Судове рішення #31127344

справа № 760/14936/13-к

провадження № 1кп/760/541/13


В И Р О К

іменем України


24.07.2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю., при секретарі Кирпі П.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Каращука Ю.І.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

в ході підготовчого судового засідання в приміщенні суду в м. Києві за кримінальним провадженням № 12013110090007516 по обвинуваченню

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівці, українця, громадянина України, який не одружений, має не повну середню освіту, працює фасадником ТОВ «Міськбудінвест», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (п/б), проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимий: 23.10.2003 Вижницьким районним судом Чернівецької області за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 02.08.2007 умовно-достроково на 1 рік 20 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:


ОСОБА_2, будучи раніше судимим за ч. 4 ст. 185 КК України та маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, 12.06.2013, о 14-05 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в приміщенні торговельного залу магазину ТОВ «Симпатик», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лукашевича, 15-а, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, переконавшись у відсутності працівників магазину та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, повторно таємно викрав станок для гоління «Жиллет», вартістю 202,55 грн., поклавши його за резинку шортів, в які був одягнений, та не розрахувавшись за нього на касі направився із вказаним товаром до виходу з приміщення, але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, хоча і виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення крадіжки до кінця, оскільки біля виходу з магазину його з викраденим майном було затримано працівниками охорони магазину.

ОСОБА_2 17.06.2013 пред'явлено повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфіковані вірно.

30 червня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та представником потерпілого - ТОВ «Симпатик» - ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вищевказаних діяннях, щиро розкаявся у вчиненому та попросив вибачення у представника потерпілого, крім того, даною угодою сторони погодили покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки та звільненням, згідно із ст. 75 КК України, ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, їм роз'яснені вимоги ч. 1 ст. 473, ст. 476 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В статті 471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення.

Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який не заперечив проти затвердження угоди про примирення, думку представника потерпілого, який зазначив, що матеріальний збиток відшкодовано в повному обсязі, а отже претензій до обвинуваченого він не має, та обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав думку прокурора та також просив затвердити угоду, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_2, що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, з'ясувавши, що представник потерпілого розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_2, яким затвердити угоду про примирення, визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся, міра запобіжного заходу ОСОБА_2 не обиралася.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 474, 475 КПК України, суд, -

з а с у д и в:


затвердити угоду про примирення, укладену 30.06.2013 між обвинуваченим ОСОБА_2 та представником потерпілого - ТОВ «Симпатик» - ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013110090007516.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.



Суддя







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація