ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" листопада 2009 р. м. Київ К-25055/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.,
розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, перерахунок та стягнення заборгованості з виплат допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2008 року позивачка звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, в якому просила суд визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню і виплаті їй одноразової допомоги при народженні дитини та сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2006 року по серпень 2007 року, включно, та стягнути з відповідача на її користь суму недоотриманої одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 2122,00 грн., а також суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період у розмірі 2305,36 грн. Також, просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 1500,00 грн., та понесені нею судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, у розмірі 54 грн.
Посилалася на те, що відповідач при наданні їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, керувався нормативно-правовими актами, які рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року, визнанні неконституційними. Своїми діями відповідач грубо порушив її право на належний соціальний захист, передбачений Конституцією України, внаслідок чого позивачка постійно, протягом декількох років хвилювалася від того, що не могла надати своїм дітям необхідне матеріальне забезпечення.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування, призначення і виплати ОСОБА_1 державної допомоги сім'ям з дітьми за 2007 рік. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 830,00 грн., а також заборгованість з виплати допомоги при народженні дитини, що виплачується протягом 12 місяців, в сумі 107,66 грн.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по серпень 2007 року, включно, у розмірі 2816,13 грн.
Стягнуто з бюджету міста Павлограда Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати в сумі 37 грн. 53 коп.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області задоволена частково.
Постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування, призначення і виплати ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини, в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 830,00 грн., в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплат допомоги при народженні дитини, яка виплачується протягом 12 місяців, в сумі 107,66 грн., в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по 09 липня 2007 року, включно, в сумі 2150,57 грн. скасована та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині відмовлено.
Постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по серпень 2007 року, включно, в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 56 коп. та в іншій частині -залишена без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивачка має малолітнього сина -ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування, призначення і виплати їй державної допомоги при народженні дитини, а також в частині стягнення з відповідача на її користь недоотриманих сум допомоги при народженні дитини, суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/07 положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" на 2007 рік, було визнано неконституційним та втратило чинність.
Проте, з такими висновками суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) такі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік": пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення «Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Але, відповідно до статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлена допомога при народженні дитини в розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта -протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач здійснював виплати державної допомоги при народженні дитини згідно до вищезазначеного порядку та розмірів.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Оскільки рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп 2007 положення статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в цій частині не визнавались неконституційними і тому діяли в часі на час виникнення таких спірних правовідносин, враховуючи те, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" за часом прийнятий пізніше Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", колегія суддів вважає, що при визначенні розміру державної допомоги при народженні дитини та порядку її виплати слід керуватись саме положеннями, зазначеними абзацом 2 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", і тому в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі, а постанову суду першої інстанції в цій частині скасувати.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, п. 14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Абзацом 3 частини 2 ст. 56 цього ж Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь ОСОБА_1 згідно до вищезазначеного порядку та розмірів
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 були визнані неконституційними та втратили чинність.
Приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення дії ст. 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", втратила чинність з 09 липня 2007 року, колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача щодо несвоєчасного перерахунку та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Проте, суд першої інстанції припустився помилки при визначенні періоду в 2007 році, за який відповідачу необхідно було провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивачки.
Оскільки рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті 56, частини першої статті 66, пунктів 7. 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, вони втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.
Тому, стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає сума недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку лише за період з 09 липня по серпень 2007 року, включно.
Згідно ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01 квітня 2007 року - у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.
Колегія суддів погоджується з тим, що відповідач повинен був провести розрахунок недоотриманої позивачкою допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 лтпня 2007 року по серпень 2007 року, включно, та вирішити питання щодо її виплати на користь ОСОБА_1
Таким чином, загальна сума виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка має бути доплачена Управлінням праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по серпень 2007 року включно собрахована вірно апеляційним судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексом адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
У х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області відхилити.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду від 17 червня 2008 року, частково змінену апеляційним судом, а також постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді М.П. Гордійчук
М.П. Гордійчук
Н.В. Васильченко
О.О. Кравченко
К.Г. Леонтович
Т.С. Розваляєва