ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2009 р. м. Київ К-21974/09

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивачці з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому касатор посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідачем -Управлінням Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області, не здійснюються зазначені виплати з посиланням на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність величини для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян, які мають статус «діти війни».

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачка має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині нарахування щомісячної доплати до пенсії за 2006 рік, суди правомірно виходили з того, що у 2006 році дана виплата була обмежена Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік», який не був визнаний неконституційним.

Приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано послалися на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Судами вірно зазначено, що Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області повинно було перераховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, тобто з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правильно визначена пріоритетність нормативно -правових актів, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області відхилити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як у випадках, передбачених ст. ст. 237 -239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

Судді М.П. Гордійчук

М.П. Гордійчук

Н.В. Васильченко

О.О. Кравченко

К.Г. Леонтович

Т.С. Розваляєва