ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2006 р. Справа № 3/523/06
м. Миколаїв
За позовом: Дочірнє підприємство спеціалізований центр технічного обслуговування «Сирена», м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18а.
До відповідача: Державне підприємство «НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Южно-Українська АЕС», Миколаївська область, м. Южноукраїнськ
Про стягнення боргу.
Суддя Смородінова О. Г.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Левченко О.О., довіреність від 14.11.06р., Трушніков М.М., довіреність від 14.11.06р ;
Від відповідача: Третяк А.В., довіреність № 41 від 13.11.06р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача боргу в розмірі 20020,21 грн. та 3031,50 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №777-31 від 16.03.00р., договору № 812-31 від 01.02.01р., договору № 814-33 від 14.02.01р.
Відповідач у відзиві заперечує проти позову посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.11.06р. В означений час, на підставі ст. 85 ГПК України за згодою сторін, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
16 березня 2000 року Дочірнє підприємство «Спеціалізований центр технічного обслуговування «Сирена»та Державне підприємство «НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Южно-Українська АЕС»уклали договір №777-31. Відповідно до умов цього договору виконавець прийняв на себе зобов’язання по виконанню відповідних робіт. Відповідач же взяв на себе зобов’язання сплатити вартість виконаних робіт в розмірі 16280 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 2713,33 грн.
По виконанню позивачем своїх зобов’язань були складені акти здачі-приймання науково-технічної продукції.
На теперішній час за договором №777-31 відповідач не сплатив позивачу суму в розмірі 11207,42 грн.
01 лютого 2001 року ДП «СЦТО «Сирена»та відповідач уклали договір № 812-31, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов’язання по виконанню зазначених робіт, а відповідач взяв на себе зобов’язання сплатити вартість виконаних робіт в розмірі 20184 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 3364 грн.
По виконанню ДП «СЦТО «Сирена»своїх зобов’язань були складені відповідні акти здачі-приймання науково-технічної продукції, та підписані обома контрагентами.
На теперішній час за договором №812-31 відповідач не сплатив суму в розмірі 5046 грн. за виконання послуг.
14 лютого 2001 року сторони уклали договір №814-33, відповідно до якого ДП «СЦТО «Сирена»прийняло на себе зобов’язання по виконанню зазначених в договорі робіт, а відповідач взяв на себе зобов’язання сплатити вартість виконаних робіт в розмірі 11220 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 1860 грн.
По виконанню ДП «СЦТО «Сирена»своїх зобов’язань були складені наступні акти здачі-приймання науково-технічної продукції та узгоджені обома сторонами.
На теперішній час за договором №814-33 відповідач не сплатив суму в розмірі 3466,79 грн. за виконання послуг.
Таким чином, відповідач ухилився від повного об’єму сплати фактично виконаних робіт по вказаним договорам. Сума заборгованості по сплаті за вказані послуги на теперішній час складає 20020,21 грн.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами проводилось листування (№05/11696 від 02.12.04р.; №05/12121 від 28.12.03р.); складався акт звірки взаємних розрахунків від 03.02.2003р. підписаний бухгалтерами підприємств з визнанням відповідачем боргу в сумі 20020,21 грн; складалась довідка про наявність боргу станом на 01.11.04рік.
30.08.06р. позивач скерував відповідачу претензію №95/10. На претензію №87/33 від 17.07.06р. відповідач надав відповідь №32/725 від 07.08.06р., що претензія розглянута і не визнана з причин спливу строку позовної давності.
Отже, з представлених суду документальних доказів вбачається, що дійсно відповідач має перед позивачем заборгованість в розмірі 20020,21 грн. Але, позов не може бути задоволений судом з наступних підстав:
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення нового Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків , що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що правила Цивільного кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки позовна давність, стосовно вимог, зазначених в позовній заяві , не спливла до 01.01.2004 року, то регулювання строку позовної давності стосовно вимог, викладених в позовній заяві позивача належить розглядати за правилами нового Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004 року.
Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальні та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно правилам ст. 260, п. 1 ст. 261 Цивільного Кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 Цивільного Кодексу України. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про порушення свого права.
З матеріалів справи вбачається, що лист № 05/11696 від 02.12.04р. на який посилається позивач в якості обґрунтування того, що строк позовної давності їм не пропущено, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки перерив строку позовної давності можливий лише тоді, коли визнання боргу мало місце в межах строку позовної давності. Здійснення цих дій після закінчення строку позовної давності не перериває його і тому перебіг нового строку початися не може.
Акти виконаних робіт датовані 05.06.00р., 30.10.00р., 25.12.00р., 27.03.01.р, 03.04.01р., 05.06.01р., 26.06.01р., 23.05.01р., 12.07.01р. Оплата повинна була проводитися після підписання актів.
Отже трирічний строк позовної давності для захисту права за позовом сплив в серпні 2004 року. Довідка про звірку взаєморозрахунків датована 01.11.2004р. Позов подано суду 19.10.2006 року.
Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову позивачу в позові саме за пропуском строку позовної давності.
Отже на підставі цього позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 08.12.2006р.
Суддя О.Г. Смородінова