчено у її відсутність. Відмовляючи у позові суд обгрунтовано послався на те, що дані обставини є доведеними згідно ч.4 ст.61 ЦПК України.

Посилання апелянта на вихід суд за межі позовнихз вимог необгрунтовані, поскільки суд вирішив справу в межах заявлених вимог щодо нікчемності заповіту, ніяких інших вимог суд не вирішував.

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про відмову у задоволенні позову не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді :