Справа № 372/1788/13-ц Головуючий у І інстанції Кравченко М.В.

Провадження № 22-ц/780/3637/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.

Категорія 44 26.07.2013

У Х В А Л А

іменем України

25 липня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів: Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 19 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області, треті особи державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій незаконними та скасування запису про державну реєстрацію,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним вище позовом, який мотивувала тим, що в даний час їй стало відомо про укладення 19 січня 2005 року між нею і її сестрою ОСОБА_3 в особі представників договору оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві приватної власності. Як з'ясувалося цей договір оренди 15 жовтня 2012 року був зареєстрований управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області. Даний договір на її думку було укладнено з порушенням вимог закону, оскільки в ньому не погоджувались істотні умови договору, а тому управління Держкомзему не мало права вичиняти запис та реєструвати договір оренди в державному реєстрі. Окрім того, підлягають сумніву правомірність дій управління Держкомзему в Обухівському районі, щодо права внесення записів до державного реєстру, оскільки повноваження Управління Дкржкомзему перейшли до Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області. Посилаючись на ст.319,321 ЦК України, ст.152 ЗК України, просила визнати незаконними дії управління Держземагенства в Обухівському районі щодо внесення 15 жовтня 2012 року до державного реєстру запису №302310004000879 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, та скасувати цей запис.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 19 квітня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, оскільки позов не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що даний спір є публічно-правовим, бо виник у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а тому згідно ст.17 КАС України підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судді, поскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів держави, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом вказаних норм справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Згідно роз'яснень, викладених у п.7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визнання підсудності цивільних справ» земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, регулюються земельним і цивільним законодавством. Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (ст.ст.210,211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (ст.212 ЗК).

З урахуванням наведеного, при визначенні підвідомчості справи потрібно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 порушила питання про визнання незаконними дій управління Держземагенства в Обухівському районі та скасування запису до державного реєстру про реєстрацію договору оренди земельної ділянки по вул.Старокиївській 31/9 в селищі Козин Обухівського району у зв'язку з порушенням її прав власності на дану ділянку.

Тобто по суті ОСОБА_2 звернулася на захист свого права власності (цивільного права) на спірну земельну ділянку.

Отже даний спір виник не у зв'язку із здійсненням відповідачем владних повноавжень, а у зв'язку із порушенням цивільних прав позивачки і згідно ст.15 ЦПК України підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Суддя першої інстанції вказаних обставин не врахував і постановив необгрунтовану ухвалу про відмову у відкритті провадження.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді першої інстанції підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 19 квітня 2013 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді: