Справа № 1-283/08

В И Р О К

І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

29 вересня 2008 року                                                                                                         м.Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді                                                               Чернобая О.І.,

при секретарі                                                                       Ніколаєнко В.В.,

з участю         прокурора                                                                            Мироненко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шосткинського міськрайонного суду кримінальну справу  по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с.Клишки, Шосткинського району, Сумської області, гр-на України, українця, з неповною вищою освітою, навчається на 3-му курсі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», група ПБ-61,  не працюючого, не одруженого, зареєстрованого на час навчання за адресою: АДРЕСА_1 проживає по АДРЕСА_2, військовозобов'язаного, раніше не судимого, 

-     за ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

            12.04.2008 р., близько 03.30 год., ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2 (який вже засуджений за даний злочин), в районі будинку АДРЕСА_3,  зустріли раніше їм невідомого потерпілого ОСОБА_3, після чого маючи намір на відкрите викрадання його майна, відкрито, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилось у нанесенні ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 одного удару в область обличчя, від якого останній впав на землю та нанесенням після цього ОСОБА_1 і ОСОБА_2 декількох ударів в область голови та тулуба потерпілого ОСОБА_3, відкрито викрали його мобільний телефон «Сони Еріксон К850 І», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 2528 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Джинс», вартістю 25 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2553 грн.

Після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 зникли з місця скоєння злочину  разом з викраденим майном, яким в подальшому розпорядились на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 по пред'явленому йому обвинуваченню за ч.2 ст.186 КК України, винним себе визнав повністю і показав, що 12 квітня 2008 р., у вечірній час він зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_2 і гуляв з ним по місту. У нічний час, в районі будинку АДРЕСА_3, вони зустріли раніше їм не відомого потерпілого ОСОБА_3 і пішли до нього з метою заволодіти його майном. Підійшовши до потерпілого, ОСОБА_2 першим наніс удар по потерпілому, після чого він разом з ОСОБА_2 нанесли потерпілому ОСОБА_3 ще декілька ударів в обличчя та різним частинам тулуба, після чого ОСОБА_2 витяг з карману потерпілого мобільний телефон «Соні Еріксон», який залишив собі, домовившись, що ОСОБА_2 продасть цей мобільний телефон, а половину грошей віддасть йому. Приблизно через два дні, ОСОБА_2 дав йому 200 грн., виручених від продажу вказаного мобільного телефону. Даний злочин він вчиняв у тверезому стані.

            Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 КК України, т.я. він відкрито викрав чуже майно, тобто вчинив грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб. 

            Призначаючи покарання, суд на підставі ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

            Обставинами, які пом'якшують покарання суд враховує, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, повне добровільне відшкодування завданих збитків, позитивні характеристики за місцем проживання і навчання, молодий вік підсудного.

            Обставин, які обтяжують покарання не має.

            Враховуючи, що підсудний вчинив вказаний злочин вперше, раніше судимий не був, до адміністративної відповідальності не притягувався, навчається на денній формі навчання в університеті, враховуючи його молодий вік, те, що він добровільно відшкодував завдані збитки, має постійне місце проживання і навчання, протягом як досудового так і судового слідства давав послідовні правдиві показання, що підтверджує його щире розкаяння у вчиненому, враховуючи, що потерпілий не має до нього ніяких претензій, про що є відповідна заява, враховуючи також обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і про можливість призначення йому покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті, застосувавши до нього ст.69 КК України і призначення такого покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

             Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,

З А С У Д И В :

            ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - 1 (одного) року 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, відповідно до ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

            Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - підписку про невиїзд.

            Речові докази по справі:

-мобільний телефон «Соні Еріксон», який був переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити йому як власнику;

            На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту  його проголошення.

            Суддя Шосткинського міськрайсуду

Сумської області                                                                                       О.І.Чернобай