ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2006 р. | 14:30 | Справа № 3/400/06 |
м. Миколаїв
Позивач: Обласна спілка споживчих товариств, м. Миколаїв, вул. Велика Морська 49
Відповідач: Селищна рада смт. Криве озеро, Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве озеро, вул. 1-го Травня, 3
3-ті особи на стороні позивача:
1) ДП Миколаївської обласної спілки споживчих товариств “Кривоозерський Центральний ринок”, смт. Криве озеро, Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве озеро, пров. Базарний 4
2) ПП “Мередіан”, Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве озеро, вул. Куйбишева 21
3-тя особа на стороні відповідача: КП “Добробут”, Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве озеро, вул.
Суть спору: визнання недійсним рішення Кривоозерської селищної ради № 5 від 19.01.2006 року та зобов’язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
Суддя Смородінова О.Г.
при секретарі судового засідання Вязовському М.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: Ютовець А.О., за довіреністю
Від відповідача: Курченко М.І., за довіреністю
Від 3-ої особи на стороні позивача (ДП Миколаївської обласної спілки споживчих товариств “Кривоозерський Центральний ринок”) : Лірчук С.П. за довіреністю;
Від 3-ї особи на стороні позивача (ПП “Мередіан”): не з’явився;
Від 3-ї особи на стороні відповідача (КП “Добробут”): Курченко М.І. за довіреністю;
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення Кривоозерської селищної ради № 5 від 19.01.2006 року та зобов’язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує, надав копію проекту землеустрою ПП “Мередіан” щодо відведення земельної ділянки КП “Добробут” для розміщення ринку.
ДП Миколаївської обласної спілки споживчих товариств “Кривоозерський Центральний ринок” позовні вимоги підтримує у повному обсязі, зазначивши про неправомірність прийнятого рішення.
ПП “Мередіан” представника до суду не направив, пояснень та заперечень також не зазначив.
КП “Добробут” проти позову заперечує, зазначивши, що рішення селищної Ради відповідає вимогам законодавства.
В судовому засіданні 05.12.06р. суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
19.08.2005 року рішенням № 6 Кривоозерської Селищної Ради позивачеві було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення комплексу нежитлових будівель та обслуговування на Кривоозерському Центральному ринку.
Матеріали справи свідчать, що 01.08.2005 року позивач звернувся до ПП “Мередіан” для розроблення відповідного проекту землеустрою. Розроблений проект було надано для затвердження на чергову сесію Кривоозерської сільської Ради. 19.01.2006 року на ХХІV-й сесії відповідач прийняв рішення № 5, яким відмовив позивачу у затвердженні зазначеного проекту через відсутність в розробленому проекті погодження із суміжним землекористувачем, а саме КП “Добробут”.
Не погодившись прийнятим рішенням позивач, звернувся до суду позовом про визнання недійсним рішення Кривоозерської селищної ради № 5 від 19.01.2006 року та зобов’язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Вимоги обґрунтовані наявністю довідок ПП “Мередіан” про відсутність в якості землекористувача КП “Добробут”, а також довідкою Кривоозерського районного відділу земельних ресурсів від 01.02.2006 року про відсутність статистичних даних щодо КП “Добробут”, крім того зазначив, що рішення сільської Ради не відповідає вимогам закону, а саме ст. 123 Земельного Кодексу України, через відсутність належного обґрунтування прийнятої відмови.
Судом дійсно встановлена невідповідність прийнятого рішення вимогам п. 9 ст. 123 Земельного Кодексу України, згідно якого відмова у надані земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Подібні посилання у спірному рішенні відсутні, крім того не зазначено, з яким саме землекористувачем має бути узгоджений проект відводу земельної ділянки. Також нормативне обґрунтування відмови, зокрема п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування”, у затверджені проекту містить лише зазначення повноважень органів місцевого самоврядування при вирішенні земельних питань, посилання ж на інші нормативні акти, що регулюють земельні відносини та обумовлюють відмову у затверджені проекту –відсутні.
Також ст. 123 ЗК України не вимагає від особи, що має намір отримати земельну ділянку в користування та подала проект відводу на розгляд органам самоврядування, затвердження вказаного проекту органами самоврядування. Повноваження щодо затвердження проекту відводу земельної ділянки не належать органам місцевого самоврядування, яким надано лише право на прийняття рішення щодо надання земельної ділянки або відмови у цьому.
Таким чином, суд дійшов висновку про невідповідність прийнятого відповідачем рішення вимогам закону, та задоволення позову в частині скасування прийнятного рішення № 5 Кривоозерської селищної Ради від 19.01.2006 року про відмову у затверджені проекту землеустрою.
Водночас, відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача прийняти рішення про затверджені наявного проекту відводу земельної ділянки, суд виходив з наступного:
земельна ділянка, що має бути надана в оренду позивачеві, передбачає встановлення сервітутів із КП “Добробут”, якому згідно з рішенням № 11 прийнятого Кривоозерською селищною Радою 19 серпня 2005 року було надано дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки розміром 2.28 га.
Згідно приписів ст. 123 Земельного Кодексу України проект відводу земельної ділянки має бути узгоджений з землекористувачем, подібної умови в проекті позивача не дотримано, хоча аркуші 7, 29, 30 проекту позивача містять інформацію про КП “Добробут” та можливість встановлення сервітутів для забезпечення під’їздів та проходів до земельних ділянок.
В проекті нарівні з іншими землекористувачами на листі узгоджень КП “Добробут” не зазначено. До того ж п. 6 ст. 123 Земельного Кодексу передбачає отримання висновку державної землевпорядної експертизи щодо розробленого проекту. Вказаний висновок позивачем не наданий, що свідчить про невідповідність розробленого проекту вимогам чинного законодавства.
Враховуючи наведене, задоволення позову в частині зобов’язання відповідача прийняти рішення про затвердження наявного проекту відводу земельної ділянки призведе до порушень прав інших осіб та норм земельного законодавства, а саме – п. 6 ст. 123 Земельного кодексу України.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати нечинним рішення № 5 прийняте Кривоозерською сільською Радою 19.01.2006 року;
3. В решті позовних вимог –відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова складена в повному обсязі 08.12.06р.
Суддя | О.Г. Смородінова |