Судове рішення #3113260
06/72-38

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

      

від "03" листопада 2008 р.                                                       по справі  № 06/72-38



Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувшисправу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс тім», м. Житомир

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Задимлянка»,

с. Кульчин Ківерцівського р-ну Волинської обл.

про стягнення 19 964 грн. 38 коп.


за участю представників сторін:

від позивача : Лавренчук О.В. (дов. № 279 від 27.06.2006р.)

від відповідача: Щербюк О.Ю. (дов. № 03/11-08 від 03.11.2008р.)


В судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.11.2008р. до 1000 год. для проведення звірки взаємних розрахунків між сторонами по справі та подачі додаткових доказів, що не суперечить вимогам ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Айс тім» звернувся із позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Задимлянка» про стягнення 19 964 грн. 38 коп., з них: 5 121 грн. 04 коп. основної заборгованості; 1 881 грн. 12 коп. пені; 10 686 грн. 32 коп. штрафу; 1 978 грн. 47 коп. збитків, завданих інфляцією; 297 грн. 43 коп. – 3% річних.

Згідно з уточненими позовними вимогами від 03.11.2008р. (вх.№ 01-28/17526), позивач просить стягнути з відповідача 18 155 грн. 91 коп., з них: 5 121 грн. 04 коп. основної заборгованості; 10 686 грн. 32 коп. штрафу; 2 034 грн. 80 коп. збитків, завданих інфляцією; 313 грн. 75 коп. – 3% річних. Від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 881 грн. 12 коп. позивач відмовився.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не оплатив, поставлений йому, товар на підставі договору № 550 від 11.09.2006р. (а.с.14-15). Факт передачі ним товару та отримання його ТзОВ «Задимлянка» підтверджує товарно – транспортними накладними № 061129/4109 від 29.11.2006р.; № 061213/4139 від 13.12.2006р.; № 061226/4110 від 26.12.2006р.; № 061229/4086 від 29.12.2006р.; № 070109/4021 від 09.01.2007р.; № 070127/4063 від 27.01.2007р.; № 070216/4069 від 16.02.2007р.; № 070226/4001 від 26.02.2007р.; № 070228/4125 від 28.02.2007р.; № 070328/4182 від 28.03.2008р.; № 070407/4128 від 07.04.2007р.; № 070407/4042 від 07.04.2007р.; № 070418/4140 від 18.04.2007р.; № 070424/4116 від 24.04.2007р.; № 004956 від 02.07.2007р.; № 007526 від 18.07.2007р.; № 009272 від 28.07.2007р. (а.с. 16-32); видатковими накладними № 00003867 від 14.09.2007р.; № 00005337 від 29.09.2007р.; № 00006858 від 12.10.2007р.; № 00009573 від 08.11.2007р.; № 00010638 від 21.11.2007р.; № 00011076 від 28.11.2007р.; № 00013691 від 26.12.2007р.; № 00015371 від 26.01.2008р.; № 0018687 від 28.02.2008р.; № 00018676 від 28.02.2008р. (а.с.33-42).

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та поданому на адресу суду відзиві від 03.11.2008р. (вх № 01-28/17527), позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості не визнав з тих підстав, що товар, який був поставлений позивачем не відповідав вимогам щодо його якості. Заперечуючи позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу, відповідач посилається на норми ст. 258 Цивільного кодексу України та ст. 232 Господарського кодексу України, які регулюють строки та періоди нарахування штрафних санкцій. Також просив розгляд справи відкласти для подачі додаткових доказів по справі.

Господарський суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з причини необґрунтованості.

Розглянувши наявні матеріали по справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

11 вересня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айс тім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Задимлянка» було укладено договір купівлі – продажу товару.

На виконання умов вказаного договору ТзОВ «Айс тім», згідно товарно – транспортними накладними № 061129/4109 від 29.11.2006р.; № 061213/4139 від 13.12.2006р.; № 061226/4110 від 26.12.2006р.; № 061229/4086 від 29.12.2006р.; № 070109/4021 від 09.01.2007р.; № 070127/4063 від 27.01.2007р.; № 070216/4069 від 16.02.2007р.; № 070226/4001 від 26.02.2007р.; № 070228/4125 від 28.02.2007р.; № 070328/4182 від 28.03.2008р.; № 070407/4128 від 07.04.2007р.; № 070407/4042 від 07.04.2007р.; № 070418/4140 від 18.04.2007р.; № 070424/4116 від 24.04.2007р.; № 004956 від 02.07.2007р.; № 007526 від 18.07.2007р.; № 009272 від 28.07.2007р. (а.с. 16-32); видатковими накладними № 00003867 від 14.09.2007р.; № 00005337 від 29.09.2007р.; № 00006858 від 12.10.2007р.; № 00009573 від 08.11.2007р.; № 00010638 від 21.11.2007р.; № 00011076 від 28.11.2007р.; № 00013691 від 26.12.2007р.; № 00015371 від 26.01.2008р.; № 0018687 від 28.02.2008р.; № 00018676 від 28.02.2008р. відпустило, а ТзОВ «Задимлянка» отримало товар, на загальну суму 51 710 грн. 66 коп.

Згідно п.2.2. договору № 550 від 11.09.2006р. відповідач зобов'язався провести оплату протягом 21 календарного дня з моменту передачі товару.

Між тим, відповідач оплату здійснив частково, що підтверджується довідкою ТзОВ «Айс тім» № 575 від 03.11.2008р., за підписом директора та головного бухгалтера товариства, про надходження платежів від ТзОВ «Задимлянка» за отриманий товар за період з 01.09.2006р по 03.11.2008р.

Заборгованість на день розгляду справи становить 5 121 грн. 04 коп. Даний факт позивач підтверджує довідкою № 574 від 03.11.2008р., за підписом директора та головного бухгалтера товариства.

Водночас, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, цивільні права та обов’язки у сторін виникли на підставі договору купівлі-продажу товару № 550 від 11.09.2006р.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, зобов'язання по оплаті отриманої продукції відповідач - ТзОВ «Задимлянка» - не виконав.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 5 121 грн. 04 коп. підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.3. договору № 550 від 11.09.2006р. передбачено, що за порушення покупцем строку оплати товару, останній зобов’язується сплатити продавцю штраф в розмірі 20% від суми неоплаченого товару.

Вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 10 686 грн. 32 коп., відповідно до п.6.3 договору, за неналежне виконання зобов’язань, задоволенню підлягають частково – в сумі 5 761 грн. При цьому судом враховано таке.

До стягнення неустойки (пені, штрафу) статтею 258 Цивільного Кодексу України встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.

Водночас, порядок застосування штрафних санкцій за неналежне виконання  господарського зобов’язання та їх розмір визначено ст.ст.231,232 Господарського кодексу України.

Згідно зазначених норм нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки позивач звернувся із позовом про стягнення штрафу у жовтні 2008р., то позовні вимоги в частині його стягнення підлягають до задоволення за період з 31.10.2007р. по 20.03.2008р. в сумі 5 761 грн.

Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 978 грн. 47 коп. збитків, завданих інфляцією, підлягає до задоволення частково – в сумі 1 835 грн. 99 коп. за період з 11.10.2006р. по 24.09.2008р. При цьому судом враховано дату поставки товару, відповідно до вказаних товарно – транспортних, видаткових накладних та дату виникнення прострочення платежу, відповідно до п. 2.2. договору № 550 від 11.09.2006р.

Водночас, позовна вимога в частині стягнення 3% річних за період з 11.10.2006р. по 03.11.2008р. в сумі 313 грн. 75 коп. підставна та підлягає до задоволення

Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення частково – в сумі 13 031 грн.78 коп., з них: 5 121 грн. 04 коп. основної заборгованості; 5 761 грн. штрафу за період з 31.10.2007р. по 20.03.2008р.; 1 835 грн. 99 коп. збитків, завданих інфляцією, за період з 11.10.2006р. по 24.09.2008р.; 313 грн. 75 коп. - 3% річних за період з 11.10.2006р. по 03.11.2008р.

В позові, на суму 5 124 грн. 13 коп., слід відмовити.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита, послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід покласти на нього, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись викладеним та ст.ст.11, 526 ,546, 548, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 25, 44, 49, 83, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -


в и р і ш и в :


1.Позов задовольнити в сумі 13 031 грн.78 коп.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Задимлянка» (с. Кульчин Ківерцівського р-ну Волинської області, вул.. Космонавтів, 2а, р/р 26009300001001 в ВФ АКБ «Тас-Комерцбанк», МФО 303666, код ЗКПО 13365341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс тім» (м. Житомир, вул.. Селецька, 35, р/р 260091704 в Житомирській ОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Житомир, МФО 311528, код ЗКПО 31133719) 5 121 грн. 04 коп. основної заборгованості; 5 761 грн. штрафу; 1 835 грн. 99 коп. збитків, завданих інфляцією; 313 грн. 75 коп. - 3% річних та 130 грн. 32 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита, 118 грн. в повернення витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення.

3. В позові на суму 5 124 грн. 13 коп. відмовити.



          Суддя                                                           


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація