АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-сс/796/1206/2013 Слідчий суддя у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст.ст. 303, 304 КПК України Суддя – доповідач Павленко О.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Павленко О.П.
суддів Лясковської В.І., Гладія С.В.
при секретарі Богач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2013 року,
за участю прокурора Кита Р.С.
В С Т А Н О В И Л А:
Цією ухвалою скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 від 23 січня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного 05 грудня 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110100000547, повернуто заявнику.
В обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя в ухвалі вказав, що скарга ОСОБА_2 на постанову слідчого від 23 січня 2013 року подана до суду 26 червня 2013 року, тобто після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, а заявником не порушується питання про поновлення цього строку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати, як незаконну і необґрунтовану, та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову від 23 січня 2013 року слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження.
На обґрунтування апеляційних вимог, ОСОБА_2 зазначає, що у зв’язку з тим, що вона не отримала жодних повідомлень про результати досудового розслідування, 26 березня 2013 року звернулась з цього приводу із заявою до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, але замість копії постанови про закриття кримінального провадження 20 червня 2013 року на пошті отримала повідомлення слідчого Гораш І.В. від 10 червня 2013 року про те, що кримінальне провадження закрито ще 23 січня 2013 року у зв’язку з відсутністю складу злочину. При цьому, інформація в повідомленні, що їй таке направляється повторно та додатком до нього є постанова від 23 січня 2013 року, не відповідає дійсності.
На обґрунтування доводів щодо незаконності постанови слідчого про закриття кримінального провадження, ОСОБА_2 вказала, що ректор ОСОБА_4 медичної академії післядипломної освіти імені ОСОБА_5 ОСОБА_6В умисно не виконує рішення Ірпінського міського суду від 23 вересня 2011 року про поновлення її на роботі. При цьому, висновок слідчого Гораш І.В. про відсутність в діях ректора ОСОБА_4 ОСОБА_6 складу злочину не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення і спростовується рішенням Ірпінського міського суду від 31 серпня 2012 року, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2013 року, в яких зазначено, що ОСОБА_4 медична академія післядипломної освіти імені ОСОБА_5, ректором якої є ОСОБА_6, умисно не виконує рішення суду про поновлення ОСОБА_2 на роботі. Отже, всупереч вимогам ст. 92 КПК України, слідчий Гораш І.В. не мала наміру доказати вину ректора ОСОБА_4 ОСОБА_6 у невиконанні рішення суду, та безпідставно закрила кримінальне провадження.
Заслухавши доповідь судді, заперечення прокурора проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали судової справи та матеріали закритого кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
При цьому, ч. 1 ст. 304 КПК України регламентовано, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як убачається з матеріалів справи за скаргою, ОСОБА_2 26 червня 2013 року подала до Шевченківського районного суду м. Києва скаргу на постанову слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 23 січня 2013 року про закриття кримінального провадження, долучивши до скарги повідомлення слідчого від 10 червня 2013 року про те, що кримінальне провадження закрито 23 січня 2013 року у зв’язку з відсутністю складу злочину, а також поштовий конверт про отримання цього повідомлення 20 червня 2013 року. Водночас, як стверджувала в скарзі ОСОБА_2, копія постанови про закриття кримінального провадження їй не направлялася, і таке твердження нічим не спростоване, оскільки в матеріалах як судового, так і кримінального провадження відсутні достовірні дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 отримала копію постанови від 23 січня 2013 року про закриття кримінального провадження до 20 червня 2013 року. А тому, з урахуванням положень ст. ст. 115, 116, 304 КПК України, скаргу на рішення слідчого нею було подано до суду в межах встановленого кримінальним процесуальним законом строку, отже висновок слідчого судді про подання скарги після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, є необґрунтованим і суперечить фактичним обставинам справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді від 26 червня 2013 року про повернення ОСОБА_2 скарги на постанову слідчого від 23 січня 2013 року про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, як незаконна, з ухваленням апеляційною інстанцією згідно з положеннями ст. 407 КПК України нової ухвали за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно з приписами ст. ст. 2, 284 КПК України кримінальне провадження може бути закрито після повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим чи прокурором всіх зібраних та перевірених доказів.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Аналіз матеріалів кримінального провадження, а також зміст процесуального рішення слідчого про його закриття свідчать про те, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону були дотримані слідчим при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що за заявою ОСОБА_2 від 28 листопада 2012 року про вчинене щодо неї кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 382 КК України, ректором ОСОБА_4 медичної академії післядипломної освіти імені ОСОБА_5 ОСОБА_6, 05 грудня 2012 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110100000547, визначена попередня правова кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 382 КК України та в цей же день розпочато досудове розслідування, яке було доручено слідчому Шевченківського СВ РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3
Розглянувши матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12012110100000547, слідчим не було встановлено достатніх даних, які б свідчили про умисне невиконання ректором ОСОБА_4 медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика ОСОБА_6 рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 вересня 2011 року про поновлення ОСОБА_2 на роботу в ОСОБА_4 медичній академії післядипломної світи на посаду головного лікаря стоматологічної поліклініки (стоматологічний практично-навчальний центр), тобто наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КПК України, а тому 23 січня 2013 року винесено постанову, яка відповідає вимогам ст. 110 КПК України, про закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування, у відповідності до матеріалів кримінального провадження, слідчим були допитані потерпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_7 - юрисконсульт ОСОБА_4 медичної академії післядипломної освіти; отримані та вивчені матеріали виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення заробітної плати; судові рішення, постановлені судом першої та переглянуті судами апеляційної і касаційної інстанцій за позовом ОСОБА_2 про поновлення на роботі; документи, які свідчать про реорганізацію з 11 травня 2011 року стоматологічної поліклініки та створення на її базі Стоматологічного навчально-практичного центру, за штатним розписом якого та згідно з Положенням про зазначений центр відсутня посада головного лікаря, а також документальні дані про звернення ОСОБА_4 медичної академії післядипломної освіти до суду з заявою про перегляд рішення про поновлення ОСОБА_2 на роботі у зв’язку з нововиявленними обставинами. А тому висновок слідчого про невиконання рішення суду не з вини ректора ОСОБА_4 медичної академії післядипломної освіти ОСОБА_6, а з інших підстав, ґрунтується на повному, всебічному та неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження у їх сукупності.
Доводи ОСОБА_2, викладені як у скарзі на постанову про закриття кримінальної справи, так і в апеляційній скарзі про те, що умисне невиконання ректором ОСОБА_6 рішення суду про поновлення її на роботі підтверджується рішенням Ірпінського міського суду від 31 серпня 2012 року, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2013 року не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки зазначеними судовими рішення не встановлена безумовна наявність в діях ректора ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, а задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_4 медичної академії післядипломної освіти імені ОСОБА_5 на її користь відшкодування матеріальної шкоди у зв’язку із затримкою виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 вересня 2011 року по справі № 2-1436/2011 (щодо поновлення на роботі).
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постанови слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 від 23 січня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного 05 грудня 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110100000547, у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення і не вбачає підстав для її скасування, як про це просить в апеляційній скарзі ОСОБА_2 А відтак її апеляційна скарга в цій частині не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 404, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2013 року, якою скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 від 23 січня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного 05 грудня 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110100000547, повернуто особі, яка її подала – скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 від 23 січня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного 05 грудня 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110100000547, відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ________________________ _______________________
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10