Справа №103/1813/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2013 року м. Бахчисарай, АРК
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Нікіщенко М.І.
при секретарі Княгницькій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
В С Т А Н О В И В :
05.04.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вимоги мотивовані тим, що відповідач є батьком дитини, але кошти на її утримання не надає. Просила стягнути аліменти в розмірі 1500 гривень щомісячно.
Позивач в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в сумі 500 грн. щомісячно.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи розгляду справи сповіщався належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, визнав позовні вимоги в сумі 500 грн. щомісячно.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2, виданим 10.06.2010 (а.с. 3).
Неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 ОСОБА_2 регулярної матеріальної допомоги позивачці на утримання дитини добровільно не надає.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. №789-XІІ) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження. Невиплата аліментів на утримання неповнолітніх дітей, на які вони мають право відповідно до законодавства становить порушення їх майнових прав відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, яка передбачає таке: «Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини висловив наступну думку: «Поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1.
У відповідності зі ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Як зазначається у ч. 1 ст. 184 СК України платник аліментів має нерегульований, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій формі.
У відповідності з вимогами п.1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову, тобто з 05.04.2013 року.
Як зазначає позивач, відповідач не працює, не має постійного, регулярного заробітку, доходу, що не спростовується відповідачем.
Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов'язку утримання дитини судом не встановлено.
Суд вважає, що відповідач зобов'язаний надавати дитині матеріальну допомогу, достатню для задоволення її розумних потреб, виходячи з віку дитини, стану її здоров'я , матеріального становища.
Як зазначено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 11.04.2012 року у цивільній справі № 6-4664св12 однією з необхідних умов отримання дружиною (чоловіком) аліментів є неспроможність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу, причому останнього не можна визнати неспроможним це робити у зв'язку з тим, що він, будучи працездатним, не працює без поважних причин чи має інших утриманців, оскільки законом не передбачено таких підстав звільнення від сплати аліментів.
Отже, при призначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище відповідача і те, що він є працездатним, оскільки доказів іншого суду не надано.
Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує відносно своєї дитини передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки з її утримання, чим порушує права дитини на достатній рівень життя, тому уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України; ст. ст. 11, 60, 81, 88, 212- 215, п.1 ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (паспорт НОМЕР_3, виданий Бахчисарайським РВ ГУ МВС України в Криму 29.04.2004), не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, (паспорт серії НОМЕР_4, виданий 23.03.2010 року Бахчисарайським РВ ГУ МВС України в Криму), яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 05 квітня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (паспорт НОМЕР_3, виданий Бахчисарайським РВ ГУ МВС України в Криму 29.04.2004), не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.)
Допустити негайне виконання рішення |припуститься|у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя :