УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1-12/10Суддя у І-й інстанції: Кулінська Н.В.

Провадження №11/191/75/13 Суддя-доповідач: Іванченко О. Ю.

18 липня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

Головуючого судді Гриценка Ю.Ф.

суддів: Іванченка О.Ю.,

Белоусова Е.Ф.

за участю: прокурора Лесіна С.Л.

засудженого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії АР Крим апеляцію засудженого ОСОБА_3 на постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 25 листопада 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 25 листопада 2011 року залишено без задоволення клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Феодосійського міського суду АР Крим від 26 липня 2010 року, а сама апеляція визнана такою, що не підлягає розгляду.

На вказану постанову ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати, поновити йому строк на апеляційне оскарження вироку суду і визнати його апеляцію такою, що підлягає розгляду.

Свої доводи мотивує тим, що внаслідок наявності у нього психічних вад, необізнаності та відсутності у нього коштів на отримання правової допомоги захисника, він пропустив строк на апеляційне оскарження вироку суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора, який вважав за необхідне апеляцію засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК 1960 року, апеляція на вирок суду першої інстанції може бути подана впродовж п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Відповідно до статті 353 КПК 1960 року, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок, про відновлення пропущеного строку.

З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_3 брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, тобто був присутній в судовому засіданні та на проголошенні вироку 26 липня 2010 року (а.с.374-378, т. 3). Цього ж дня, під розпис, отримав копію вироку, про що свідчить його підпис на розписці, що підшита до матеріалів кримінальної справи після вироку (а.с.380, т. 3), але апеляцію на вирок разом із клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження подав лише 14 листопада 2011 року, тобто більш, ніж через рік (а.с.460-461, т. 3).

При цьому, протягом судового розгляду справи і на проголошенні вироку був присутній його захисник (а.с. 372, 374, т. 3).

Відмовляючи засудженому у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку суду від 26 липня 2010 року, суд першої інстанції зазначив, що вказані засудженим причини пропуску строку на подання апеляції не можуть бути визнані поважними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки будь-яких переконливих доказів на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не надано.

А тому доводи апелянта, про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, не заслуговують на увагу. Посилання апелянта на необізнаність та відсутність правової допомоги з боку захисника, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Наявність у апелянта будь-яких психічних вад не підтверджено жодним доказом.

Таким чином, суд обґрунтовано залишив без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку Феодосійського міського суду АР Крим від 26 липня 2010 року та визнав апеляцію засудженого такою, що не підлягає розгляду.

Враховуючи, що зазначені ОСОБА_3 у апеляції обставини не є підставою для відновлення строку на апеляційне оскарження і жодного вагомого доказу поважності причин пропуску строку ним не наведено, колегія суддів вважає, що постанова суду Феодосійського міського суду АР Крим від 25 листопада 2011 року є законною і обгрунтованою, а апеляція засудженого є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 353, 365, 366, 382 КПК 1960 року, п. 10 Розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 25 листопада 2011 року, якою ОСОБА_3 відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження вироку Феодосійського міського суду АР Крим від 26 липня 2010 року та його апеляцію на вирок визнано такою, що не підлягає розгляду, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення в порядку, передбаченому статтею 387 КПК 1960 року.

С У Д Д І :

Ю.Ф. Гриценко О.Ю. Iванченко Е.Ф. Белоусов