Справа № 1021/2191/12 Головуючий у І інстанції Литвин О.В.
Провадження № 22-ц/780/2987/13 Доповідач у 2 інстанції Олійник В.І.
Категорія 26 22.07.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
17 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді Олійника В.І.,
суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.О.,
при секретарі Власенко О.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 19 березня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по місту Києву та Київській області до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про відшкодування шкоди,-
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по місту Києву та Київській області звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 15 вересня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №1042, відповідно до умов якого ОСОБА_4 було надано кредит на споживчі цілі в сумі 5000 грн. на строк 36 місяців із розрахунку 22 % річних.
Термін остаточного повернення кредиту договором було визначено 15 вересня 2009 року. З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язання 15 вересня 2006 року був заключений договір поруки №1987, згідно з яким ОСОБА_3 виступила поручителем і взяла на себе зобов'язання відповідати перед банком по зобов'язаннях позичальника у разі порушення ним умов кредитного договору. Взяті на себе за договором зобов'язання по внесенню щомісячних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування коштами позивача позичальник (ОСОБА_4) у встановленні кредитним договором строки не виконував і після пред'явлення до нього вимоги стало відомо, що кредитний договір та договір застави майна він не підписував, а договір поруки №1987 є фіктивним.
За даним фактом 13 травня 2008 року прокуратурою Рокитнянського району Київської області було порушено кримінальну справу щодо керуючої Рокитнянським відділенням №2883 ВАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.191 КК України та було встановлено, що протягом червня-вересня 2006 року остання, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи у власних інтересах, умисно порушила процедуру оформлення і видачі кредитів, передбачену Положенням про кредитування фізичних осіб, сформувала 15 вересня 2006 року фіктивну кредитну справу №1042 на отримання ОСОБА_4 кредиту в сумі 5000 грн. на підставі ксерокопій паспорта та ідентифікаційного коду, підробила підписи позичальника і поручителя та особисто отримала в касі банку 5000 грн.
3 листопада 2008 року Рокитнянський районний суд розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України, де відповідач визнала себе винною та виніс ухвалу, якою встановив вину відповідача, звільнив її від кримінальної відповідальності та закрив провадження у справі на підставі ст.7 КПК України у зв'язку зі зміною обстановки.
Зважаючи, що відповідачка вчинила злочин при виконанні нею трудових обов'язків, позивач просив стягнути з неї заподіяну злочином шкоду у відповідності до п.3 ст.134 КЗпП України в сумі 7 711 грн. 62 коп., з яких 4 222 грн. - прострочені чергові платежі по кредитному договору №1042 від 15 вересня 2006 року, 2048 грн. 75 коп. - сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 1 440 грн. 87 коп. - пеня за несвоєчасне повернення коштів та несвоєчасну сплату відсотків.
В судовому засіданні представник позивача Цікал Л.І. позов підтримала та ствердила, що перебуваючи на посаді керуючого Рокитнянським відділенням Ощадбанку ОСОБА_2 умисно, з корисливих цілей, зловживаючи своїм посадовим становищем, а саме, порушуючи свої посадові обов'язки, передбачені пунктами 2.2, 2.3 Посадової інструкції керуючого відділенням Ощадбанку та пунктів 1.4, 2, 3.3.6, 4.3, 4.4 Положення «Про кредитування фізичних осіб» уклала 15 вересня 2006 року фіктивний кредитний договір на ім'я ОСОБА_4, за яким банком на підставі фіктивних документів було видано безпідставно 5000 грн. і таким чином заподіяно банку збитків на загальну суму 7 711 грн. 62 коп., з яких: прострочені платежі - 4222 грн. відсотки за користування кредитними коштами - 2048 грн. 75 коп. та пеня - 1440 грн. 87 коп.
Зазначала, що вина відповідачки підтверджується матеріалами кримінальної справи.
Вважала, що ОСОБА_4 не укладав особисто у письмовій формі кредитний договір, а тому відповідно до вимог ст.203 ЦК України укладений від його імені кредитний договір є нікчемним та відповідно до статті 236 цього Кодексу є недійсним з моменту його вчинення, а тому він не міг нести обов'язок по даному договору та сплачувати кредитні кошти, які були на нього оформлені і відсотки за користування ними, а відповідальність за заподіяну банку шкоду має нести відповідачка у справі ОСОБА_2
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 19 березня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що в період від 17 листопада 1997 року до 22 листопада 2007 року ОСОБА_2 перебувала на посаді керуючого Рокитнянським відділенням відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», яке було реорганізоване 7 липня 2001 року у Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Відповідно Посадової інструкції керуючого філією - Рокитнянським відділенням №2883 ВАТ «Державний ощадний банк України», затвердженої 1 листопада 2004 року, з якою ОСОБА_2 була ознайомлена особисто, на останню покладалися певні завдання та обов'язки, зокрема: здійснення керівництва і контролю за діяльністю відділення; розпорядження кредитними ресурсами, грошовими коштами та майном, що належить філії-відділенню банку, забезпечення їх законного і доцільного використання та відповідальність, і в тому числі матеріальна та дисциплінарна за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків, передбачених відповідним положенням та інструкцією.
У вересні 2006 року ОСОБА_4 на пропозицію свого знайомого ОСОБА_7 погодився оформити на себе кредит у Рокитнянському відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України» і з цією метою надав ОСОБА_2 для оформлення кредиту свій паспорт, ідентифікаційний код та довідку про доходи, яка у свою чергу, діючи у власних інтересах, а саме з метою збільшення кредитного портфелю відділення банку та отримання за це відповідної грошової винагороди у вигляд премії, сприяла оформленню такого кредитного договору та видачі кредиту в сумі 5000 грн. ОСОБА_4
При цьому нею власноручно була оформлена кредитна справа на ім'я ОСОБА_4 і в тому числі кредитний договір №1042 від 15 вересня 2006 року, який підписав особисто позичальник. Інші матеріали кредитної справи - договір поруки №1987 від 15 вересня 2006 року від імені ОСОБА_3, договір застави, акт огляду та оцінки майна ОСОБА_2, порушуючи свідомо свої посадові обов'язки, як керуючого відділенням банку, передбачені пунктами 2.2 (забезпечує правильне застосування чинного законодавства і відомчих нормативних актів), 2.3 (розпоряджається кредитними ресурсами, грошовими коштами та майном, що належить філії-відділенню банку, забезпечує їх законне і доцільне використання) Посадової інструкції керуючого відділенням Ощадбанку та пунктів 3.3.6 (фізична особа-резидент, яка має намір отримати кредит, повинна задовольняти, зокрема таким вимогам: бути кредитоспроможним (мати постійне джерело доходів) та підтвердити свою кредитоспроможність; відповідно до вимог Банку надати пакет документів; забезпечити виконання зобов'язань за кредитним договором заставою майна (майнових прав), порукою чи іншими формами забезпечення відповідно до вимог Банку), 4.3 (порядок розгляду пакету документів та укладання кредитного договору), 4.4 (порядок забезпечення кредиту шляхом застави та поруки) Положення «Про кредитування фізичних осіб», затверджене постановою правління ВАТ «Державний ощадний банк України» від 18 липня 2003 року №10 оформила власноручно, по суті підробивши вказані документи, що вона і підтвердила у судовому засіданні, заперечуючи при цьому доводи представника позивача в тім, що вона підробила підписи ОСОБА_4 у кредитному договорі та меморіальному ордері на видачу кредитних коштів та отримання нею особисто кредитних коштів у сумі 5000 грн.
Відповідно до умов кредитного договору від 15 вересня 2006 року №1042 ОСОБА_4 було надано кредит на споживчі цілі в сумі 5000.00 грн. на строк 36 місяців із розрахунку 22 % річних. Термін остаточного повернення кредиту договором було визначено 15 вересня 2009 року.
Взяті на себе за договором зобов'язання по внесенню щомісячних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування коштами позивача позичальник (ОСОБА_4) виконав частково, сплативши в рахунок погашення заборгованості в рахунок погашення відсотків за користування кредитом. Не відшкодованими залишаються: сума основного кредиту - 4 222 грн., 2048 грн. 75 коп. відсотків за користування кредитними коштами та пеня в сумі 1440 грн. 87 коп., з яких 445 грн. 04 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами і 995 грн. 83 коп. - за несвоєчасну сплату кредиту.
У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору по сплаті поточних платежів згідно умов договору та на адресу останнього Рокитнянським відділенням №2883 ВАТ «Державний ощадний банк України» за підписом відповідача за час перебування на посаді керуючого даним відділенням 26 березня 2007 року та 20 травня 2008 року були направлені претензії з вимогою погашення прострочених сум кредиту та сплати відсотків за користування останнім на час їх пред'явлення.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідачки в повному обсязі заподіяну банку матеріальну шкоду відповідно до положень ст.134 КЗпП України, банк не довів наявність підстави для покладення на неї такої відповідальності, передбаченої статті 130 цього Кодексу, а саме не довів, що має місце шкода і що вона заподіяна відповідачем внаслідок порушення покладених на нею трудових обов'язків, а саме діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, зважаючи, що відповідно до положень статті 138 зазначеного Кодексу такий обов'язок лежить на позивачу.
Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком.
Відповідно до п.9 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установам, організаціям їх працівниками» №14 від 29 грудня 1992 року із змінами: відповідальність у повному розмірі покладається в тих випадках, коли шкоду заподіяно діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але він звільнений від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених законом (п.3,4,8 ст.6,7,7-1,7-2, 8-10 КПК).
Вина відповідачки у спричиненні матеріальної шкоди підтверджується матеріалами справи та ухвалою Рокитнянського районного суду від 3 листопада 2008 року про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, де відповідачка погодилася з обвинувальним висновком та не оспорювала його.
При обчисленні матеріальної шкоди в основу завданих ОСОБА_2 збитків банком було взято до уваги суму основного кредиту розміром 4 222 грн., 2048 грн. 75 коп. відсотків за користування кредитними коштами та пеню в сумі 1440 грн. 87 коп.
Однак з такими нарахуваннями матеріальних збитків колегія суддів не може погодитися, так як між позивачем та відповідачем існували трудові відносини, внаслідок яких ОСОБА_2 під час виконання трудових відносин було завдано Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» матеріальних збитків в розмірі 4222 грн.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 4 222 грн. матеріальної шкоди.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 19 березня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 4 222 грн. матеріальної шкоди та 321 грн. 90 коп. судового збору, а всього 4543 грн. 90 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Олійник В.І.
Судді: Іванова І.В.
Сліпченко О.О.