Головуючий у 1 інстанції Труханова Л.М.
Доповідач Соломаха Л.І.
Категорія 48
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.
при секретарі Біляєві М.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 11 червня 2013 року, -
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Зазначала, що з відповідачем з 01 квітня 2006 року перебувала у шлюбі, який розірвано рішенням Харцизького міського суду від 22 серпня 2011 року.
Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є дитиною-інвалідом та після розірвання шлюбу проживає з нею, перебуває на її утриманні.
Посилаючись на те, що син є дитиною-інвалідом, потребує систематичного лікування та відповідних витрат, що відповідач в добровільному порядку належної допомоги на утримання сина не надає, хоча працює та має постійний дохід, просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки його доходу до досягнення дитиною повноліття (а.с. 1).
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 11 червня 2013 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх видів доходів, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20 лютого 2013 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн. (а.с. 64-65).
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина у розмірі 1/3 частки доходів відповідача, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Вважає, що суд лише послався на те, що враховує стан здоров'я дитини, але стягнув на її утримання аліменти в розмірі ? частки доходу відповідача, тобто в розмірі, в якому аліменти стягуються на утримання здорової дитини. Суд фактично не врахував, що її син є дитиною-інвалідом, перебуває на диспансерному обліку з приводу хвороби Пертеса правого тазостегнового суглобу з порушенням функції та больовим синдромом, з жовтня 2012 року до теперішнього часу знаходиться на етапному лікуванні, йому рекомендовано 4 рази на рік проведення стаціонарного лікування.
Суд не врахував, що відповідач за станом здоров'я на диспансерному обліку не перебуває, непрацездатних осіб, яким за законом він зобов'язаний надавати матеріальну допомогу, не має, має постійний заробіток і має можливість сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частки його доходу щомісячно (а.с. 67-68).
В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_2, яка діє на підставі договору про надання юридичної допомоги від 23 липня 2013 року (а.с. 79-80), доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому 13 липня 2013 року повісток про явку до суду 23 липня 2013 року (а.с. 76-77) (форма № 119), причини неявки у судове засідання не повідомив і відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається, що він не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, її представника - адвоката ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дитина проживає з матір'ю, відповідач записаний її батьком і відповідно до ст.180 СК України зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 180-182 СК України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого в свідоцтві про його народження записаний відповідач ОСОБА_3 (а.с. 8).
Згідно довідки голови 5-го мікрорайону м. Іловайськ від 14 січня 2013 року дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 10).
Згідно матеріалів справи відповідач з лютого 2013 року добровільно надає допомогу на утримання сина, подав за місцем роботи заяву про утримання з його заробітної плати аліментів в розмірі ? частки заробітку. Проте з розміром допомоги, яку надає відповідач, позивач не погоджується, вважає, що вона не враховує стан здоров'я дитини, що свідчить про наявність між батьками дитини спору щодо розміру аліментів.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач зобов'язаний утримувати свою дитину, наявні підстави для стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення суду та відповідно до частини 3 ст. 181, частини 1 ст. 183 СК України стягнув на утримання дитини аліменти у частці від його доходу, оскільки відповідач має постійне місце роботи і постійний заробіток.
Відповідно частини 1 до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ст. 7 Закону України від 06 грудня 2012 року № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум в розрахунку на місяць на дітей віком від 6 до 18 років у 2013 році установлено: з 1 січня - 1210 гривень, з 1 грудня - 1286 гривень. Тобто, мінімальний розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років на час розгляду справи судом не може бути меншим 363 грн.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно є дитиною-інвалідом віком до 18 років, що підтверджується відповідним медичним висновком від 01 лютого 2012 року, згідно якого він страждає на хворобу Пертеса правого тазостегнового суглобу (а.с. 9).
Згідно довідки Донецької обласної клінічної травматологічної лікарні від 15 квітня 2013 року дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з жовтня 2012 року перебуває на етапному лікуванні з діагнозом хвороба Пертеса правого тазостегнового суглобу з порушенням функцій та больовим синдромом, отримує медикаментозне та фізіо-функціональне лікування, рекомендовано проведення стаціонарного лікування в умовах обласної клінічної лікарні чотири рази на рік (а.с. 57).
Визначаючи розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_4, суд першої інстанції врахував стан здоров'я дитини, яка є дитиною-інвалідом, врахував матеріальне становище відповідача, який працює та має постійний дохід, інших аліментних зобов'язань не має та визначив їх в розмірі ? частини доходу щомісяця.
Апеляційний суд вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів є розумним та справедливим.
Виходячи з середньомісячного заробітку відповідача, який згідно довідки Іловайської дистанції колії Донецької залізниці від 24 квітня 2013 року складає за січень-квітень 2013 року 5 071,68 грн., позивач щомісяця буде отримувати аліменти на утримання дитини в розмірі біля 1 100 грн.
Обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, а саме, стан здоров'я дитини, стан здоров'я платника аліментів, який на диспансерному обліку не перебуває, те, що відповідач працює та має постійний заробіток, судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів на утримання дитини враховані і апеляційній суд не має права переоцінювати докази, оцінка яких дана судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Тобто, позивач ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду за стягненням з відповідача додаткових витрат на дитину, яка є дитиною-інвалідом, і у зв'язку з цим потребує періодичних додаткових витрат на її лікування.
Доводи апеляційної скарги про те, що мати та брат відповідача є працездатними та мають себе забезпечувати матеріально, не спростовують висновків суду, оскільки посилання відповідача на те, що на його утриманні перебувають мати та брат, які не мають власних доходів, судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів не враховано. Суд виходив з того, що інших непрацездатних осіб, яких відповідач зобов'язаний утримувати згідно закону, він не має.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування або зміни рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 11 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Т.І. Биліна