УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 114/3220/2012Суддя у І-й інстанції: А.М. Авакян

Провадження №10/191/37/13 Суддя-доповідач: Іванченко О. Ю.

27 червня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

Головуючого судді Гриценка Ю.Ф.

суддів: Іванченка О.Ю.,

Белоусова Е.Ф.

за участю: прокурора Волімбовської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії АР Крим апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 03 січня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Нижньогірського районного суду АР Крим від 03 січня 2013 року задоволено скаргу ОСОБА_3 і скасовано постанову прокурора прокуратури Нижньогірського району АР Крим від 19 жовтня 2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ПСП «Гвардієць», а матеріал перевірки за заявою ОСОБА_3 щодо факту невиконання рішення суду, у зв'язку з відсутністю в діях посадових осіб ПСП «Гвардієць» складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України, направив прокурору Нижньогірського району АР Крим, для організації додаткової перевірки.

На вказану постанову прокурор подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 у розгляді скарги.

Свої доводи мотивує тим, що, відповідно до Розділу «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та роз'яснень, наданих в листі Висшого спеціалізованого суду України, суд першої інстанції повинен був відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до п. 10 Розділу ХI «Перехідні положення» КПК України кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом не надійшли до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосуванням примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розслідуються, надсилаються до суду та розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховним Судом України згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно з положеннями КПК 2012 року, у разі, якщо до суду першої інстанції 20 листопада 2012 року чи пізніше (згідно з реєстраційним штампом) надійшла скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи чи на постанову про закриття кримінальної справи, якщо вони подані з порушенням строку оскарження, передбаченого КПК 1960 року, суд приймає постанову про відмову в розгляді відповідної скарги.

Відповідно до ст. 236-1 КПК 1960 року, скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, протягом семи днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 жовтня 2012 року прокурором прокуратури Нижньогірського району АР Крим винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3 відносно посадових осіб ПСП «Гвардієць» (а.с.4-5). Постанова була отримана заявником поштою лише 04 грудня 2012 року та, відповідно до реєстраційного штампу суду, 10 грудня 2012 року на вказану постанову до Нижньогірського районного суду АР Крим подано скаргу, тобто з дотриманням семиденного строку на оскарження (а.с.1-2).

У зв'язку з чим, доводи прокурора щодо пропуску ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження постанови є необґрунтованими та такими, що не відповідають наявним матеріалам справи.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції дотримав вимоги кримінально-процесуального законодавства, а тому колегія суддів погоджується з його висновками і, враховуючи відсутність будь-яких переконливих доказів на підтвердження позиції апелянта, вважає, що постанова Нижньогірського районного суду АР Крим від 03 січня 2013 року є законною і обгрунтованою, а апеляція прокурора є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 236-1, 382 КПК 1960 року, п. 10 Розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 03 січня 2013 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_3 і скасовано постанову прокурора прокуратури Нижньогірського району АР Крим від 19 жовтня 2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ПСП «Гвардієць», - залишити без змін.

С У Д Д І :

Ю.Ф. Гриценко О.Ю. Iванченко Е.Ф. Белоусов