Справа № 1-176/11

Провадження №1/761/50/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 квітня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Голуб О.А.

при секретарі - Якубовій Е.К. Савескул-Савело В.О., Стельмах Д.Ю., Назаренко М.В., Дробязко К.М.

з участю прокурора - Власова І.В., Соколовського Т.М., Клюшніченка Д.О., Беби Е.Г., Ковальова А.В., Черната О.А.

та захисника - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,

в с т а н о в и в :

досудовим слідством ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він вчинив вбивство з необережності гр.ОСОБА_4, при наступних обставинах.

Так, 25 січня 2009 року приблизно о 01 год., коли ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в кімнаті будинку АДРЕСА_1, де вживав з мешканцями даної кімнати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 алкогольні напої. В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник конфлікт, під час якого один одного ображали нецензурними словами та штовхались. Після цього, з метою припинення конфлікту, ОСОБА_3 вийшов з вказаної кімнати та пішов на своє робоче місце, а саме до приміщення охорони, що розташоване біля в'їзду на подвір'я по АДРЕСА_1.

Приблизно о 01 год. 10 хв., 25 січня 2009 року до ОСОБА_3 який перебував в приміщенні охорони, підбігли ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6

Після цього, ОСОБА_4 на грунті особистих неприязних відносин, наніс ОСОБА_3 один удар в область голови. Після цього, ОСОБА_3 також наніс ОСОБА_4 один удар рукою в область голови та вони, схопивши один одного за одяг, зачепились між собою і почали боротись. В процесі боротьби ОСОБА_3, тримаючи ОСОБА_4 руками штовхнув його так, що вони з вертикального положення впали на асфальтову поверхню.

Внаслідок падіння ОСОБА_4 вдарився тім'яною частиною голови об площину асфальту та отримав тілесні ушкодження у вигляді: «закритої черепно-мозкової травми, з переломом кісток черепа, крововиливами під оболонку і в речовину головного мозку, на що вказує: присутність пошкоджень м'яких тканин голови тім'яно-потиличної області з права і відповідний їм лінійний перелом кісток черепа, осередки забоїв головного мозку і крововиливи під оболонки мозку; отік - набухання головного мозку з вторинними крововиливами в зоні забоїв мозку та стволових відділах, з ознаками здавлювання головного мозку і вклинення мигдалин мозжечку», які згідно висновку експерта №19/361 від 18 березня 2009 року за механізмом травми виникли в результаті «падіння потерпілого на площину з вертикального, чи близького до вертикального положення, з контактом (співударом) тім'яно-потиличною частиною голови об тупий предмет з переважаючою травмуючою поверхнею» та від яких в подальшому настала смерть ОСОБА_4

Тобто ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України.

У судовому засіданні постало питання про необхідність направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Прокурор, захисник та підсудний заперечують щодо направлення справи на додаткове розслідування, вважають, що слідство по справі проведено повно та суд повинен оцінити зібрані на досудовому слідстві та в судовому засіданні докази та шляхом їх оцінки винести у справі остаточне рішення.

Вислухавши доводи учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що кримінальна справа підлягає направленню прокурору для організації досудового слідства, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа , яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

У відповідності до ст.64 КПК України, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я та стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Суд, допитавши підсудного, потерпілу, свідків, дослідивши матеріали справи, допитавши експертів, встановив, що досудове слідство по даній справі було проведено неповно та однобічно.

Судом встановлено, що, фактично досудове слідство було проведено неповно та не об'єктивно, оскільки не було зібрано достатньо доказів, на підтвердження того, що подія злочину мала місце за тих обставин як це викладено в обвинуваченні.

Суд, вжитими заходами, зокрема шляхом ретельного допиту потерпілої свідків експертів, призначенням додаткової судово-медичної (комісійної) експертизи, шляхом надання судових доручень, витребуванням даних з Міжнародного центру нейрохірургії, з Олександрівської клінічної лікарні м.Києва, не зміг усунути неповноту допущену слідством.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_3 категорично заперечував свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину та стверджував, що внаслідок конфлікту, який виник у нього з ОСОБА_4 між ними відбулась бійка в ході якої вони вдвох впали на землю. При цьому він впав спиною, а ОСОБА_4 впав на нього. В подальшому в процесі боротьби вони на ноги не ставали, однак йому вдалось опинитись зверху ОСОБА_4 «заламати» тому руки назад, після чого ОСОБА_4 на його пропозицію погодився припинити бійку. Після обопільної боротьби з ОСОБА_4 вони розійшлись. Він пішов разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 до свого робочого місця, а ОСОБА_4 разом з іншими присутніми пішли до кімнати, де мешкали. Потім пізніше він чув, що з кімнат, де мешкав ОСОБА_4 з ОСОБА_6, ОСОБА_5 голосно лунала музика, однак в той вечір він більше нікого не бачив, до приміщення будівлі, де останні проживали не заходив, зокрема ОСОБА_4 більше не бачив.

Аналогічні показання підсудний давав, будучи допитаним в якості обвинуваченого на досудовому слідстві та під час судового слідства під головуванням судді Овсепян Т.В.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 24 січня 2009 року у вечірній час йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що його хочуть побити та просив приїхати до нього на роботу. Він приїхав по місцю роботи ОСОБА_3 за адресою: вул.Золотоустівська в м.Києві, де він робив охоронцем та останній йому повідомив, що його хочуть побити троє хлопців, після чого він побачив, як до них підійшло троє раніше незнайомих хлопців, один з яких почав нецензурно виражатися на адресу ОСОБА_3 та між ними зав'язалась боротьба, в процесі якої вони разом впали та скотились з гірки, після чого встали та розійшлися. Він не бачив на голові ОСОБА_4 будь-яких тілесних ушкоджень. (т.3 а.с. 22-25).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 24 січня 2009 року у вечірній час близько 22-00 год. виник конфлікт, в ході якого вони почали битися та впали разом на землю. В подальшому вони разом з ОСОБА_5 розборонили останніх. В подальшому ОСОБА_4 пішов перевдягнувся та вмився, після чого разом з ОСОБА_5 пішли до магазину та придбали ще пляшку горілки, яку вони всі разом розпивали на протязі години - півтори. Розпивши дану пляшку, ОСОБА_5 провів ОСОБА_4 спати до його кімнати, оскільки останній був п'яний. Видимих тілесних ушкоджень в тому числі на голові крім розбитої губи він у ОСОБА_4 не бачив. Потім приблизно через 30 хв. ОСОБА_5 виявив ОСОБА_4 в лежачому стані на сходинковій площадці під сходами на 1-му поверсі. Сказати чи був останній у свідомості чи ні він не може. Він разом з ОСОБА_5 підняли ОСОБА_4 та донесли його до кімнати, де поклали на ліжко біля ОСОБА_8, яка в цей час спала. ОСОБА_8, вийшовши до них, повідомила, що ОСОБА_4 ще спить. Цілий день він до ОСОБА_4 не заходив, а на наступний ранок, тобто 26 січня 2009 року ОСОБА_9, торкнувшись ОСОБА_4 виявив, що той помер.( т.3 а.с. 3-16).

Свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні безпосередньо допитати не вдалось, однак з його оголошених показань в порядку ст.306 КПК України, вбачається, що в ході конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 останні падали разом. Крім того він приблизно біля 01 год. - 02 год., коли йшов до туалету, знайшов ОСОБА_4 лежачим внизу біля сходів та в подальшому вони разом з ОСОБА_6 занесли останнього до кімнати та поклали його на ліжко. (т.1 а.с.102-108; 120-122; т.2 а.с.42-45 зв)

Свідок ОСОБА_10 показала, що 24 січня 2009 року вона приїхала до своїх знайомих у гості. Так, вони сиділи разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 розпивали спиртні напої та до них зайшов ОСОБА_3 В той час коли ОСОБА_4 з ОСОБА_8 вийшли на вулицю ОСОБА_3 випив напій «Рево», який пила ОСОБА_8. Коли повернувся ОСОБА_4, то між ним та ОСОБА_3 з цього приводу виник конфлікт. Після чого ОСОБА_3 пішов на вулицю. В подальшому слідом за ОСОБА_3, пішов ОСОБА_11 Їй відомо зі слів ОСОБА_5, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вулиці була бійка та як наслідок вона бачила, що у ОСОБА_4 була розбита трохи губа. Інших тілесних ушкоджень вона у ОСОБА_4 не бачила. В той вечір ОСОБА_4 не скаржився на погане самопочуття, він продовжував з хлопцями вживати горілку та жалівся про те, що посварився зі своєю дівчиною. Однак про бійку з ОСОБА_3 взагалі нічого не казав. В подальшому ОСОБА_4 намагався встати із-за столу та впав, оскільки був п'яним, ОСОБА_6 почав його підіймати, та він ще раз впав. Потім ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом повели ОСОБА_4 до його кімнати спати, оскільки той сам не міг пересуватись. (т.3 а.с. 16 зв.-21зв.).

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що 24 січня 2009 року зустрілась зі своїм знайомим ОСОБА_4 та разом з ним поїхали до місця його проживання, де були ОСОБА_6, ОСОБА_13 та ОСОБА_6. Коли вони відпочивали до них приєднався ОСОБА_3, з яким виникла сварка у ОСОБА_4 Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли на вулицю, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли слідом за ними. Вона бачила як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 бились між собою наносячи один одному удари. ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_4 по тілу та обличчю, ОСОБА_4 теж захищався. Хлопці припинили бійку після того, як брат ОСОБА_3 почав лаятись. Коли ОСОБА_4 повернувся до кімнати вона побачила, що в нього подерте обличчя та розбита губа, інших ушкоджень на голові вона не бачила. Він ще трохи випив горілки. Коли вона пішла спати, ОСОБА_4 ще залишався в кімнаті з хлопцями вживати горілку. Вранці прокинувшись, вона бачила, що ОСОБА_4 лежить на підлозі на спині та в нього на обличчі була кров. Чи був він в той час живий вона не знає. Вона як побачила ОСОБА_4, то перелякалась зібрала свої речі та пішла до іншої кімнати, де вона нікому не повідомляла про стан ОСОБА_4 Про це вона не повідомляла раніше, бо боялась.(т.2 а.с.99-111зв.)

Тобто в судовому засіданні було встановлено, що 25.01.2009 року приблизно 01 год. 00 хв. під час бійки з ОСОБА_14 мало місце спільне падіння останнього разом з ОСОБА_4 та саме при даних обставинах на думку обвинувачення ОСОБА_4 і отримав тілесне ушкодження внаслідок якого вподальшому настала його смерть.

Крім того в судовому засіданні стало відомо з показань свідка ОСОБА_10, яка вказала, що ОСОБА_4 продовжував вживати спиртні напої та ще двічі падав на спину в кімнаті біля столу, де вони всі разом вживали спиртні напої. Крім того свідки ОСОБА_6, та ОСОБА_5 вказали, що знайшли ОСОБА_4 лежачим на підлозі на сходовій площадці внизу біля сходів (фото №4 т.1 а.с.24), після чого разом занесли його до кімнати та поклали на ліжко ( фото 7-8 т.1 а.с.26).

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_12, ( яка була допитана в судовому засіданні в присутності законного представника), прокинувшись вранці 25.01.2009 року, вона побачила, що ОСОБА_4 лежить на підлозі біля ліжка ( фото 7-8 т.1 а.с.26). З приводу того як він там опинився та при яких обставинах, їй нічого не відомо, оскільки коли лягала спати його не було в кімнаті, він залишався з хлопцями (ОСОБА_6 ОСОБА_5 розпивати горілку).

Всі ці обставини були викладені в постанові при призначити по справі за обвинуваченням ОСОБА_3 15.06.2012 року додаткової судово-медичної експертизи та у зв'язку з чим були поставлені запитання: « Чи могли виявлені при судово-медичному досліджені трупа ОСОБА_4 тілесні ушкодження утворитись в разі його падіння зі сходів ( фототаблиця до протоколу огляду місця події від 26.01.2009 року фото № 4 ( т.1 а.с. 24)? Чи могли виявлені при судово-медичному досліджені трупа ОСОБА_4 тілесні ушкодження утворитись в разі падіння з висоти власного зросту біля ліжка в кімнаті ( фототаблиця до протоколу огляду місця події від 26.01.2009 року фото № 6-11 ( т.1 а.с. 24)? Чи могли виявлені при судово-медичному досліджені трупа ОСОБА_4 тілесні ушкодження утворитись, в результаті падіння з висоти власного зросту за обставин викладених в показаннях свідка ОСОБА_10? Чи міг весь комплекс виявлених при судово-медичному досліджені трупа ОСОБА_4 тілесних ушкоджень утворитись за обставин, викладених у фабулі постанови про призначення експертизи?».

Відповідно до висновку експерта № 160 від 23.11.2012 року вказано, що тілесні ушкодження, які в своєї сукупності складають закриту черепно-мозкову травму та всі інші тілесні ушкодження на тілі потерпілого, утворилися приблизно за 12-24 години до моменту настання смерті, тобто приблизно в період часу 00-00-12-00 25.01.2009 року. Характер та локалізація складових закритої черепно-мозкової травми дозволяють стверджувати про те, що дана черепно-мозкова травма утворилась за імпресійно-інерціним (ударно-протиударним) механізмом внаслідок падіння ОСОБА_4 із вертикального ( або близького до нього) положення на площину (тупий твердий предмет) з контактом правою тім'яно-потиличною ділянкою. Дане падіння потерпілого із вертикального ( або близького до нього) положення на площину, враховуючи вищезазначені часові дані, відбулося при будь-яких зазначених в фабулі постанови та в питаннях Постанови обставинах в період часу 00-00-12-00 25.01.2009 року.

Отже з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що слідство по справі було проведено не повно, однобічно та упереджено, так як слідством достеменно не встановлено за яких саме обставин ОСОБА_4 отримав те тілесне ушкодження, що є в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті. Оскільки слідством не з'ясовувались та не досліджувались інші обставини (всі версії) за яких ОСОБА_4 міг отримати це тілесне ушкодження, у зв'язку з чим не виключена можливість отримання цих ушкоджень за інших обставин ніж вказано в пред'явленому обвинуваченні, зокрема за обставин про які повідомляють свідки.

Тобто суд приходить до висновку, що слідством не встановлено належним чином ті обставини, що підлягають доказуванню, зокрема подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Так, зокрема в обвинуваченні вказано, що в процесі боротьби ОСОБА_3, тримаючи ОСОБА_4 руками штовхнув його так, що вони з вертикального положення впали вниз на асфальтову поверхню.

Однак у справі відсутні будь-які об'єктивні дані на підтвердження цих фактичних обставин, зокрема про таку дію ОСОБА_3, як те, що він штовхнув ОСОБА_4, внаслідок чого той впав, оскільки свідки у своїх показання вказують, що вони разом впали в процесі бійки. Викладене свідчить, що такий висновок слідчого є припущенням, який не ґрунтується на матеріалах справи.

У зв'язку з тим, що слідством не було належним чином з'ясовано обставини, що підлягають доказуванню зокрема: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, суд не може усунути дану неповноту у судовому засіданні, шляхом більш ретельного допиту свідків, потерпілої, надання судових доручень, призначенням та проведенням у справі судових експертиз, вчинивши всі вказані дії суд і прийшов до висновку, щодо неповноти слідства, у зв'язку з чим обвинувачення пред'явлене ОСОБА_3 є неконкретним, таким яке не ґрунтується на матеріалах справи, на зібраних та досліджених у справі доказах, що тягне за собою порушення права на захист останнього.

Пред'явлене особі обвинувачення, згідно зі ст. 132 КПК України (1960 року), має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього.

У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення закону.

Разом з тим, слідчим, в порушення вимог ст. 64 КПК України (1960 року), яка передбачає обов'язковість доказування в кримінальній справі подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину, характер і розмір шкоди, завданої злочином, та ст. 132 КПК України (1960 року), ОСОБА_3 пред'явлене неконкретне та суперечливе обвинувачення, що тягне за собою порушення права останнього на захист. Оскільки судом встановлено, що обставини за яких ОСОБА_4 отримав тілесне ушкодження, що є в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті фактично слідством не встановлені, у зв'язку з чим таке обвинувачення ґрунтується на припущеннях, що є недопустимим і є беззаперечною підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

Отже, враховуючи, що органом досудового слідства була допущена суттєва неповнота та однобічність досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, дана справа підлягає поверненню на додаткове розслідування. Зокрема органи досудового слідства не провели необхідні слідчі дії в такому обсязі, який потрібен для встановлення істини у справі.

При проведенні додаткового розслідування слід врахувати викладене, а також прийняти всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, перевірити належним чином доводи захисника, підсудного на захист останнього, виявити як обставини, які викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, і з урахуванням встановленого в ході додаткового розслідування органам слідства дати належну юридичну оцінку всім зібраним у справі доказам, шляхом проведення додаткових слідчих і оперативно-розшукових заходів, усунути виявлену судом неповноту, за результатами яких прийняти рішення щодо доведеності причетності ОСОБА_3 до вчинення злочину, що йому інкримінується, притягнувши винних осіб до відповідальності, та в залежності від достовірно встановленого, пред'явити конкретне мотивоване обвинувачення винним особам з дотриманням вимог закону, а також дати належну юридичну кваліфікацію їх діям.

Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування раніше обраного запобіжного заходу ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись п.11 розділу ХІ «Перехідні положення КПК України, ст.ст. 281, 296 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України повернути прокурору Шевченківського району м.Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва на протязі 7 діб після її постановлення через районний суд.

Суддя